Кафедра "Теорія і системи автоматизованого проектування механізмів і машин"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1705

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tmm-sapr

Від 2005 року кафедра має назву "Теорія і системи автоматизованого проектування механізмів і машин”, попередня назва – кафедра "Теорія механізмів, машин і роботів" (від 1991), первісна назва – кафедра "Теорія механізмів і машин" (від 1920).

Кафедра "Теорія механізмів і машин" створена у 1920 році після злиття Жіночого політехнічного інституту з Харківським технологічним. Першим завідувачем кафедри став професор Яків Лазарович Геронімус, який суттєво вплинув на розвиток наукової школи з теорії механізмів і машин.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20112

Налаштування

Автор: search.filters.author.Артемов, И. В.Ключові слова: search.filters.subject.ударное взаимодействие

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Экспериментальное исследование работы усовершенствованной виброударной машины
    (Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2011) Артемов, И. В.; Барчан, Евгений Николаевич; Костенко, Юрий Викторович
    Описаны методика и результаты исследования вибраций в усовершенствованной виброударной машине. Зафиксированы ускорения характерных зон виброударной машины в процессе выполнения технологической операции в реальных условиях эксплуатации.
  • Ескіз
    Документ
    Численное моделирование динамических процессов в виброударных системах
    (НТУ "ХПИ", 2011) Ткачук, Николай Анатольевич; Грабовский, Андрей Владимирович; Ткачук, Николай Николаевич; Костенко, Юрий Викторович; Артемов, И. В.
    Предложены новые подходы к исследованию виброударных систем. Рассматриваются две составляющие задачи. Первая заключается в новом подходе к представлению искомой силы ударного взаимодействия, вторая – в идентификации вида зависимости силы ударного взаимодействия от фазовых координат. Приведены решения этих задач на примере машины для выбивки литых деталей из литейных форм.