Кафедра "Деталі машин та гідропневмосистеми"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2806

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dmpm

Від 2017 року кафедра має назву "Деталі машин та гідропневмосистеми" після приєднання до неї кафедри "Гідропневмоавтоматика та гідропривод", попередня назва – "Деталі машин і прикладна механіка", первісна назва – "Деталі машин".

Кафедра "Деталі машин" (від 1902) веде своє походження з механічного відділення Харківського практичного технологічного інституту, на якому викладався загальний курс "Опір матеріалів і побудова машин". У 1894 р. вперше було введено читання спеціального курсу "Деталі машин", який викладав організатор і перший директор інституту професор Віктор Львович Кирпичов (1845-1913 р.). Подальша – "Деталі машин і прикладна механіка" (від 1985) – після об’єднання кафедри "Деталі машин" з кафедрою "Технічна механіка". Першим очільником кафедри «Деталі машин» (1902–1926) був професор Тир Вадим Ерастович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту, забезпечує загальноінженерну і спеціальну підготовку студентів технічних спеціальностей. Кафедра є колективним членом Міжнародної асоціації фахівців-гідравліків.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук, 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20171

Налаштування

Автор: search.filters.author.Беличенко, Игорь НиколаевичМістить файли: Так

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Диагностика технического состояния и прогнозирование остаточного ресурса работы главных приводов заготовочных станов
    (НТУ "ХПИ", 2017) Музыкин, Юрий Дмитриевич; Гайдамака, Анатолий Владимирович; Татьков, Владимир Викторович; Беличенко, Игорь Николаевич; Дудаков, Артур Николаевич
    Достоверность диагностики технического состояния главных приводов заготовочных станов возможна только при условии объективности контроля всех подвижных узлов и элементов по длине кинематической цепи. Реализация данного требования достигается за счет контроля суммарного зазора во всех кинематических парах, участвующих в передаче рабочей нагрузки. Используя эксплуатационные наблюдения, устанавливается закон эмпирического распределения изменения величины зазора. При условии нормального закона распределения и используя метод линейного суммирования повреждений, определяется остаточный ресурс безотказной работы главных приводов заготовочных станов. Предложена методика проведения мониторинга технического состояния силового привода. Методика позволяет прогнозировать остаточный ресурс безаварийной работы, а, следовательно, планировать техническое обслуживание, исключающее аварийный выход из строя подвижных сопряжений.