Кафедра "Турбінобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/51

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/turbine

Кафедра "Турбінобудування" була заснована у 1930 році у Харківському механіко-машинобудівному інституті визначним ученим, педагогом і організатор науки, професором Володимиром Матвійовичем Маковським.

Постановою Ради Міністрів України № 665-р від 22 грудня 2006 року науково-дослідний комплекс експериментальних установок щодо вивчення газодинамічних та теплофізичних процесів у турбомашинах кафедри "Турбінобудування" НТУ "ХПІ" набув статусу "Національного надбання України". Це єдиний у країні приклад високої оцінки значущості обладнання університетської кафедри та високих наукових результатів, які одержують за його допомогою. Очолював кафедру на той час доктор технічних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки професор Анатолій Володимирович Бойко.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 5 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 306

Тепловий стан елементів енергетичного обладнання
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Тарасов, Олександр Іванович; Михайлова, Ірина Олександрівна
Після ознайомлення з курсом лекції ТМО логічним є курс, який продовжує практичне використання отриманих знань і відкриває нові можливості аналізу температурних полів за допомогою стандартних комп'ютерних програм теорії поля параметрів в суцільних середовищах. Це може бути поле температур, поля напружень, переміщень, тисків і т.п. Визначимо приклади технічних об'єктів, тепловий стан яких визначає їх надійну і безаварійну роботу. Це, перш за все різні теплові машини, в яких відбувається перетворення теплової енергії в механічну енергію. До них відносяться парові і газові турбіни, двигуни внутрішнього згоряння. В електричних пристроях і машинах також виділяється теплота, яку слід відводити, щоб забезпечити прийнятний температурний режим. Це електрогенератори, трансформатори, процесори комп'ютерів, мікросхеми і тощо. Виділяється теплота при терті однієї деталі о другу, що також може привести до аварії і тому потрібно визначати температуру різця в токарному верстаті, температуру колодок в гальмах автомобілів і тощо. Різні печі, камери згоряння також знаходяться в дуже суворих температурних умовах, і достовірне знання їх стану визначає їх життєвий цикл.
Методичні вказівки до курсу лекцій з навчальної дисципліни "Тепловий стан елементів енергетичного обладнання. Окрема глава "Створення функцій користувача Excel"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Тарасов, Олександр Іванович; Михайлова, Ірина Олександрівна
Методичні вказівки до курсу лекцій з навчальної дисципліни "Тепловий стан елементів енергетичного обладнання. Окрема глава "Створення функцій користувача Excel". Практичні приклади"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Тарасов, Олександр Іванович; Михайлова, Ірина Олександрівна
Економічна та екологічна ефективність модернізації вельц-процесу при застосуванні петлевого повітронагрівача
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Юрко, Володимир Володимирович; Ганжа, Антон Миколайович
Approaches for estimating the durability indexes of the cylindrical cladding of nuclear fuel elements taking into account uncertainty of the working temperature
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Romashov, Yu. V.; Povolotskii, E. V.
Estimating the fundamental frequencies of the thic-kwall cladding of cylindrical fuel elements of nuclear reactors
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Romashov, Yu. V.; Mazurenko, Yu. E.
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи "Розрахунок газопарової установки утилізаційного типу"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Литвиненко, Оксана Олексіївна; Авдєєва, Олена Петрівна
З розвитком газотурбінних установок (ГТУ) у зв’язку з підвищенням початкових параметрів газу з’явилась необхідність утилізувати теплоту газів, що йдуть із газової турбіни. Одним із засобів утилізації теплоти газів, що йдуть є котел-утилізатор (КУ). Котел-утилізатор представляє собою теплообмінник протиточного типу, в якому за рахунок теплоти газів, що йдуть з ГТУ відбувається підігрів живильної води, її випаровування та перегрів отриманої пари до розрахункових параметрів, яка потім використовується в паровій турбіні або на виробництві. Розрізняють одноконтурні та двоконтурні котли-утилізатори. В одноконтурній схемі підігрів живильної води, її випаровування та перегрів отриманої пари відбувається при постійному тиску робочого тіла, який складає 3−5 МПа та постійної витраті живильної води по тракту. Доцільність використання двоконтурних схем обумовлена бажанням підвищити ККД КУ за рахунок зменшення теплових втрат з газами, що йдуть. Для зменшення температури газів необхідно підвищити витрату живильної води, але при використанні одного контуру це приведе к тому, що не буде досягнута розрахункова температура пари на виході з котла. В двоконтурній схемі витрата живильної води в КУ не є постійною величиною по тракту. На вході в котел вона максимальна, що сприяє зменшенню температури газів, що йдуть, а на виході − мінімальна, що дозволяє перегріти пар до розрахункової температури. Для двоконтурних котлів приймають тиск 5−7 МПа в контурі високого тиску і 0,5−0,7 МПа в контурі низького тиску. В розрахунковій роботі треба виконати розрахунок теплової схеми газопорової установки (ГПУ) з одноконтурним або двоконтурним КУ, отримати параметри пари та газів на виході з котла, ККД котельної установки та побудувати теплову діаграму.
Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Створення комп'ютерної програми розрахунку схем ГТУ"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Литвиненко, Оксана Олексіївна; Авдєєва, Олена Петрівна
Дисципліна «Теорія та комп’ютерне проєктування схем газотурбінних установок» містить питання газотурбобудування, що розкриває специфіку газотурбінних установок (ГТУ) і їхню відмінність від паротурбінних установок. В курсі вивчається особливості термодинаміки ГТУ, теплові схеми й зв'язок параметрів ГТУ, оптимізацію цих параметрів і роботу ГТУ на номінальному режимі роботи. Мета курсової роботи – створення комп’ютерної програми для розрахунку схеми ГТУ на номінальному режимі роботи, а саме для визначення оптимального ступеня стиснення при якому ККД або надлишкова (корисна) робота набирають максимальне значення, а питома витрата робочого тіла – мінімальне значення.
Методичні вказівки до виконання курсового проєкту "Проєктування рекуперативного теплообмінного апарата"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Литвиненко, Оксана Олексіївна; Авдєєва, Олена Петрівна
Курсовий проєкт з проєктування рекуперативного теплообмінного апарата є однією з перших самостійних інженерних робіт студентів в межах навчання за освітньо-професійною програмою «Енергетика» першого (бакалаврського) рівня вищою освіти профілізації «Цифрова інженерія енергетичних машин та обладнання». У процесі роботи над проєктом студент закріплює теоретичні знання, що отримані в результаті вивчення дисциплін «Основи теплообміну», «Тепло і масообмінні процеси, апарати та установки» шляхом вирішення конкретних інженерних задач та навички користування довідковою літературою, каталогами, прикладними комп’ютерними програмами. В межах курсового проєктування проводиться «Ігрове проєктування» (ІП). Студенти розділяються на підгрупи, кожна з яких виконує своє завдання на проєктування: тепловий конструкторський і гідравлічний розрахунки одного з 4 типів теплообмінних апаратів. Результатом ІП є захист проєкту перед аудиторією, що складається зі студентів та викладачів. Представлення проєкту виконується у вигляді презентації з 8–10 слайдів, яка включає в себе загальні поняття о теплообмінниках, область застосування і конструкцію обраного теплообмінника, порядок теплового та гідравлічного розрахунків, результати розрахунків та висновки. Оцінюється робота кожного студента після колективного обговорення. В результаті ІП студент вчиться працювати в команді, відповідально підходити до поставленої задачі та до строків виконання проєкту, представляти і аналізувати результати своєї роботи.
Використання теорії конкурсного розподілу обмежених ресурсів для оцінки степеню раціональності розподілу наявного перепаду ентальпій між ступенями турбіни
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Шерфедінов, Різа Бахтіярович; Усатий, Олександр Павлович
Для задач аналізу і оптимального проєктування проточних частин парових турбін розроблено альтернативний метод розподілу наявного теплового перепаду багатоступеневої турбіни між її ступенями. Розглянута можливість використання теорії конкурсного розподілу обмежених ресурсів для оцінки степеню раціональності розподілу наявного перепаду ентальпій між ступенями турбіни. Метод використовує залежність для оцінки потужності ступеня турбіни та конкурсні механізми, які були розроблені і використовуються для розв’язання задач розподілу ресурсів в галузі економіки. Проведені порівняльні розрахункові дослідження з оцінки степеню раціональності розподілу наявного перепаду ентальпій між ступенями вихідних і оптимальних варіантів проточних частин парових турбін. Підтверджена можливість використання теорії розподілу обмежених ресурсів для задач аналізу і оцінки степеню раціональності розподілу наявного перепаду ентальпій між ступенями турбіни та в оптимізаційних задачах з метою досягнення максимальної потужності багатоступеневої турбіни. Показано, що у оптимальних варіантів проточних частин розподіл наявного перепаду ентальпій між ступенями турбіни має кращі наближення до значень показників, які відповідають ідеальному варіанту розподілу наявного перепаду ентальпій між ступенями відповідно до розробленого методу ніж у вихідного варіанту проточної частини турбіни.