Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/927

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dngik

Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату" була заснована в 2010 році для підготовки спеціалістів в нафтогазовій промисловості.

Характерною рисою діяльності кафедри "Видобування нафти, газу та конденсату" є постійний зв'язок з підприємствами та організаціями-замовниками фахівців. Випускники кафедри працюють у галузі видобування, транспортування, використання та реалізації нафти і газу, а також великої кількості сировини, отриманої при їх технологічній переробці.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 3 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Розширення сировинної бази паливних корисних копалин за рахунок переробки вугільних шламів
(Державна комісія України по запасах корисних копалин, 2017) Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, Павло Всеволодович
Математичне моделювання процесу знесолення вугілля
(Державний вищий навчальний заклад "Національний гірничий університет", 2002) Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, Павло Всеволодович; Кхелуфі, А.
Методом планування експерименту розроблена регресійна чотирифакторна модель процесу знесолення вугілля за технологією "водна промивка - масляна агломерація". Модель може бути використана при розробці промислових технологій облагороджування солоного вугілля Західного та Північно-Східного Донбасу.
Спосіб флотації вугілля
(ДП "Український інститут промислової власності", 2001) Ільяний, Сергій Іванович; Ковбун, Анатолій Васильович; Швець, Микола Миколайович; Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, Павло Всеволодович
Спосіб флотації вугілля, що включає попереднє кондиціонування пульпи з реагентом-збирачем та реагентом-спінювачем, який відрізняється тим, що реагент-спінювач подають одночасно у суміші з реагентом-збирачем та окремо, причому беруть співвідношення спінювача до збирача в їх суміші (10-15):(90-85), а кількість спінювача, який подається окремо, складає 1,5-3% від маси суміші реагентів.
Вплив складу та властивостей реагентів на ефективність селективної масляної флокуляції тонкодисперсного вугілля
(Приватне підприємство "Ексклюзив-Систем", 2016) Сергєєв, Павло Всеволодович; Білецький, Володимир Стефанович
Виконано теоретичний аналіз адгезії масляних реагентів на вугільній поверхні. Виділені основні фактори, що забезпечують селективність і міцність закріплення реагентів на вугіллі та флокуляцію вугільних зерен. Методом симплекс-планування встановлено, що флокулююча здатність розглянутих нафтопродуктів у міру збільшення ступеня хімічної зрілості вугілля зростає в ряді "гас - дизпаливо -реагент ААР".
Дослідження синтетичного латексу як реагенту для селективної флокуляції вугілля методом ІЧ-спектроскопії
(Государственное предприятие "Украинский государственный научно-исследовательский углехимический институт", 2017) Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, Павло Всеволодович
Методом молекулярної ІЧ-спектроскопії виконано дослідження вугілля марок Г, Ж, К, ПС та латексів: полістирольного марки ПС-100; бутадієн-стирольних марок БС-50 та БС-30Ф; бутадієн-метакрилового марки СКД-1С. Встановлено, що факторами, які підвищують ефективність адгезійного зв’язку "вугілля-латекс", є сили хімічної природи. Особливою умовою для агрегаційної активності латексу є наявність в його макромолекулі подвійних зв’язків С=С, що може бути покладено в основу критеріїв підбору латексних реагентів для процесу селективної флокуляції.