Кафедра "Автоматизація та кібербезпека енергосистем"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7548

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/avkib

З 2017 р. має назву "Автоматизація та кібербезпека енергосистем", попередня назва – "Автоматизація енергосистем.

Кафедра "Автоматизація енергосистем" утворена у 2003 році, як така, що відділилася від кафедри "Електричні станції". Першим завідувачем кафедри був Кизилов Володимир Ульянович – перший в історії університету, хто був удостоєний почесного звання "Заслужений винахідник України".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки. Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 4 доктора технічних наук та 4 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 4 – доцента

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Контекстний підхід до єдиного цифрового середовища енергетичних систем
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гриб, Олег Герасимович; Карпалюк, Ігор Тимофійович; Швець, Сергій Вікторович; Рудевіч, Наталія Валентинівна
    У статті розглядається питання розвитку енергетики України у напрямку ускладнення єдиної мережі за рахунок збільшення кількості джерел, що підключені до мережі, збільшення відбувається за рахунок джерел які можна віднести до малої генерації, кількість одиниць малої генерації різко зросла останнім часом завдяки розвитку систем альтернативної енергетики до яких відноситься сонячні станції, вітрові станції і станції на біопаливі. Не зважаючи на технологічні складності альтернативних джерел електрики, міжнародні фінансові організації фінансують розвиток ринку таких джерел. Здебільшого це системи фотоелектричного перетворення або сонячні станції, для яких в Україні є законодавчі рішення по використанню таких джерел приватними особами, що і призводить до їхнього значного кількісного зростання. Відповідно до законодавства такі малі генеруючі джерела можуть бути підключені до мережі у варіантах що дозволяє продаж надлишків виробленої електрики і в режимах компенсації споживання без продажу надлишків в мережу. В обидвох варіантах таке підключення призводить до впливу на характеристики мережі. За таких умов необхідно прийняти заходів щодо компенсації впливу на характеристики мережі. Додатково розглядається і зміна характеру споживачів електроенергії. Електричні прилади мають більшу потужність і менший час використання, що відповідає вимогам споживача по зменшенню часу очікування. Такі прилади збільшують пікове навантаження на мережу, що також призводить до впливу на характеристики мережі в цілому. Зазначається, що управління мережами за умови дроблення генерації з одного боку і зміни характеристик споживачів з іншого боку може привести до складнощів управління мережею і підтримкою її характеристик. Автори звертають увагу на перспективність електроенергетичних технологій що включають цифрові рішення і можливість більш глибокого застосування цифрових технологій, які можуть привести до якісних змін енергетики в цілому.