Кафедра "Деталі машин та гідропневмосистеми"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2806

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dmpm

Від 2017 року кафедра має назву "Деталі машин та гідропневмосистеми" після приєднання до неї кафедри "Гідропневмоавтоматика та гідропривод", попередня назва – "Деталі машин і прикладна механіка", первісна назва – "Деталі машин".

Кафедра "Деталі машин" (від 1902) веде своє походження з механічного відділення Харківського практичного технологічного інституту, на якому викладався загальний курс "Опір матеріалів і побудова машин". У 1894 р. вперше було введено читання спеціального курсу "Деталі машин", який викладав організатор і перший директор інституту професор Віктор Львович Кирпичов (1845-1913 р.). Подальша – "Деталі машин і прикладна механіка" (від 1985) – після об’єднання кафедри "Деталі машин" з кафедрою "Технічна механіка". Першим очільником кафедри «Деталі машин» (1902–1926) був професор Тир Вадим Ерастович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту, забезпечує загальноінженерну і спеціальну підготовку студентів технічних спеціальностей. Кафедра є колективним членом Міжнародної асоціації фахівців-гідравліків.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук, 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Devising an engineering procedure for calculating the ductility of a roller bearing under a no-central radial load
    (PC Technology Center, 2019) Gaydamakа, A.; Kulik, G.; Frantsuzov, V.; Hrechka, I.; Khovanskyi, S.; Rogovуі, A.; Svуnarenko, M.; Maksimova, M.; Paraniak, N.
    Known theoretical approaches to calculating the ductility of rolling bearings include rather complicated analytical dependences and require cumbersome computation. That makes it a relevant task to undertake a research aimed at the development of an engineering approach to the calculation of radial ductility of bearings. The current study proposes an engineering method for determining radial ductility using cylindrical roller bearings as an example. It accounts for the radial gap, contact deformation of parts, the deformations of bending and misalignment of rings for cases when a bearing is exposed to the action of a central radial load and a radial load with eccentricity. The adopted simplified linear calculation model for determining the angle of rings misalignment is valid for small angles when contact is maintained over the entire length of the roller. Computation of radial ductility of roller bearings under a no-central radial load is based on determining the sum of variable elastic deformations in a contact between rings and the most loaded roller. The values for elastic deformations are determined from known formulae for solving the contact problem in elasticity theory taking into consideration a mismatch between the geometric centers of outer and inner rings. Adequacy of the proposed engineering procedure has been confirmed by results from calculating the specific ductility of the cylindrical roller bearing 2211 with a central radial load. By using the proposed methodology, we have derived values for specific ductility that are 3...4 % lower compared to similar results obtained from a known procedure. By using the cylindrical roller bearing 42726 as an example, we have investigated structural parameters considering a no-central radial load. A decrease in the bearing 42726 ductility with an increase in the number of rollers and rigidity of the outer ring has been shown, as well as with a decrease in the eccentricity of a radial load. The ductility of rolling bearings must be known when constructing dynamic models of certain machines: machine tool spindles, shaft-gears at large-size reducers, crane structures. Therefore, the proposed engineering procedure for determining the ductility of roller bearings at small angles of rings misalignment could be applied in the practice of designing machines and mechanisms for which the elastic characteristics of all their components are important.