Кафедра "Технологія машинобудування та металорізальні верстати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3960

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tmms

Кафедра "Технологія машинобудування та металорізальні верстати" заснована в 1934 році. Першим завідувачем кафедри був доцент Ф. К. Корольов – фахівець в області металорізальних верстатів, який беззмінно керував колективом до 1966 року і суттєво вплинув на розвиток кафедри.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів технічних наук, 6 кандидатів технічних наук; 5 співробітників мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
  • Ескіз
    Документ
    Локалізація структурної невизначеності операційної технології в циклі "розпізнання-управління"
    (Донбаська державна машинобудівна академія, 2024) Рузметов, Андрій Русланович
  • Ескіз
    Документ
    Переваги модульного проектування процесу підготовки основного переходу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Пермяков, Є. О.; Рузметов, Андрій Русланович; Євсюкова, Фатима Магометбіївна
  • Ескіз
    Документ
    Створення інтерфейсу системи обліку і управління складськими підрозділами машинобудівного підприемства
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Пермяков, Є. О.; Добротворський, Сергій Семенович; Басова, Євгенія Володимирівна; Рузметов, Андрій Русланович; Євсюкова, Фатима Магометбіївна
  • Ескіз
    Документ
    Виявлення структури аналітичної залежності коефіцієнта інформаційної напруженості від параметрів технологічного середовища
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Рузметов, Андрій Русланович; Ушаков, Олександр Миколайович
    Підвищити рівень оптимізації завантаження технологічного комплексу з універсальним, мало автоматизованим обладнанням можна за рахунок одержання більш точної диференційованої інформації про працездатність робітника, що його обслуговує. Існуюча нормативна база поверхово враховує падіння працездатності через середньостатистичні показники і дає досить великий розкид значень: 15  30 %. Для підвищення точності контролю динаміки падіння працездатності основного робітника авторами запропонований метод диференційованого обліку груп факторів, які впливають на виконання кожного робочого руху, включеного до складу відповідного технологічного переходу. В ході виконаних досліджень розглядалася група факторів, що впливає на ріст інформаційної напруги робітника, що виражається в погіршенні уваги і швидкості рішення елементарних виробничих завдань. Підвищення точності прогнозування часових рамок проведення внутріопераційних допоміжних процесів, повинне забезпечуватися методикою, що коректно враховує зв'язок динаміки падіння працездатності робітника з ростом інформаційної напруги. Це дозволить поліпшити склад допоміжного оснащення і підвищити рівень оптимізації планування завантаження основного обладнання при врахуванні можливості багатоверстатного обслуговування.
  • Ескіз
    Документ
    Визначення складових функції приналежності відносин в структурі підготовчої частини технологічних переходів
    (НТУ "ХПІ", 2016) Рузметов, Андрій Русланович
    Пропонуються методи визначення складові функції приналежності значень відносин змінних величин, пов'язаних із просторовими маніпуляціями й переміщеннями елементів оснащення, які виробляються робітником при виконанні їм певної групи технологічних прийомів операції обробки різанням. Дані отримані в результаті нормування частини токарської операції. Зроблено висновки про методику формування найбільш ефективного варіанта структури допоміжного процесу.
  • Ескіз
    Документ
    Підвищення ефективності металообробки шляхом врахування зміни працездатності основних робітників
    (НТУ "ХПІ", 2016) Рузметов, Андрій Русланович
    Дисертація на одержання наукового ступеня кандидата технічних наук за фахом 05.02.08 – технологія машинобудування. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2016. Дисертація присвячена вирішенню задачі підвищення ефективності технологічних операцій обробки металів різання за рахунок одержання, більшою мірою відповідних дійсним умовам реального виробництва, норм часу підготовки автоматичного режиму роботи технологічних операцій при врахуванні зміни працездатності основних робітників протягом робочого часу. Розроблено математичні моделі функціональних зв'язків між продуктивністю, надійністю технологічної операції й трудомісткістю, типовістю й алгоритмічною складністю її допоміжних процесів, які дозволяють сформувати групи технологічних операцій для багатоверстатного обслуговування з досить високим рівнем використання основного обладнання. Все це дало можливість розробити й проаналізувати імітаційні моделі ділянок існуючого основного й ремонтного виробництва, здійснити технологічні й організаційні зміни в ході оптимізації виробничих витрат.
  • Ескіз
    Документ
    Підвищення ефективності металообробки шляхом врахування зміни працездатності основних робітників
    (НТУ "ХПІ", 2016) Рузметов, Андрій Русланович
    Дисертація на одержання наукового ступеня кандидата технічних наук за фахом 05.02.08 – технологія машинобудування. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2016. Дисертація присвячена вирішенню задачі підвищення ефективності технологічних операцій обробки металів різання за рахунок одержання, більшою мірою відповідних дійсним умовам реального виробництва, норм часу підготовки автоматичного режиму роботи технологічних операцій при врахуванні зміни працездатності основних робітників протягом робочого часу. Розроблено математичні моделі функціональних зв'язків між продуктивністю, надійністю технологічної операції й трудомісткістю, типовістю й алгоритмічною складністю її допоміжних процесів, які дозволяють сформувати групи технологічних операцій для багатоверстатного обслуговування з досить високим рівнем використання основного обладнання. Все це дало можливість розробити й проаналізувати імітаційні моделі ділянок існуючого основного й ремонтного виробництва, здійснити технологічні й організаційні зміни в ході оптимізації виробничих витрат.