Кафедра "Теорія і системи автоматизованого проектування механізмів і машин"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1705

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tmm-sapr

Від 2005 року кафедра має назву "Теорія і системи автоматизованого проектування механізмів і машин”, попередня назва – кафедра "Теорія механізмів, машин і роботів" (від 1991), первісна назва – кафедра "Теорія механізмів і машин" (від 1920).

Кафедра "Теорія механізмів і машин" створена у 1920 році після злиття Жіночого політехнічного інституту з Харківським технологічним. Першим завідувачем кафедри став професор Яків Лазарович Геронімус, який суттєво вплинув на розвиток наукової школи з теорії механізмів і машин.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2017 - 201922020 - 20212

Налаштування

Автор: search.filters.author.Набоков, Анатолій ВолодимировичКлючове слово: search.filters.subject.метод скінченних елементів

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз реакції легкоброньованих машин на дію поліімпульсних сил
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Грабовський, Андрій Володимирович; Ткачук, Микола Миколайович; Набоков, Анатолій Володимирович; Литвиненко, Олександр Віталійович; Ткачук, Ганна Володимирівна; Рікунов, Олег Миколайович; Куценко, Сергій Володимирович; Панченко, Володимир Васильович; Кислиця, Денис Валерійович
    У сучасних умовах в арміях різних країн широко застосовуються легкоброньовані машини із потужними модулями озброєння. Ці модулі оснащаються малокаліберними автоматичними гарматами, які мають темп стрільби кілька сотень пострілів на хвилину і високий рівень сил віддачі. Більш того, існують тенденції як до зростання темпу стрільби, так – і калібру озброєння(а, відповідно, і сил віддачі). Враховуючи, що модулі озброєння опираються на остов машини, який має більш високі характеристики податливості, ніж бойові машини важкої категорії за масою, актуальною стає проблема визначення реакції системи«модуль озброєння – бронекорпус – підвіска» на дію зусиль віддачі із метою забезпечення, з одного боку, міцності бронекорпусів, а, з іншого, – зниження навантажень на систему наведення і стабілізації озброєння при здійсненні стрільби. Для дослідження реакції елементів легкоброньованих машин на дію реактивних сил віддачі при здійсненні пострілів чергою із бойових модулів побудовані чисельні моделі із невеликою кількістю ступенів вільності. Із використанням цих моделей досліджена реакція динамічної системи на дію низки імпульсів. Ці імпульси викликані дією сил віддачі при здійсненні пострілів із бойових модулів. Установлені характерні особливості часових розподілів переміщень певних точок системи, що досліджується.
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз реакції тестових просторових конструкцій корпусів легкоброньованих машин на дію серії імпульсів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ткачук, Микола Анатолійович; Набоков, Анатолій Володимирович; Грабовський, Андрій Володимирович; Рікунов, Олег Миколайович; Ткачук, Микола Миколайович; Марусенко, Світлана Іванівна; Храмцова, Ірина Яківна; Кохановська, Ольга Владиславівна; Прокопенко, Микола Вікторович; Льозний, Олег Сергійович; Чала, Юлія Сергіївна
    У роботі описані моделі, методи та результати досліджень реакції тестових просторових конструкцій корпусів легкоброньованих машин на дію серії імпульсів на етапі проектних досліджень. Пропонується здійснювати цей аналіз у два етапи. На першому етапі із використанням спрощених еквівалентних моделей визначається їх реакція на серію імпульсних впливів. На основі аналізу результатів досліджень установлюються закономірності впливу варійованих параметрів на характеристики міцності та жорсткості. На другому етапі здійснюється аналіз реальної конструкції на дію серії імпульсних впливів із залученням більш складної скінченно-елементної моделі певного корпусу легкоброньованої машини. За рахунок такого поєднання етапів стає можливим суттєво прискорити дослідження при збереженні високої точності чисельного моделювання.
  • Ескіз
    Документ
    Новий підхід до проектування інноваційних тонкостінних конструкцій
    (НТУ "ХПІ", 2019) Ткачук, Микола Анатолійович; Бондаренко, Марина Олександрівна; Шейченко, Роман Ігорович; Шуть, Олександр Юрійович; Лісовол, Яна Миколаївна; Заворотній, Антон Валерійович; Набоков, Анатолій Володимирович
    Для визначення раціональних технічних рішень для інноваційних виробів, у складі яких є тонкостінні машинобудівні конструкції, запропоновано постадійний процес. Цей процес передбачає визначення структури і параметрів тонкостінних машинобудівних конструкцій, які задовольняють традиційним критеріям та обмеженням. Надалі здійснюється варіативний аналіз та будується функція відгуку, яка характеризує залежність техніко-економічних показників від варіювання певної групи параметрів. Після цього проектні параметри обираються із умови незначної зміни техніко-економічних показників при варіюванні проектних та економічних умов. Завдяки такій процедурі визначається технічне рішення та проектні параметри, які забезпечують задовільні техніко-економічні показники для визначеної області варіювання усіх обставин життєвого циклу виробу.
  • Ескіз
    Документ
    Методи дослідження напружено-деформованого стану тонкостінних конструкцій при варіюванні товщини
    (НТУ "ХПІ", 2017) Гриньов, Володимир Борисович; Танченко, Андрій Юрійович; Ткачук, Микола Анатолійович; Грабовський, Андрій Володимирович; Гусєв, Юрій Борисович; Набоков, Анатолій Володимирович; Лісовол, Яна Миколаївна
    У роботі поставлена та розв'язана задача забезпечення конструкційної міцності тонкостінних елементів машинобудівних конструкцій з урахуванням зміни товщини в процесі експлуатації, зокрема, викликаної впливом корозійного зношування. Запропонований у роботі підхід передбачає обчислення чутливостей компонент напружено-деформованого стану та власних частот форм коливань із використанням скінченно-різницевих співвідношень. При цьому чутливість визначається за допомогою залучення т.з. "реперних" розв'язків, які відповідають гранично допустимим стоншуванням окремих елементів конструкції. У результаті лінеаризовані співвідношення для визначення власних частот і форм коливань та компонент напружено-деформованого стану розповсюджуються не тільки на нескінченно малі варіації товщин окремих елементів, але й на малі, але скінченні їх величини.