Кафедра "Інтегровані технології машинобудування ім. М. Ф. Семка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3115

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/cutting

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології машинобудування" ім. М. Ф. Семка, попередня назва – "Різання матеріалів та різальні інструменти".

Кафедра заснована в 1885 році. Свої витоки вона веде від кафедри механічної технології (у подальшому – кафедра загального машинобудування, кафедра холодної обробки матеріалів, кафедра різання матеріалів та різальних інструментів).

Засновником і першим завідувачем кафедри був фундатор технологічної підготовки інженерів-механіків в ХТПІ Костянтин Олексійович Зворикін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут і є провідним науково-дослідним і освітнім центром України в галузі високих інтегрованих технологій у машинобудуванні. У науковій школі кафедри різання матеріалів підготовлені 18 докторів технічних наук і 104 кандидата технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2010 - 20184

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.working surface

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Технологiчнi чинники формування параметрів мікрогеометрії оброблюваних поверхонь деталей машин як результат роботи автоматизованої технологічної системи формоутворення
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Ступницький, Вадим Володимирович; Ступницька, Н. В.
    В статті наведена структура мікрорельєфу оброблюваної поверхні, що включає складову копіювання різальної частини інструмента; висоти мікронерівностей, яка визначається коливаннями різального інструменту та складової профілю шорсткості, обумовленої пластичними деформаціями в зоні контакту інструмента і заготовки. З метою визначення вібраційної складової мікронерівності профілю наведена нелінійна динамічна модель автоколивань технологічної системи, що враховує регенеративний механізм збудження коливань при русі інструменту по поверхні заготовки, утвореної на попередньому технологічному переході.
  • Ескіз
    Документ
    Evaluation of relief development of metal-bonded diamond wheel’s working surface
    (Polska Akademia Nauk Oddział w Lublinie, 2015) Dobroskok, V.; Shpilka, A.; Morneva, M.
    The process of defining the relief development of metal-bonded diamond wheels working surface by morphometric analysis of its triangulation model is under consideration. The way of defining the relief development by arranging the height of the peaks of triangulation model is suggested.
  • Ескіз
    Документ
    Параметрическая вероятностная модель рабочей поверхности абразивных инструментов
    (НТУ "ХПИ", 2010) Грабченко, Анатолий Иванович; Доброскок, Владимир Ленинмирович; Гаращенко, Ярослав Николаевич; Шпилька, А. Н.
    Рассмотрены вопросы моделирования рабочей поверхности абразивных инструментов на базе статистической параметризации законов распределения размеров зерен. Статистическая параметризация обеспечивается модификацией параметров масштабируемых законов распределения с приведением их к трем: характеристическому размеру абразивных зерен, коэффициенту смещения математического ожидания относительно характеристического размера и коэффициенту вариации. Получены расчетные зависимости для определения характеристик распределения зерен на рабочей поверхности абразивных инструментов.
  • Ескіз
    Документ
    Определение лимитированной силы поджима комбинированного образца к режущей поверхности круга при врезном шлифовании по упругой схеме
    (НТУ "ХПИ", 2011) Матюха, П. Г.; Бурдин, А. В.
    В статье предложен метод аналитического расчета лимитирующей силы поджима комбинированного образца «сталь – твердый сплав» к рабочей поверхности круга при плоском врезном шлифовании по упругой схеме.