Кафедра "Теорія і системи автоматизованого проектування механізмів і машин"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1705

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tmm-sapr

Від 2005 року кафедра має назву "Теорія і системи автоматизованого проектування механізмів і машин”, попередня назва – кафедра "Теорія механізмів, машин і роботів" (від 1991), первісна назва – кафедра "Теорія механізмів і машин" (від 1920).

Кафедра "Теорія механізмів і машин" створена у 1920 році після злиття Жіночого політехнічного інституту з Харківським технологічним. Першим завідувачем кафедри став професор Яків Лазарович Геронімус, який суттєво вплинув на розвиток наукової школи з теорії механізмів і машин.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Теорія механізмів і машин
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кротенко, Галина Анатоліївна; Зінченко, Олена Іванівна; Зарубіна, Алла Олександрівна
    При вивченні теми курсу ТММ „Кулачкові механізми” теоретичні навички закріплюються при виконанні розділу курсового проекту на тему „Синтез кулачкового механізму”. У методичних вказівках до виконання цього розділу наведені основні теоретичні визначення і послідовність виконання розрахунків і креслень. Кулачкові механізми широко використовуються у техніці. Основною їх перевагою є те, що за допомогою них можна забезпечити будь-який закон руху вихідної ланки. Вони є невід’ємною частиною багатьох машинних агрегатів, а тому доцільно розглядати синтез цих механізмів. Метою даних методичних вказівок є надання студентам навичок проектування різних видів кулачкових механізмів; закріплення та поглиблення тео ретичних знань шляхом самостійного розв’язання задачі синтезу кулачкових механізмів.
  • Ескіз
    Документ
    Теорія механізмів і машин
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2012) Зінченко, Олена Іванівна; Кротенко, Галина Анатоліївна; Єрьоменко, Сергій Борисович
    Дані методичні вказівки призначені для виконання розрахунково-графічної роботи студентами факультету дистанційного навчання. Наданий план виконання цієї роботи, коротка теоретична довідка до виконання розді лів завдання, контрольні питання до розділів, приклад виконання розрахунково-графічної роботи і самі завдання. Розрахунково-графічна робота присвячена синтезу механізмів з вищими кінематичними парами. До таких відносять зубчасті і кулачкові механізми. Синтез – це проектування нових механізмів, виходячи з необхідних умов замовника. Навчальна робота студента-заочника складається із вивчення теоретичного матеріалу, виконання і здачі лабораторних робіт та розрахунково графічної роботи, яка складається з двох задач, здачі екзамену. Для закріплення вивченого теоретичного матеріалу студенти можуть користуватися коротким довідником з курсу “Теорія механізмів і машин”. До лабораторних робіт студенти можуть підготуватися, використо вуючи методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу “Теорія механізмів і машин”. Для успішного виконання і здачі розрахунково-графічної роботи студенти повинні освоїти теоретичний матеріал та практичний матеріал курсу. В цьому їм допоможуть дані методичні вказівки. До екзамену з курсу ТММ допускаються студенти, які виконали і за хистили лабораторні роботи та розрахунково-графічну роботу.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання розділу курсового проєкту "Кінематичне дослідження шарнірно-важільного механізму" (Етап побудови кінематичної схеми)
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Зінченко, Олена Іванівна; Кротенко, Галина Анатоліївна; Бондаренко, Олексій Вікторович; Воронцов, Сергій Миколайович
    Дані методичні вказівки призначені для виконання студентами першого розділу курсового проєкту, присвяченого кінематичному аналізу плоского шарнірно-важільного механізму. Щоб здійснити ці розрахунки, необхідно спочатку побудувати кінематичну схему механізму. Побудові кінематичної схеми і присвячені дані методичні вказівки.У цих методичних вказівках надана покрокова інструкція побудови кінематичної схеми для різних видів шарнірно-важільних механізмів. Для успішного виконання і здачі цієї частини курсового проекту студенти повинні освоїти теоретичний та практичний матеріал. В цьому їм допоможуть дані методичні вказівки.Метою даних методичних вказівок є надання студентам навичків побудови кінематичних схем у ряді положень механізму, знаходження «мертвих» положень механізмів та ходу вихідного повзуна, а також закріплення та поглиблення теоретичних знань шляхом самостійного розв’язання задачі побудови кінематичної схеми механізму.
  • Ескіз
    Документ
    Електроди для контактного зварювання, які виготовлені з литихсплавів на основі міді
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Крахмальов, Олександр Вікторович; Зінченко, Олена Іванівна; Кротенко, Галина Анатоліївна
    При контактному зварюванні потрібно, щоб електрод мав високу електропровідність, але не був дуже пластичним. Використання для виготовлення електродів чистої міді проблеми не вирішує, оскільки вона має високу пластичність. Мідь має полікристалічну будову. При деформуванні міді спостерігається роздроблення та подовження окремих зерен і відбувається певна їх орієнтація. Чистота міді впливає як на її властивості, так і на подальшу механічну обробку. Домішки і добавки різко знижують електропровідність і теплопровідність міді. Для виготовлення електродів доцільно застосовувати металічні системи на основі сплавів міді з обмеженою взаємною розчинністю компонентів у рідкому стані, здатних зберігати високі показники механічних і тепло-електрофізичних властивостей при підвищених температурах, у яких зміцнюючі дисперсні включення формуються безпосередньо в розплаві.