Кафедра "Технологія машинобудування та металорізальні верстати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3960

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tmms

Кафедра "Технологія машинобудування та металорізальні верстати" заснована в 1934 році. Першим завідувачем кафедри був доцент Ф. К. Корольов – фахівець в області металорізальних верстатів, який беззмінно керував колективом до 1966 року і суттєво вплинув на розвиток кафедри.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів технічних наук, 6 кандидатів технічних наук; 5 співробітників мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Експериментальне дослідження точності механічної обробки деталей типу важелів
    (НТУ "ХПІ", 2018) Іванов, Віталій Олександрович; Дегтярьов, Іван Михайлович; Залога, Вільям Олександрович; Басова, Євгенія Володимирівна
    Верстатні пристрої відіграють важливу роль у забезпеченні випуску якісної продукції. Запропонована конструкція гнучкого верстатного пристрою забезпечує багатокоординатну обробку деталей типу важелів. Наявність механізмів регулювання, що дозволяють здійснювати переналагодження установлювально-затискних елементів верстатного пристрою, підтверджує ефективність розробленого конструкторського рішення в умовах багатономенклатурного виробництва. Результати експериментальних досліджень механічної обробки деталей показали, що розміри (діаметри отворів, міжцентрові відстані) і взаємне розташування поверхонь знаходяться в межах призначених допусків. Шорсткість оброблених поверхонь важелів відповідає вимогам креслення. Запропонований верстатний пристрій не поступається спеціальному верстатному пристрою та забезпечує точність і якість оброблених поверхонь.
  • Ескіз
    Документ
    Експериментальні дослідження верстатних пристроїв для механічної обробки деталей типу важелів
    (НТУ "ХПІ", 2017) Іванов, Віталій Олександрович; Дегтярьов, Іван Михайлович; Яковенко, Ігор Едуардович
    У статті виконано експериментальні дослідження запропонованої конструкції верстатного пристрою, який забезпечує достатню інструментальну доступність і дозволяє виконувати багатокоординатну обробку деталей типу важелів при одному закріпленні. Експериментальні дослідження порівняно із раніше отриманими результатами чисельного моделювання, підтвердили, що запропонована конструкція відповідає усім параметрам точності. Результати експериментальних досліджень із визначення переміщень показали, що величини переміщень, визначені статично, у запропонованому верстатному пристрої менші, ніж у стандартних. Проведений аналіз результатів визначення частот власних коливань при обробці важелів зі сталі та чавуну підтвердив, що перша критична частота запропонованого верстатного пристрою значно перевищує аналогічний параметр стандартних верстатних пристроїв.
  • Ескіз
    Документ
    Чисельне моделювання верстатних пристроїв для механічної обробки деталей типу важелів
    (НТУ "ХПІ", 2015) Іванов, Віталій Олександрович; Карпусь, Владислав Євгенович; Дегтярьов, Іван Михайлович; Павленко, Іван Володимирович; Богдан, Валерія Ростиславівна
    У статті запропоновано конструкцію верстатного пристрою, який забезпечує достатню інструментальну доступність і дозволяє виконувати багатокоординатну обробку деталей типу важелів при одному закріпленні. Дослідження, виконані методами чисельного моделювання, підтвердили, що запропонована конструкція відповідає усім параметрам точності. Результати досліджень напружено-деформованого стану показали, що величини переміщень і напружень, які виникають у процесі механічної обробки, у запропонованому верстатному пристрої менші, ніж у стандартних. Проведений модальний аналіз підтвердив, що запропонований верстатний пристрій має значно вищу динамічну жорсткість, ніж стандартні верстатні пристрої. Моделювання виконувалося для обробки важелів із сталі, чавуна, алюмінієвого сплаву. Визначені залежності переміщень і напружень від глибини різання, що дозволяє оптимізувати процес механічної обробки.