Кафедра "Технологія машинобудування та металорізальні верстати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3960

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tmms

Кафедра "Технологія машинобудування та металорізальні верстати" заснована в 1934 році. Першим завідувачем кафедри був доцент Ф. К. Корольов – фахівець в області металорізальних верстатів, який беззмінно керував колективом до 1966 року і суттєво вплинув на розвиток кафедри.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів технічних наук, 6 кандидатів технічних наук; 5 співробітників мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 15

Технологічне забезпечення точності обробки колінчастого валу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Котляр, Олексій Віталійович; Гасанов, Магомедємін Ісамагомедович; Басова, Євгенія Володимирівна; Іванова, М. С.; Сажнєв, І. І.
Застосування принципів багатокритеріальної оптимізації для формування технологічних процесів виготовлення фланців в умовах SMEs
(Донбаська державна машинобудівна академія, 2022) Котляр, Олексій Віталійович; Басова, Євгенія Володимирівна; Іванова, Марина Сергіївна; Баранов, В. М.
Дослідження процесу теплообміну в зоні шліфування при використанні спеціального пристрою подачі МОР
(Сумський державний університет, 2020) Степанов, Михайло Сергійович; Іванова, Марина Сергіївна; Літовченко, Петро Іванович; Іванова, Лариса Петрівна; Котляр, Олексій Віталійович
Гасник коливань тиску
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Степанов, Михайло Сергійович; Котляр, Олексій Віталійович; Панамарьова, Ольга Борисівна; Басова, Євгенія Володимирівна; Іванова, Марина Сергіївна
Гасник коливань тиску складається з корпуса і робочого органу, крім того має диски та пов'язані з ними телескопічні патрубки, довжина яких може змінюватися при провертанні дисків один відносно іншого.
Пристрій подачі мастильно-охолоджувальної рідини
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Степанов, Михайло Сергійович; Літовченко, Петро Іванович; Котляр, Олексій Віталійович; Іванова, Марина Сергіївна; Іванова, Лариса Петрівна; Басова, Євгенія Володимирівна
Пристрій для подачі мастильно-охолоджувальної рідини (МОР) при обробці круглим зовнішнім шліфуванням містить патрубок для відходів обробки. Пристрій споряджено підвідним соплом, яке охоплює заготовку та приймачем з повітряними каналами і радіальними соплами, виконаними з різними діаметрами, причому вісь сопла з максимальним діаметром співпадає з напрямком дії сили різання.
Демпфувальний пристрій
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Степанов, Михайло Сергійович; Котляр, Олексій Віталійович; Панамарьова, Ольга Борисівна; Басова, Євгенія Володимирівна; Іванова, Марина Сергіївна
Демпфувальний пристрій, що складається з корпуса і демпфера крім того демпфер розташовано на пружних елементах у вигляді розміщених у пазах корпусу пружин, що поєднані з плунжерами, які переміщуються відповідно коливань робочого тиску у магістралі.
Напрямки забезпечення ефективності технологічних систем механічної обробки деталей
(Сумський державний університет, 2020) Котляр, Олексій Віталійович; Басова, Євгенія Володимирівна; Ушаков, О. А.
Розробка та оптимізація конструкції слідкуючого люнета для забезпечення компенсації змінних пружніх деформацій при шліфуванні корінних шийок колінчатих валів
(Симфонія форте, 2019) Котляр, Олексій Віталійович; Басова, Євгенія Володимирівна; Сажнєв, І. І.
Інформаційний фонд релевантності конструкторсько-технологічних видів крупногабаритних з’єднань для передачі крутного моменту
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Веселовська, Наталія Ростиславівна; Скоркін, Антон Олегович; Котляр, Олексій Віталійович; Клочко, Юрій Олександрович; Старченко, Олена Павлівна
Існує значний інформаційний фонд релевантності конструкторсько-технологічних видів крупногабаритних роз'ємних з’єднань, що використовуються для передачі крутного моменту, в яких роз'єм здійснюється за допомогою особливих конструктивних умов складання. Шпонкові та шліцьові з'єднання призначені для передачі крутного моменту від валу до посадженої на нього деталі (шківа, зубчатого колеса та ін.) і навпаки. Перевагами шпонкових з'єднань є їх простота і надійність у експлуатації, але вони ослаблюють вали та маточину шпонковими пазами і викликають концентрацію напруги. Шліцьові з'єднання в порівнянні з шпонковими мають велику навантажувальну здатність, краще центрують деталь на валу і дають меншу концентрацію напруги, що підвищує втомну міцність валів, але вони складніші у виробництві. Шліцьові з'єднання застосовують для посадок з натягом або зазором деталей (зубчастих коліс, шківів, втулок та ін.) на валу. У порівнянні зі шпонковими, шліцьові з'єднання мають ряд переваг: деталі на шліцьових валах краще центруються і направляються при пересуванні вздовж валу; менше напруги зминання на гранях шліців; вище міцність валів при динамічних і змінних навантаженнях. Шліцьові з'єднання отримали широке поширення в машинобудуванні, що пояснюється їх високою здатністю навантаження, конструктивними і технологічними перевагами перед іншими видами з'єднань типу вал – втулка. Найбільшого поширення в машинобудуванні мають прямокутні шліцьові з'єднання до діаметру ø125 мм. Широке застосування останнім часом стали отримувати крупногабаритні роз'ємні з’єднання з евольвентним профілем зубів діаметром від ø125 мм ø500 мм, що пояснюється тим, що їх здатність навантаження вище, ніж у прямокутного. Наведені основні засоби та методи обробки крупногабаритних роз'ємних з’єднань.
Перспективні напрямки забезпечення ефективності технологічних систем механічної обробки деталей
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Котляр, Олексій Віталійович; Забара, Олександр Сергійович; Єрьоменко, Д. В.