Кафедра "Деталі машин та гідропневмосистеми"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2806

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dmpm

Від 2017 року кафедра має назву "Деталі машин та гідропневмосистеми" після приєднання до неї кафедри "Гідропневмоавтоматика та гідропривод", попередня назва – "Деталі машин і прикладна механіка", первісна назва – "Деталі машин".

Кафедра "Деталі машин" (від 1902) веде своє походження з механічного відділення Харківського практичного технологічного інституту, на якому викладався загальний курс "Опір матеріалів і побудова машин". У 1894 р. вперше було введено читання спеціального курсу "Деталі машин", який викладав організатор і перший директор інституту професор Віктор Львович Кирпичов (1845-1913 р.). Подальша – "Деталі машин і прикладна механіка" (від 1985) – після об’єднання кафедри "Деталі машин" з кафедрою "Технічна механіка". Першим очільником кафедри «Деталі машин» (1902–1926) був професор Тир Вадим Ерастович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту, забезпечує загальноінженерну і спеціальну підготовку студентів технічних спеціальностей. Кафедра є колективним членом Міжнародної асоціації фахівців-гідравліків.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук, 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Методичні вказівки до виконання практичних робіт "Деталювання складального креслення" з дисциплін "Автоматизовані системи графіки" та "Системи автоматизованого проектування гідро- пневмоавтоматики"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Бородін, Дмитро Юрійович; Семенова-Куліш, Вікторія Володимирівна; Кулик, Геннадій Григорович
У курсі інженерної графіки вивчають переважно правила виконання креслеників деталей, які відносяться до зображення їх форми та нанесенню номінальних розмірів. У цих методичних вказівках розглядаються основні етапи читання і деталювання складальних креслеників. Метою цих методичних вказівок є формування навичок читання складальних креслеників, які дозволяють з’ясувати форму й розміри машинобудівного виробу та кожної його деталі, уявити взаємне розміщення деталей та способи їх з’єднання, взаємодію деталей. Все це дає чітке розуміння будови, призначення і принципу роботи виробу. Читання складальних креслеників відбувається шляхом деталювання, тобто виконання ескізів і робочих креслеників деталей за складальним креслеником.
Методичні вказівки для виконання практичних робіт "Ескізування деталей машин"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Бородін, Дмитро Юрійович; Семенова-Куліш, Вікторія Володимирівна; Кулик, Геннадій Григорович
Ескізи застосовують при проектуванні нових та вдосконаленні існуючих виробів. Саме за допомогою ескізу втілює на папері свою ідею архітектор, проектувальник, конструктор. Ескізи виконують і тоді, коли у виробничих умовах виникає термінова потреба виготовити нову деталь замість тієї, яка вийшла з ладу, а запасна відсутня. Часто за ескізами виконують кресленики деталей. За змістом ескіз не відрізняється від кресленика. Ескізи виконують на папері у клітинку. Наявність на папері клітинок полегшує й прискорює проведення ліній (особливо паралельних і перпендикулярних, а також ліній штриховки під кутом 45°) та виконання необхідних побудов. За допомогою клітинок легко додержуватися пропорційності частин предмета. Ескізом називають кресленик тимчасового користування, який містить зображення деталі та всі дані, потрібні для її виготовлення. Виконують ескізи спрощено – від руки, без застосування креслярських інструментів, без масштабу, але з дотриманням пропорцій між частинами зображуваної деталі.
Методичні вказівки для виконання практичних робіт "Аналіз кінематичних схем та вибір двигуна до приводу"
(ТОВ "Планета – Прінт", 2021) Кулик, Геннадій Григорович; Бородін, Дмитро Юрійович; Семенова-Куліш, Вікторія Володимирівна
При виконанні розрахунково-графічних завдань або курсового проекту на базі рішення конкретної індивідуальної інженерної задачі – проектування приводу машини – закріплюються знання, отримані при вивченні теоретичного курсу "Деталі машин". В процесі проектування студент виконує рольову функцію проектувальника, конструктора і частково технолога машинобудівного заводу. Він вчиться самостійно обґрунтовувати та приймати рішення при виконанні проектно-конструкторських задач: • складати розрахункові схеми і виконувати розрахунки на міцність типових деталей машин; • використовувати довідники, стандарти і нормалі; • вирішувати деякі питання економіки, технології виготовлення деталей та монтажу вузлів; • знайомитися з питаннями регулювання вузлів і особливостями їхньої експлуатації; • виконувати проектування приводу у відповідності з вимогами Єдиної системи конструкторської документації. Метою написання цих методичних вказівок було полегшити студентам роботу над виконанням практичних робіт з дисциплін "Деталі машин" та "Основи конструювання". В процесі виконання розрахунково-графічних завдань та курсового проектування перед студентом виникає необхідність виконувати робочі креслення деталей які входять до складу проектуємого механізму. Цю задачу можливо вирішувати за допомогою ПЕВМ (електронного кульмана) або вручну. Сучасний арсенал графічних пакетів доступний студентам щодо навчання з офіційною реєстрацію через студентський квіток ВНЗ, в якому вивчають "AutoCAD", "Solid Works", "Компас 3D" та інші. Сучасний фахівець в будь якій галузі, вододіючий іноземними мовами має певні переваги над іншими. Так, в сучасної інженерії перевага буде за фахівцями, вододіючими не тільки мовами, а й графічними пакетами САПР. Методичні вказівки написані як алгоритм дії при побудові креслення зубчастого колеса в системах автоматизованого проектування. При першому ознайомлені пропонується побудувати креслення зубчатого колеса з параметрами, які наводяться як приклад.
Методичні вказівки для виконання практичних робіт "Розміри на кресленні" з освітньої програми "Системи автоматизованого проектування гідропневмоавтоматики"
(2020) Бородін, Дмитро Юрійович; Семенова-Куліш, Вікторія Володимирівна
Методичні вказівки до побудови креслення деталі складної форми в системі "Компас 3D"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Бородін, Дмитро Юрійович; Семенова-Куліш, Вікторія Володимирівна
Завдання на побудову деталі складної форми є одним з основних при вивченні дисципліни з комп'ютерної графіки та САПР і виконується в системі КОМПАС 3D. Метою завдання є засвоєння основних команд системи КОМПАС 3D, а також правил оформлення робочих креслень машинобудівного характеру. Для виконання даного завдання студенти повинні вміти працювати в ОС Wіndows, знати та вміти застосовувати правила побудови та оформлення креслень. Особливу увагу студентам варто приділити етапам і послідовності побудови креслення. Графічна частина виконується в електронному вигляді на форматі А4 з наступним роздрукуванням на принтері. У даних методичних розробках наведено послідовний алгоритм побудови деталі машинобудівного характеру складної форми – кулачка.