Кафедра "Турбінобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/51

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/turbine

Кафедра "Турбінобудування" була заснована у 1930 році у Харківському механіко-машинобудівному інституті визначним ученим, педагогом і організатор науки, професором Володимиром Матвійовичем Маковським.

Постановою Ради Міністрів України № 665-р від 22 грудня 2006 року науково-дослідний комплекс експериментальних установок щодо вивчення газодинамічних та теплофізичних процесів у турбомашинах кафедри "Турбінобудування" НТУ "ХПІ" набув статусу "Національного надбання України". Це єдиний у країні приклад високої оцінки значущості обладнання університетської кафедри та високих наукових результатів, які одержують за його допомогою. Очолював кафедру на той час доктор технічних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки професор Анатолій Володимирович Бойко.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 5 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

20211

Налаштування

Автор: search.filters.author.Михайлова, Ірина ОлександрівнаКлючові слова: search.filters.subject.коефіцієнт корисної дії

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання випускної роботи бакалавра "Тепловий і гідравлічний розрахунок випарника"
    (2021) Михайлова, Ірина Олександрівна; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Тарасов, Олександр Іванович
    Коефіцієнт корисної дії енергоблоку (ККД) є одним з головних показників економічності електричної станції. Втрати робочого тіла (пара і конденсату) в циклі електростанції ведуть до погіршення цього показника, які в свою чергу, обумовлюють відповідну втрату тепла. Втрачається робоче тіло в обладнанні і трубопроводі, а також втрачається продувна вода в барабаних котлах. Значну частину цих втрат складають втрати при несталих режимах пуску і зупиненнях, а також в режимі промивання устаткування. За оцінками, внутрішні втрати від витоків становлять на конденсаційних станціях 0,8–1,1 %, на теплофікаційних 1,5–1,8 %. Тому питання відновлення втрат робочого тіла в циклі електростанції є актуальними. В теперішній час на теплових і атомних електричних станціях (ТЕС, АЕС) для поповнення втрат пари і конденсату застосовують випарні установки (ВУ), які являють собою систему поверхневих теплообмінних апаратів з гріючою секцією (випарник і конденсатор випарника) і використовують для отримання вторинної пари з хімічно очищеної води. Пара направляється внутрішнім або зовнішнім користувачам, при цьому зберігається в циклі станції конденсат гріючої пари, який відбирається з турбіни. В методичних вказівках наведено: - огляд літератури випарників, які використовують в енергетичних установках на ТЕС і АЕС; - основні типи конструкцій випарників; - схеми включення випарників в теплові схеми електростанцій; - методика розрахунку випарників для теплових електростанцій; - конструкційний тепловий і гідродинамічний розрахунок випарника; - розрахунок якості отриманого дистиляту.