Кафедра "Турбінобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/51

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/turbine

Кафедра "Турбінобудування" була заснована у 1930 році у Харківському механіко-машинобудівному інституті визначним ученим, педагогом і організатор науки, професором Володимиром Матвійовичем Маковським.

Постановою Ради Міністрів України № 665-р від 22 грудня 2006 року науково-дослідний комплекс експериментальних установок щодо вивчення газодинамічних та теплофізичних процесів у турбомашинах кафедри "Турбінобудування" НТУ "ХПІ" набув статусу "Національного надбання України". Це єдиний у країні приклад високої оцінки значущості обладнання університетської кафедри та високих наукових результатів, які одержують за його допомогою. Очолював кафедру на той час доктор технічних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки професор Анатолій Володимирович Бойко.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 5 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи "Розрахунок газопарової установки утилізаційного типу"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Литвиненко, Оксана Олексіївна; Авдєєва, Олена Петрівна
З розвитком газотурбінних установок (ГТУ) у зв’язку з підвищенням початкових параметрів газу з’явилась необхідність утилізувати теплоту газів, що йдуть із газової турбіни. Одним із засобів утилізації теплоти газів, що йдуть є котел-утилізатор (КУ). Котел-утилізатор представляє собою теплообмінник протиточного типу, в якому за рахунок теплоти газів, що йдуть з ГТУ відбувається підігрів живильної води, її випаровування та перегрів отриманої пари до розрахункових параметрів, яка потім використовується в паровій турбіні або на виробництві. Розрізняють одноконтурні та двоконтурні котли-утилізатори. В одноконтурній схемі підігрів живильної води, її випаровування та перегрів отриманої пари відбувається при постійному тиску робочого тіла, який складає 3−5 МПа та постійної витраті живильної води по тракту. Доцільність використання двоконтурних схем обумовлена бажанням підвищити ККД КУ за рахунок зменшення теплових втрат з газами, що йдуть. Для зменшення температури газів необхідно підвищити витрату живильної води, але при використанні одного контуру це приведе к тому, що не буде досягнута розрахункова температура пари на виході з котла. В двоконтурній схемі витрата живильної води в КУ не є постійною величиною по тракту. На вході в котел вона максимальна, що сприяє зменшенню температури газів, що йдуть, а на виході − мінімальна, що дозволяє перегріти пар до розрахункової температури. Для двоконтурних котлів приймають тиск 5−7 МПа в контурі високого тиску і 0,5−0,7 МПа в контурі низького тиску. В розрахунковій роботі треба виконати розрахунок теплової схеми газопорової установки (ГПУ) з одноконтурним або двоконтурним КУ, отримати параметри пари та газів на виході з котла, ККД котельної установки та побудувати теплову діаграму.
Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Створення комп'ютерної програми розрахунку схем ГТУ"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Литвиненко, Оксана Олексіївна; Авдєєва, Олена Петрівна
Дисципліна «Теорія та комп’ютерне проєктування схем газотурбінних установок» містить питання газотурбобудування, що розкриває специфіку газотурбінних установок (ГТУ) і їхню відмінність від паротурбінних установок. В курсі вивчається особливості термодинаміки ГТУ, теплові схеми й зв'язок параметрів ГТУ, оптимізацію цих параметрів і роботу ГТУ на номінальному режимі роботи. Мета курсової роботи – створення комп’ютерної програми для розрахунку схеми ГТУ на номінальному режимі роботи, а саме для визначення оптимального ступеня стиснення при якому ККД або надлишкова (корисна) робота набирають максимальне значення, а питома витрата робочого тіла – мінімальне значення.
Методичні вказівки до виконання курсового проєкту "Проєктування рекуперативного теплообмінного апарата"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Литвиненко, Оксана Олексіївна; Авдєєва, Олена Петрівна
Курсовий проєкт з проєктування рекуперативного теплообмінного апарата є однією з перших самостійних інженерних робіт студентів в межах навчання за освітньо-професійною програмою «Енергетика» першого (бакалаврського) рівня вищою освіти профілізації «Цифрова інженерія енергетичних машин та обладнання». У процесі роботи над проєктом студент закріплює теоретичні знання, що отримані в результаті вивчення дисциплін «Основи теплообміну», «Тепло і масообмінні процеси, апарати та установки» шляхом вирішення конкретних інженерних задач та навички користування довідковою літературою, каталогами, прикладними комп’ютерними програмами. В межах курсового проєктування проводиться «Ігрове проєктування» (ІП). Студенти розділяються на підгрупи, кожна з яких виконує своє завдання на проєктування: тепловий конструкторський і гідравлічний розрахунки одного з 4 типів теплообмінних апаратів. Результатом ІП є захист проєкту перед аудиторією, що складається зі студентів та викладачів. Представлення проєкту виконується у вигляді презентації з 8–10 слайдів, яка включає в себе загальні поняття о теплообмінниках, область застосування і конструкцію обраного теплообмінника, порядок теплового та гідравлічного розрахунків, результати розрахунків та висновки. Оцінюється робота кожного студента після колективного обговорення. В результаті ІП студент вчиться працювати в команді, відповідально підходити до поставленої задачі та до строків виконання проєкту, представляти і аналізувати результати своєї роботи.
Методичні вказівки до виконання випускної роботи бакалавра "Тепловий і гідравлічний розрахунок випарника"
(2021) Михайлова, Ірина Олександрівна; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Тарасов, Олександр Іванович
Коефіцієнт корисної дії енергоблоку (ККД) є одним з головних показників економічності електричної станції. Втрати робочого тіла (пара і конденсату) в циклі електростанції ведуть до погіршення цього показника, які в свою чергу, обумовлюють відповідну втрату тепла. Втрачається робоче тіло в обладнанні і трубопроводі, а також втрачається продувна вода в барабаних котлах. Значну частину цих втрат складають втрати при несталих режимах пуску і зупиненнях, а також в режимі промивання устаткування. За оцінками, внутрішні втрати від витоків становлять на конденсаційних станціях 0,8–1,1 %, на теплофікаційних 1,5–1,8 %. Тому питання відновлення втрат робочого тіла в циклі електростанції є актуальними. В теперішній час на теплових і атомних електричних станціях (ТЕС, АЕС) для поповнення втрат пари і конденсату застосовують випарні установки (ВУ), які являють собою систему поверхневих теплообмінних апаратів з гріючою секцією (випарник і конденсатор випарника) і використовують для отримання вторинної пари з хімічно очищеної води. Пара направляється внутрішнім або зовнішнім користувачам, при цьому зберігається в циклі станції конденсат гріючої пари, який відбирається з турбіни. В методичних вказівках наведено: - огляд літератури випарників, які використовують в енергетичних установках на ТЕС і АЕС; - основні типи конструкцій випарників; - схеми включення випарників в теплові схеми електростанцій; - методика розрахунку випарників для теплових електростанцій; - конструкційний тепловий і гідродинамічний розрахунок випарника; - розрахунок якості отриманого дистиляту.
Методичні вказівки до виконання випускної роботи бакалавра "Розрахунок принципових теплових схем турбоустановок малої потужності"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Литвиненко, Оксана Олексіївна; Іванченко, Олена Миколаївна; Михайлова, Ірина Олександрівна
Принципова теплова схема (ПТС) електростанції визначає основний зміст процесу перетворення теплової енергії в паросиловій установці. Вона включає головне та допоміжне теплоенергетичне обладнання, яке бере участь у відтворенні цього процесу та входить до складу пароводяного тракту електричної станції. Розрахунок ПТС є важливим етапом проектування турбоустановки і виконується з метою визначення технічних характеристик обладнання теплової схеми та показників економічності роботи енергетичної установки в цілому. Випускна робота бакалавра за спеціальністю "Теплоенергетика" являє собою рішення комплексної задачі проектування та розрахунків теплових схем турбоустановок малої потужності і складових схем. На першому етапі виконують орієнтовний тепловий розрахунок прототипа турбіни, а саме: визначають наявний теплоперепад ентальпії на турбіну, виконують розбивку теплоперепаду по кожному ступеню, визначають місця відборів пари на регенерацію. На другому етапі виконують розрахунок принципової теплової схеми. Визначають параметри пари та води в характерних точках теплової схеми. Проводять докладний розрахунок кожного елемента схеми, визначаючи відносні витрати пари, основного конденсату, води. На третьому етапі визначають абсолютні значення витрат пари і конденсату загалом на турбіну та на елементи схеми. Проводять контроль внутрішньої потужності турбоагрегату. На четвертому етапі визначають енергетичні показники турбоустановки.
Методичні вказівки до виконання курсового проекту "Проектування рекуперативного теплообмінного апарата"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Литвиненко, Оксана Олексіївна
Курсовий проект з проектування рекуперативного теплообмінного апарата є однією з перших самостійних інженерних робіт студентів в рамках навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр" спеціальності "Теплоенергетика". У процесі роботи над проектом студент повинен навчитися застосовувати отримані теоретичні знання для рішення конкретних інженерних задач, користуватись довідковою літературою, каталогами, прикладними комп’ютерними програмами. В рамках курсового проекту проводиться "Ігрове проектування" (ІП). Група студентів розділяється на 4 підгрупи, кожна з яких виконує своє завдання на проектування: тепловий конструкторський і гідравлічний розрахунки одного з 4 типів теплообмінних апаратів. Результатом ІП є захист проекту перед аудиторією, що складається зі студентів та викладачів. Представлення проекту виконується у вигляді презентації з 8–10 слайдів, яка включає в себе загальні поняття о теплообмінниках, область застосування і конструкцію обраного теплообмінника, порядок теплового та гідравлічного розрахунків, результати розрахунків та висновки. Оцінюється робота кожного студента після колективного обговорення. В результаті ІП студент вчиться працювати в колективі, відповідально підходити до покладеної задачі та до строків виконання проекту, представляти і аналізувати результати своєї роботи. Публічний захист проекту є гарною підготовкою до захисту дипломної роботи бакалавра.
Методичні вказівки до виконання випускної роботи бакалавра "Розрахунок газотурбінної установки"
(2020) Юдін, Юрій Олексійович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Лапузін, Олександр Вікторович