Кафедра "Технологія машинобудування та металорізальні верстати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3960

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tmms

Кафедра "Технологія машинобудування та металорізальні верстати" заснована в 1934 році. Першим завідувачем кафедри був доцент Ф. К. Корольов – фахівець в області металорізальних верстатів, який беззмінно керував колективом до 1966 року і суттєво вплинув на розвиток кафедри.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів технічних наук, 6 кандидатів технічних наук; 5 співробітників мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20201

Налаштування

Автор: search.filters.author.Ушаков, Олександр МиколайовичКлючові слова: search.filters.subject.equipping

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Виявлення структури аналітичної залежності коефіцієнта інформаційної напруженості від параметрів технологічного середовища
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Рузметов, Андрій Русланович; Ушаков, Олександр Миколайович
    Підвищити рівень оптимізації завантаження технологічного комплексу з універсальним, мало автоматизованим обладнанням можна за рахунок одержання більш точної диференційованої інформації про працездатність робітника, що його обслуговує. Існуюча нормативна база поверхово враховує падіння працездатності через середньостатистичні показники і дає досить великий розкид значень: 15  30 %. Для підвищення точності контролю динаміки падіння працездатності основного робітника авторами запропонований метод диференційованого обліку груп факторів, які впливають на виконання кожного робочого руху, включеного до складу відповідного технологічного переходу. В ході виконаних досліджень розглядалася група факторів, що впливає на ріст інформаційної напруги робітника, що виражається в погіршенні уваги і швидкості рішення елементарних виробничих завдань. Підвищення точності прогнозування часових рамок проведення внутріопераційних допоміжних процесів, повинне забезпечуватися методикою, що коректно враховує зв'язок динаміки падіння працездатності робітника з ростом інформаційної напруги. Це дозволить поліпшити склад допоміжного оснащення і підвищити рівень оптимізації планування завантаження основного обладнання при врахуванні можливості багатоверстатного обслуговування.