Кафедра "Турбінобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/51

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/turbine

Кафедра "Турбінобудування" була заснована у 1930 році у Харківському механіко-машинобудівному інституті визначним ученим, педагогом і організатор науки, професором Володимиром Матвійовичем Маковським.

Постановою Ради Міністрів України № 665-р від 22 грудня 2006 року науково-дослідний комплекс експериментальних установок щодо вивчення газодинамічних та теплофізичних процесів у турбомашинах кафедри "Турбінобудування" НТУ "ХПІ" набув статусу "Національного надбання України". Це єдиний у країні приклад високої оцінки значущості обладнання університетської кафедри та високих наукових результатів, які одержують за його допомогою. Очолював кафедру на той час доктор технічних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки професор Анатолій Володимирович Бойко.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 5 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2015 - 201912020 - 20211

Налаштування

Автор: search.filters.author.Авдєєва, Олена ПетрівнаКлючові слова: search.filters.subject.steam turbine

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Оптимізація та порівняння двох технологій виготовлення робочих решіток для ПЧ ЦВТ турбіни К-330-23,5
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Усатий, Олександр Павлович; Авдєєва, Олена Петрівна; Пальков, Ігор Андрійович; Пальков, Сергій Андрійович; Іщенко, Олег Ігоревич
    В статті викладені результати багатопараметричної оптимізації конструкційних і термогазодинамічних параметрів проточної частини ЦВТ К-330-23,5, які отримані за допомогою розробленої САПР «Турбоагрегат». Знайдені 12 оптимальних рішень для проточної частини ЦВД К-330-23,5 дозволяють не тільки оцінити вплив на ефективність ЦВТ конструкційних параметрів і чисел робочих лопаток ступенів ЦВТ, а і провести порівняльний аналіз двох технологічних підходів виготовлення робочих лопаток – з підрізуванням вихідних кромок і без такої.
  • Ескіз
    Документ
    Об'єктно-орієнтована комплексна оптимізація проточної частини потужних парових турбін
    (НТУ "ХПІ", 2015) Авдєєва, Олена Петрівна
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.05.16 – турбомашини та турбоустановки. – Національний тех-нічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015. Дисертація присвячена розробці методології об'єктно-орієнтованої комплексної оптимізації проточної частини потужних парових турбін, яка основана на спільному розрахунку термогазодинамічних процесів в елементах проточної частини парової турбіни. У зв'язку з постійним зростанням попиту суспільства на електроенергію стає актуальним проектування нових та модернізація існуючих парових турбін. Для підвищення їх ефективності розроблена методологія об'єктно-орієнтованої комплексної оптимізації проточної частини потужних парових турбін. При реалізації цієї методології було вдосконалено математичну модель термогазодинамічних процесів моделювання спільної роботи системи соплового паророзподілу, вирівнюючої камери та багатоциліндрової проточної частини турбоагрегату, розроблені методики визначення: втрат тиску в камері за регулюючим ступенем з урахуванням режимних і конструктивних параметрів; коефіцієнта втрат і кута виходу потоку робочого тіла з решітки від величини підрізки вихідної кромки, а також оцінено вплив зміни міжвінцевого зазору і схеми подачі робочого тіла до сегментів направляючого апарату на ефективність регулюючого ступеня та включено до єдиного інтегрованого інформаційного простору САПР "Турбоагрегат". За допомогою запропонованої методології виконана оптимізація турбіни К-310-240, її потужність збільшена на 6,18 МВт, а абсолютний ККД циклу – на 0,83%.