Кафедра "Технологія машинобудування та металорізальні верстати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3960

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tmms

Кафедра "Технологія машинобудування та металорізальні верстати" заснована в 1934 році. Першим завідувачем кафедри був доцент Ф. К. Корольов – фахівець в області металорізальних верстатів, який беззмінно керував колективом до 1966 року і суттєво вплинув на розвиток кафедри.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів технічних наук, 6 кандидатів технічних наук; 5 співробітників мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11

Інформаційна технологія моніторингу розподілу циліндрових потужностей
(Донбаська державна машинобудівна академія, 2024) Єнікєєв, Олександр Фанілович; Захаренков, Дмитро Юрійович; Беркутов, Н. Ю.; Євсюкова, Д. С.; Набока, Олена Володимирівна
Підвищення ефективності механо-складального виробництва
(Чернігівський національний технологічний університет, 2019) Шелковий, Олександр Миколайович; Набока, Олена Володимирівна
Перспективи застосування SCADA-систем на підприємствах Харкова
(ТОВ "Планета-Прінт", 2019) Горячев, А. В.; Набока, Олена Володимирівна; Басова, Євгенія Володимирівна
Ефективність процесів механо-складального виробництва
(ТОВ "Планета-Прінт", 2019) Набока, Олена Володимирівна
Математична модель обертання деталей в задачах імітаційного моделювання складальних операцій машинобудування
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шелковий, Олександр Миколайович; Феденюк, Дмитро Віталійович; Набока, Олена Володимирівна
У статті проведено аналіз підходів до механоскладального виробництва з нижнім рівнем серійності. Показано, що складальний про-процес є ключовим елементом, що визначає точність і собівартість вузла в цілому. Визначено завдання, які необхідно вирішити для забезпечення високоточної збірки без підгонки та селективного відбору з мінімальними витратами на її реалізацію. Для реалізації такого підхода необхідно синхронізувати процеси імітаційного моделювання складального процесу з реальною складанням і механічної обробок деталей, що входять в вузол. При цьому імітація складання вузла є центральною як з точки зору формування його властивостей, так і з точки зору формування технологій складання, механічної обробки різанням та інших технологічних переділів. Запропоновано логіко-лінгвістичний підхід до розробки 3D моделі процесу віртуального складання вузла, який базується на моделюванні типових складальних операцій. В його основу покладено рішення задач логістики переміщень з використанням моделювання поворотів і переносів твердотільних конструкцій. Отримані результати моделювання свідчать про високу сходи-мости моделей і реальних складальних процесів (ступінь розбіжності за часом 3-8%, за енерговитратами 5-12%), що дозволяє зробити висновки про високому рівні адекватності моделей і методів моделювання реальної організаційно-технологічному середовищі.
Аналіз частотних характеристик системи керування продуктивністю технологічного процесу алмазного шліфування
(НТУ "ХПІ", 2018) Єнікєєв, Олександр Фанилович; Євсюкова, Фатима Магометбіївна; Приходько, Ольга Юріївна; Набока, Олена Володимирівна
Запропоновано технологію безперерерного оброблення поверхні деталі на основі поєднання технологічних процесів алмазного та алмазно-іскрового шліфування. Розроблено структурну схему системи автоматичного керування параметрами технологічних процесів з використанням принципу керування за відхиленням. Побудовано математичні моделі компонент системи керування та в результаті аналізу її структурної схеми отримано передавальну функцію. На основі мінімізації квадратичного критерію якості із застосуванням еталонної моделі синтезовано пристрій обробляння вхідних сигналів. Побудовано схему комп’ютерного моделювання у середовищі Matlab процесів перетворення вхідної інформації апаратними засобами системи автоматичного керування параметрами технологічних процесів. У результаті комп’ютерного моделювання встановлено, що апаратні засоби забезпечують потрібну продуктивність та точність оброблення вхідних сигналів.
Підвищення ефективності зборки складних машинобудівних виробів на засадах інтеграції механоскладальних операцій
(НТУ "ХПІ", 2018) Шелковий, Олександр Миколайович; Фадєєв, В. А.; Набока, Олена Володимирівна
Розглянуто питання підвищення ефективності збирання складних машинобудівних виробів на принципах інтеграції механоскладальних операцій.
Тенденції інноваційного розвитку підприємств Харківського регіону
(НТУ "ХПІ", 2018) Набока, Е. Є.; Набока, Олена Володимирівна; Колісник, М. Е.
Дослідження продуктивності і надійності складання вузла "Гідроагрегат" в умовах автоматизованого виробництва
(НТУ "ХПІ", 2015) Шелковий, Олександр Миколайович; Мартинов, Михайло Сергійович; Набока, Олена Володимирівна
Наведено аналіз проблем та існуючих методів підвищення продуктивності складання вузлів. Для підвищення продуктивності та автоматизації складання вузлів запропонована математична модель системи імітаційного моделювання виробничих систем складання вузлів. Прогнозується підвищення продуктивності складання вузлів до 20 % при використанні математичної моделі систем імітаційного моделювання виробничих систем.
Підвищення ефективності систем активного контролю під час шліфування
(НТУ "ХПІ", 2015) Коваленко, О. В.; Набока, Олена Володимирівна