Кафедра "Теорія і системи автоматизованого проектування механізмів і машин"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1705

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tmm-sapr

Від 2005 року кафедра має назву "Теорія і системи автоматизованого проектування механізмів і машин”, попередня назва – кафедра "Теорія механізмів, машин і роботів" (від 1991), первісна назва – кафедра "Теорія механізмів і машин" (від 1920).

Кафедра "Теорія механізмів і машин" створена у 1920 році після злиття Жіночого політехнічного інституту з Харківським технологічним. Першим завідувачем кафедри став професор Яків Лазарович Геронімус, який суттєво вплинув на розвиток наукової школи з теорії механізмів і машин.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Постоение рабочих профилей зубьев эволютных передач
    (НТУ "ХПИ", 2010) Протасов, Роман Васильевич; Устиненко, Александр Витальевич
    Підвищення контактної міцності зубців та зменшення габаритів зубчастих передач є важливим напрямом розвитку машинобудування. Застосування перспективного еволютного зачеплення з опукло-увігнутим контактом зубців дозволяє поліпшити ці показники. Початкове рівняння еволютної зубчастої рейки перетворено в параметричний вигляд для використання його в методі профільних нормалей. За допомогою цього методу отримано робочий профіль зубців шестерні.
  • Ескіз
    Документ
    Анализ НДС переходной кривой зубьев эвоютныхпередач методом конечных элементов
    (НТУ "ХПИ", 2015) Протасов, Роман Васильевич; Устиненко, Александр Витальевич
  • Ескіз
    Документ
    Построение переходной кривой зубьев эволютных передач
    (НТУ "ХПИ", 2010) Протасов, Роман Васильевич; Устиненко, Александр Витальевич
    Вживання перспективного эволютного зачеплення з опукло-увігнутим контактом дозволяє зменшити контактну напругу і габарити передачі. Але, зі зменшенням розмірів зубчастого колеса, збільшуються згінні напруги в зубцях передачі. Величина цієї напруги залежить від радіусу перехідної кривої. Отримані рівняння перехідної кривої дозволять будувати скінченно-елементні моделі зубців з метою аналізу їхньої НДС.
  • Ескіз
    Документ
    Синтез эволютного зацепления и анализ его качественных показателей
    (НТУ "ХПИ", 2016) Протасов, Роман Васильевич; Устиненко, Александр Витальевич
    Получены уравнения рабочего профиля и переходной кривой зубьев эволютной передачи в параметрическом виде. Рассмотрена методика определения приведенного радиуса кривизны и контактных напряжений в эволютном зацеплении. Описана методика определения коэффициента перекрытия для всех типов эволютных прямозубых передач, в том числе и при модификации исходного контура. Определены скорости скольжения в зацеплении. Проведен анализ контактного взаимодействия с помощью формулы Герца. Для детального анализа контактных давлений в САО-системе построена твердотельная модель зубчатой пары и на ее основании конечно-элементная сетка. Используя метод конечных элементов в САЕ-системе получены распределения напряжений по объему зуба. Все качественные показатели представлены в виде блокирующего контура для существующих передач. Даны рекомендаций по назначению параметров исходного контура для синтеза новых эволютных передач.
  • Ескіз
    Документ
    Исследование области рационального существования эволютного зацепления
    (НТУ "ХПИ", 2013) Протасов, Роман Васильевич; Устиненко, Александр Витальевич
    Рассмотрена зависимость между параметрами исходного контура эволютного зацепления (k, α) и основными качественными показателями. Построены области, ограничивающие выбор k и α для передач с определенными числами зубьев. Определены зоны с низкими качественными показателями и границы существования работоспособных передач. Анализ полученных результатов позволяет определить тенденции к назначению параметров исходного контура для синтеза новых рациональных эволютных передач