Кафедра "Автоматизація та кібербезпека енергосистем"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7548
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/avkib
З 2017 р. має назву "Автоматизація та кібербезпека енергосистем", попередня назва – "Автоматизація енергосистем.
Кафедра "Автоматизація енергосистем" утворена у 2003 році, як така, що відділилася від кафедри "Електричні станції". Першим завідувачем кафедри був Кизилов Володимир Ульянович – перший в історії університету, хто був удостоєний почесного звання "Заслужений винахідник України".
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки. Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 4 доктора технічних наук та 4 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 4 – доцента
Переглянути
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Вступ до спеціальності"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Дяченко, Олександр Васильович; Карпалюк, Ігор Тимофійович; Донецька, Тетяна СергіївнаУ методичних вказівках представлено необхідні теоретичні відомості для розв’язку практичних задач електричних кіл постійного та змінного струмів за навчальною програмою дисципліни «Вступ до спеціальності» підготовки студентів першого курсу освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю 141 – Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Основи релейного захисту та автоматизації енергосистем"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Дяченко, Олександр Васильович; Карпалюк, Ігор Тимофійович; Гапон, Дмитро Анатолійович; Баженов, Володимир Миколайович; Донецька, Тетяна СергіївнаВ методичних вказівках представлені лабораторні роботи тематика яких тісно пов’язана з лекціями з дисципліни «Основи релейного захисту та автоматизації енергосистем», спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». Виконання лабораторних робіт допоможе студентам в засвоєнні теоретичних основ та принципів технічної реалізації пристроїв релейного захисту електроенергетичних систем, освоєння базових схем побудови релейного захисту з використанням електромеханічних реле та цифрових пристроїв.Документ Методичні вказівки для самостійної роботи студентів по вивченню дисципліни "Основи проектування релейного захисту енергосистем"(2020) Баженов, Володимир МиколайовичДані методичні вказівки призначені для надання допомоги студентам у самостійній роботі з питань проектування релейного захисту енергосистем. Сьогодні першочерговим завданням фахівців в області безперебійного виробництва електроенергії є дійсне забезпечення надійності функціонування релейного захисту, рівень якого багато в чому залежить від самих технічних засобів, а також від правильного вибору і розрахунку параметрів спрацьовування і неспрацьовування автономних пристроїв захисту електроустановок енергоблоку. Всі функції релейного захисту та автоматики виконуються децентралізованими на рівні одного приєднання, однією монтажною одиниці (генератор, трансформатор, лінія та ін.) або однієї функції для декількох приєднань (наприклад, захист шин). У разі, якщо захист складається з двох або більше взаємних і резервуються систем захисту, кожна з систем захисту повинна бути повністю незалежною від іншої, щоб при коротких замиканнях (в зоні яка захищається) жодна відмова в одній системі захистів не привела до відмови або до неприпустимого збільшення часу відключення іншою системою захисту. При цьому там, де можливо, рекомендується виконання незалежних систем захисту з різними принципами дії. Незалежні захисту повинні бути в максимальному ступені розділені по ланцюгах трансформаторів струму і напруги, джерел живлення і ланцюгах управління на постійному оперативному струмі, по дискретних входів і виходів. У кожній із взаємних і резервуються систем релейного захисту повинна передбачатися максимально можлива автономність виконання різних функцій, що входять в дану систему захисту таким чином, щоб відмова виконання однієї функції не приводив до відмови виконання іншої функції. Основною метою проектування пристроїв захисту електроустановок в енергетиці є визначення параметрів уставок, що забезпечують надійне спрацьовування при внутрішніх пошкодженнях і з витримкою часу для захистів з відносною селективністю - при зовнішніх пошкодженнях (додатково), а також неспрацювання при відсутності пошкоджень і для захистів з абсолютною селективністю - при зовнішніх пошкодженнях.Документ Методичні вказівки для самостійної роботи студентів по вивченню дисципліни "Основи релейного захисту енергосистем" і виконанню контрольної роботи(2020) Баженов, Володимир МиколайовичРелейний захист це коло знань в галузях проектування та експлуатації систем виробництва (електричні станції), передачі (підстанції, мережи), розподілу (підстанції, лінії) та споживання електроенергії. Релейний захист призначено для збереження вихідного, робочого або близького до нього режиму електроенергетичної системи при великих і малих збуреннях в перехідних електромагнітних і електромеханічних процесах. Релейний захист здійснює безперервний контроль параметрів електричної мережі та її режимів, і в випадках їх непередбачених змін видає відповідні команди для електроенергетичного обладнання (наприклад, команда на відключення вимикача з метою від'єднання пошкодженої електроустановки від неушкодженої електромережі, команда на розвантаження теплового обладнання енергоблоку та ін.) , а також відповідні фіксовані повідомлення про ці зміни (наприклад, звукові і світлові сигнали, спеціальні реле для вказівки про спрацьовуванні захисту та ін.). Основні вимоги - це надійність, швидкість спрацьовування, селективність (вибірковість) і чутливість релейного захисту. Згідно з правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) релейний захист повинен забезпечувати можливе найкоротший термін відключення короткого замикання (КЗ) з метою збереження безперебійної роботи неушкодженою частини електроенергетичної системи (забезпечення стійкої роботи електричної системи і електроустановок споживачів, можливість відновлення нормальної роботи шляхом успішної дії пристроїв автоматичного повторного включення (АПВ) і включення резерву (АВР), самозапуска електродвигунів та ін.) і обмеження мережи ти і ступеня пошкодження. Однак швидкість спрацьовування РЗ не повинна знижувати чутливість до пошкоджень і порушувати селективність дії, щоб при пошкодженні будь-якого елемента електроустановки (ЕУ) відключався тільки цей пошкоджений елемент. Самостійна робота студентів призначена для посилення знань з теорії та практиці захистів елементів електроенергетичних систем в обсязі контрольної роботи з дисципліни "Основи релейного захисту енергетичних систем".