Кафедра "Автоматизація та кібербезпека енергосистем"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7548

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/avkib

З 2017 р. має назву "Автоматизація та кібербезпека енергосистем", попередня назва – "Автоматизація енергосистем.

Кафедра "Автоматизація енергосистем" утворена у 2003 році, як така, що відділилася від кафедри "Електричні станції". Першим завідувачем кафедри був Кизилов Володимир Ульянович – перший в історії університету, хто був удостоєний почесного звання "Заслужений винахідник України".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки. Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 4 доктора технічних наук та 4 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 4 – доцента

Переглянути

Фільтри

20191

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-2858-9836Ключове слово: search.filters.subject.damper winding

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Реалізація математичної моделі асинхронізованого генератора в фазних координатах в середовищі Мatlab
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Рудевіч, Наталія Валентинівна; Гриб, Олег Герасимович; Піскурьов, Михайло Федорович; Карпалюк, Ігор Тимофійович
    Сучасні комп'ютерні технології, в основі яких лежать прикладні пакети, дають можливість більш глибокого вивчення питань, пов'язаних з процесами в елементах електричних систем, зокрема і асинхронізованих генераторах. Інструментом дослідження може слугувати програма Matlab, що потребує реалізації математичної моделі асинхронізованого генератора в її середовищі. Представлення асинхронізованого генератора математичною моделлю в фазних координатах дозволить отримувати реальні значення параметрів режиму, а, отже, і контролювати фізику процесу. Реалізація математичної моделі асинхронізованого генератора в фазних координатах базується на наступних припущеннях: магнітна система машини ненасищена, через що індуктивності машини не залежать від сили намагнічування; замість дійсних кривих розподілу сили намагнічування і індукції, в повітряному зазорі по розточуванню статора приймають тільки їх основні, перші гармонійні складові, відповідно чому наведені в статорі електрорушійні сили виражаються синусоїдами основної частоти; в магнітній системі машини відсутні які-небудь втрати; конструктивне виконання машини забезпечує повну симетрію фазних обмоток статора; ротор також симетричний щодо своїх подовжньої і поперечної осей: обмотки збудження розташовано в обох осях, демпферна обмотка ротора замінена двома взаємно перпендикулярними короткозамкненими обмотками, розташованими одна в подовжній, а інша в поперечній осях, не враховується гістерезис. Реалізація матеметичної моделі асинхронізованого генератора здійснена за допомогою систем рівнянь, що визначають струми, напругу та потокозчеплення в обмотках збудження, струми та потокозчеплення в демпферних обмотках, електрорушійні сили, напругу та струми в обмотках статора та основного рівняння руху ротора генератора. Розроблену реалізацію математичної моделі можна використовувати для дослідження перехідних процесів, що виникають в асинхронізованому генераторі при підключенні та зміні навантаження, при несиметричних режимах роботи, при коротких замиканнях в обмотках ротора та статора, при зміні швидкості обертання ротора.