Кафедра "Деталі машин та гідропневмосистеми"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2806

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dmpm

Від 2017 року кафедра має назву "Деталі машин та гідропневмосистеми" після приєднання до неї кафедри "Гідропневмоавтоматика та гідропривод", попередня назва – "Деталі машин і прикладна механіка", первісна назва – "Деталі машин".

Кафедра "Деталі машин" (від 1902) веде своє походження з механічного відділення Харківського практичного технологічного інституту, на якому викладався загальний курс "Опір матеріалів і побудова машин". У 1894 р. вперше було введено читання спеціального курсу "Деталі машин", який викладав організатор і перший директор інституту професор Віктор Львович Кирпичов (1845-1913 р.). Подальша – "Деталі машин і прикладна механіка" (від 1985) – після об’єднання кафедри "Деталі машин" з кафедрою "Технічна механіка". Першим очільником кафедри «Деталі машин» (1902–1926) був професор Тир Вадим Ерастович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту, забезпечує загальноінженерну і спеціальну підготовку студентів технічних спеціальностей. Кафедра є колективним членом Міжнародної асоціації фахівців-гідравліків.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук, 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20201

Налаштування

Початкова дата: 2020DOI: search.filters.doi.doi.org/10.20998/2079-0775.2020.2.04

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Методы мониторинга резьбовых соединений (обзорная статья)
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гайдамака, Анатолий Владимирович; Музыкин, Юрий Дмитриевич; Татьков, Владимир Викторович; Бородин, Дмитрий Юрьевич
    Резьбовые соединения, включающие соединяемые детали и резьбовой крепёж (болты, винты, шпильки, гайки, шайбы), широко используются в промышленности, строительстве, быту благодаря многочисленным преимуществам, которыми они обладают по сравнению с другими видами соединений. Однако в условиях переменных нагрузок наблюдается ослабление затяжки резьбовых соединений вплоть до раскрытия их стыка и разрушения крепежа. Признаком ослабления затяжки резьбовых соединений является уменьшение осевой силы (напряжения) в стержне болта (шпильки, винта), а признак начинающегося разрушения соединения ˗ трещины в деталях крепежа. Непрерывный контроль измеряемых параметров и сравнение их величин с пороговыми значениями осуществляется мониторингом соответственно величин напряжений и трещин в болтах (шпильках, винтах). В настоящей статье рассмотрены основные принципы, даны сравнительные характеристики, проанализированы достоинства и недостатки наиболее известных методов мониторинга резьбовых соединений с крупным крепежом (d = 30…200 мм), а также обсуждается возможность применения некоторых из них для мониторинга резьбовых соединений турбинного оборудования электростанций.