Кафедра "Двигуни та гібридні енергетичні установки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/54

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/diesel/glavnaya

Від 2022 року кафедра має назву "Двигуни та гібридні енергетичні установки", первісна назва – "Двигуни внутрішнього сгоряння".

Кафедра "Двигуни внутрішнього згоряння" (ДВЗ) заснована 9 липня 1930 року у Харківському Механіко машинобудівному інституті. Читання курсів по ДВЗ розпочали на механічному факультеті ще в 1910 році, дисципліну "ДВЗ" і проєктування ДВЗ протягом 1910-1913 рр. читав граф Сергій Йосипович Доррер. Спеціальність "ДВЗ" у Харківському технологічному інституті була організована в 1918 році. У її джерел, а пізніше й кафедри ДВЗ стояв Василь Трохимович Цвєтков (1887–1954).

Від 1980 року вона є базовою серед українських закладів вищої освіти з моторобудування. За час існування кафедра підготувала понад 4000 випускників. Сьогодні на кафедрі навчається понад 200 студентів. Обсяг ліцензійного набору є одним з найбільших в університеті.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 5 – доцента. Серед викладачів кафедри 3 лауреата Державної премії України, 2 лауреата премії Кабінету міністрів. Від 2001 року по 2016 рік кафедру очолював Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Нагороди Ярослава Мудрого Академії наук Вищої школи України, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки 2008 року, професор, доктор технічних наук, проректор університету з наукової роботи – Андрій Петрович Марченко.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 12

Підвищення ефективності малогабаритного двигуна дизель-генераторної установки
(ФОП Іванченко І. С., 2021) Парсаданов, Ігор Володимирович; Строков, Олександр Петрович; Козак, В'ячеслав Олександрович; Шкетник, Денис Сергійович
Методичні вказівки до лабораторної роботи "Визначення механічних втрат двигунів"
(2023) Білик, Сергій Юрійович; Ліньков, Олег Юрійович; Кравченко, Сергій Сергійович
Оцінка резервів вдосконалення ефективних показників двигуна внутрішнього згоряння (ДВЗ) пов’язана c визначенням індикаторних показників і механічних втрат. Індикаторні показники характеризують рівень доведеної робочого процесу, механічні втрати – рівень доведеної конструктивних елементів двигуна. Індикаторні показники визначають експериментальним або розрахунковим методами. Експериментальний метод пов’язаний з індиціюванням зміни тиску в циліндрі (зазвичай в одному) двигуна з подальшим розрахунком індикаторної роботи, індикаторного коефіцієнта корисної дії (ККД) і питомої індикаторного витрати палива. Похибка визначення індикаторних показників при усередненні результатів вимірювань пов’язана з похибкою датчиків тиску та відмітки верхньої мертвої точки (ВМТ) і припущенням, що індикаторні процеси в усіх циліндрах тотожні. Відповідно, похибка визначення індикаторних показників спільно з похибкою визначення при випробуваннях ефективних показників позначається на точності оцінки механічних втрат. Метою лабораторної роботи є вивчення методів й отримання практичних навичок з визначення механічних втрат двигуна.
Вибір та обґрунтування схеми наддуву дизеля авіаційного призначення
(Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", 2021) Прохоренко, Андрій Олексійович; Кравченко, Сергій Сергійович; Грицюк, Олександр Васильович; Кузьменко, Анатолій Петрович
У статті дано обґрунтування раціональної схеми системи наддуву авіаційного дизеля ХАДІ-100А для забезпечення його висотності з точки зору найменших втрат ефективної потужності двигуна. Запропоновано методику оцінки втрати потужності авіаційного дизеля в залежності від висоти польоту. Розглянуто три варіанти схеми системи наддуву: з одним вільним турбокомпресором; паралельним приводним компресором і вільним турбокомпресором; послідовним приводним компресором і вільним турбокомпресором. В результаті виконання розрахункового дослідження показано, що у випадку застосування одного вільного турбокомпресору на висоті h > 1500 м нормальний робочий процес дизеля реалізований бути не може, оскільки при цьому коефіцієнт надлишку повітря падає нижче критичної для дизеля величини α < 1,4. Навіть за умови підтримки постійного коефіцієнту надлишку повітря ефективна потужність двигуна, з одним вільним турбокомпресором, зі збільшенням висоти польоту падає приблизно на 6...11 кВт на кожні 1000 м. У схемах з приводним компресором якість паливо-повітряної суміші з висотою змінюватися не буде, а втрати потужності на їх привід порівняно незначні – в межах 1...2 кВт на 1000 м висоти підйому та можуть бути компенсовані збільшенням циклової подачі палива без втрати якості робочого процесу. В результаті проведення розрахункового дослідження зроблено висновок, що найбільш раціональною з точки зору найменших витрат потужності є схема з послідовним приводним компресором та вільним турбокомпресором, витрата потужності на привід компресора на висоті 5000 м на 1,4 кВт менше, ніж у схемі з паралельним приводним компресором та становить максимальну величину 8,5 кВт. Запропоновано використання електроприводного компресора, оскільки в такому випадку агрегат отримує гнучкість керування для вибору оптимального режиму роботи та є можливість використання альтернативних приводному електрогенератору джерел енергії (сонячні батареї, акумулятори, термоелектрогенератори та ін.).
Розвиток системи наддуву високофорсованих дизелів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шелестов, Максим Сергійович
В роботі виконано аналіз світового досвіду щодо форсування дизельних двигунів за допомогою удосконалення системи повітропостачання, тобто встановлення привідних нагнітачів та турбокомпресорів (ТКР). Розглянуті два основних типи механічних нагнітачів: коловоротні і відцентрові. Проаналізовані найбільш розповсюджені моделі коловоротних нагнітачів, Рутса, Ітона і Лісхольма, схеми та принцип дії відцентрових нагнітачів. Основним недоліком механічного наддуву є те, що вся потужність, необхідна для стиснення повітря, відбирається від колінчастого вала двигуна. Тому найбільш перспективним вважається газотурбінний наддув. Проаналізовано схему одноступеневого наддув на прикладі відомих автовиробників таких як «Pegaso» та Volkswagen. Визначено, що застосування турбонаддуву підвищує ефективність роботи двигуна, що виражається в зниженні питомої ефективної витрати палива. Подальший розвиток направлений на вдосконалення одноступеневих систем турбонаддуву, зменшення розмірів турбокомпресорів, зниження інерційності, використання регулюючих елементів в турбіні, застосування двоступеневих систем наддуву. Крім того, виконаний аналіз роботи, відомих компаній-розробників систем наддуву («АВВ Turbo Systems», MTU, MAN, Borg Warner Turbo System), який показав, що для дизелів, які мають літрову потужність більше 60 кВт/л, раціональним є впровадження двоступеневих систем наддуву з проміжним охолодженням надувного повітря. Основними перевагами застосування двоступеневої системи наддуву є: високий крутний момент при низьких обертах двигуна; збільшення номінальної потужності; підвищення тиску наддуву; зниження витрати палива; зниження димності відпрацьованих газів; високий потенціал для зниження викидів NOx; поліпшені перехідні характеристики. При застосуванні двоступеневого регульованого турбонаддуву з охолодженням наддувного повітря типу R2S досягається найвищий середній ефективний тиск. Залежно від її налаштування система може бути реалізована як на низьких, так на високих частотах обертання вала двигуна.
Перспективи сучасних методів дистанційного контролю ліній електропередачі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гончаров, Євген Вікторович; Поляков, Ігор Володимирович; Марков, Владислав Сергійович; Крюкова, Наталія Валеріївна; Бойков, Дмитро Олександрович; Скрєбцов, Микита Костянтинович
У статті проведено аналіз існуючих технічних рішень щодо контактних та безконтактних методів контролю електромережі. З аналізу глобального ринку рішень визначено, що у енергогалузі запит на системи контролю із застосуванням безпілотних літальних апаратів має стійкі перспективи зростання. Визначено, що одним з найбільш перспективних безконтактних методів контролю ліній електропередачі є метод застосування безпілотних літальних апаратів в галузі використання сучасних методів контролю ліній електропередачі. Зроблено висновки, що вагомою перевагою безпілотних літальних апаратів є їх транспортна прохідність, що зменшує витрати та підвищує ефективність використання. У зв’язку з переходом світової електроенергетичної галузі на енергоефективні технології, використання безпілотних літальних апаратів формує значний сегмент глобального енергетичного ринку. Виробники електроенергії щорічно відшкодовують втрати в енергогалузі, пов’язані з ремонтними роботами і виплатами компенсацій. Відзначено, що використання безпілотних літальних апаратів дозволяє мінімізувати капітальні витрати. Зокрема, безпілотні літальні апарати з вбудованим вогнеметом ефективно використовують в усуненні “засмічень”, що обтяжують лінії електропостачання. В статті зазначено, що безпілотні літальні апарати забезпечують здійснення моніторингу рівня рослинності на ділянках енергомереж, що спрощує проведення розрахунків для реалізації інвестицій у нові електроенергетичні об’єкти. Відмічається, що за рахунок використання безпілотних літальних апаратів підвищиться безпека праці співробітників з обслуговування атомних електростанцій, зокрема з проведення висотних інспекцій роботи об’єктів та ліній електромережі. Отримані результати аналізу технічного стану використання безпілотних літальних апаратів доводять перспективність при впровадженні систем безконтактного контролю та моніторингу експлуатаційного стану ліній електропередачі.
Покращення техніко-економічних показників стаціонарного газового двигуна на режимах часткових навантажень
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Осетров, Олександр Олександрович; Кравченко, Сергій Сергійович; Яровий, Владислав Сергійович
Моделювання високочастотного температурного стану поршня тепловозного дизеля типу Д100 при його модернізації
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Пильов, Вячеслав Володимирович; Осетров, Олександр Олександрович; Кравченко, С. О.; Чібісов, Д. О.
Особливості робочого процесу дизеля при використанні водопаливної емульсії
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Фатєєв, А. В.; Карягін, Ігор Миколайович
Вплив зміни фаз механізму газорозподілу на економічні показники швидкохідного дизеля з урахуванням моделі його експлуатації
(НТУ "ХПІ", 2017) Прокопенко, Микола Вікторович; Кірея, П. А.
Визначення перспектив та напрямків модернізації танка Т-72: системи охолодження
(НТУ "ХПІ", 2015) Клімов, Віталій Федорович; Марченко, Андрій Петрович; Федоров, Андрій Юрійович
На основі аналізу літературних джерел в роботі описано і проаналізовано вирішення актуальної задачі модернізації вітчизняної бронетехніки на прикладі танка Т-72. Визначено втрати потужності дизеля силової установки в умовах об’єкту для танків потужністю 600±25 кВт. Отримано параметри потужності силової турбіни дизеля 5ТДФМ в умовах відсутності протитиску у випускному колекторі. Отримано позитивні ефекти від модернізації танка Т-72 шляхом заміни штатного дизеля на дизель вітчизняного виробництва 5ТДФМ. Надано рекомендації щодо застосування для модернізації вітчизняної бронетехніки дизеля типу 5ТДФ.