Кафедра "Зварювання"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5280

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/svarka

Кафедра "Зварювання" заснована у 2010 році професором Віталієм Володимировичом Дмитриком. Ініціював створення кафедри особисто академік Борис Євгенович Патон. Її створення зумовлене проханням провідних підприємств – флагманів економіки України: ОАО "Турбоатом", ОАО "Електроважмаш", ОАО Харківський турбінний завод, ГП завод ім. Малишева, ОАО Харківський авіаційний завод та ін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2018 - 201922020 - 20245

Налаштування

Автор: search.filters.author.Лузан, Сергій ОлексійовичКлючові слова: search.filters.subject.композиційні матеріали

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
  • Ескіз
    Документ
    Нові матеріали та прогресивні технології їх отримання
    (Сумський державний університет, 2024) Лузан, Сергій Олексійович; Білоус, Леонід Олександрович
  • Ескіз
    Документ
    Структура і триботехнічні властивості наплавлених композиційних покриттів на основі сплаву ПГ-10Н-01, що містять бор
    (2023) Лузан, Сергій Олексійович; Бантковський, Вячеслав Анатолійович
  • Ескіз
    Документ
    Підвищення зносостійкості наплавлених покриттів шляхом модифікування оксидами SiO₂-Al₂O₃
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Лузан, Сергій Олексійович; Ситников, Павло Андрійович
  • Ескіз
    Документ
    Ретроспективний аналіз формування та розвитку самопоширюваного високотемпературного синтезу
    (Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського, 2022) Лузан, Сергій Олексійович; Ситников, Павло Андрійович
    На основі огляду історичних матеріалів наведено результати ретроспективного аналізу розвитку досліджень із самопоширюваного високотемпературного синтезу як сучасного напряму в галузі матеріалознавства та хімічної фізики. Створення матеріалів на основі самопоширюваного високотемпературного синтезу полягає у локальному ініціюванні екзотермічних хімічних реакцій між вихідними реагентами, що дозволяє генерувати значну кількість тепла у фронті горіння, який самостійно поширюється через всі вихідні регенти, утворюючи продукти синтезу. У статті детально описані особливості появи відокремленого філіалу Інституту хімічної фізики АН СРСР та огляд напрямів наукових досліджень М.М. Семенова, Д.А. Франк-Камінського, О.М. Тодеса та Я.Б. Зельдовича. Розглянуто основні передумови відкриття раніше не відомого фізичного явища «твердого полум’я», на основі якого було запропоновано самопоширюваний високотемпературний синтез та висвітлено внесок О.Г. Мержанова, І.П. Боровінської та В.М. Шкиро. Визначено головні етапи подальшого розвитку самопоширюваного високотемпературного синтезу, подано переконливі приклади його успішного використання, представлено інформацію щодо появи перших цілеспрямованих наукових груп та спеціалізованих підприємств, які працювали у цьому напрямі. Розглянуто особливості організації та проведення Міжнародних наукових симпозіумів «Самопоширюваний високотемпературний синтез», відмічено важливі моменти щодо корегування його назви. На основі результатів проведених досліджень ґрунтовно доведено той факт, що матеріали, отриманні з використанням самопоширюваного високотемпературного синтезу, мають принципово нові фізико-механічні та хімічні властивості, що робить перспективним застосування цього процесу в багатьох галузях науки і техніки.
  • Ескіз
    Документ
    Мікроструктура зносостійкого покриття із включеннями дисперсних фаз
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Ситников, Павло Андрійович; Швець, М. С.; Лузан, Сергій Олексійович
  • Ескіз
    Документ
    Підвищення довговічності деталей машин під час їх відновлювального ремонту
    (Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, 2019) Лузан, Сергій Олексійович; Петренко, Д. М.
    У роботі наведено аналіз ресурсів відновлених при ремонті деталей машин. Представлені результати зносних порівняльних випробувань відновлювальних покриттів, нанесених газополуменевим способом. Обґрунтовано можливість підвищення довговічності деталей машин в процесі відновлювального ремонту шляхом нанесення газополуменевим способом покриттів з композиційних матеріалів. Показано, що одним з найбільш ефективних енергозберігаючих методів отримання композиційних матеріалів є високотемпературний синтез (СВС). Найбільшого поширення набули склади композиційних матеріалів на основі титану, оскільки реакції утворення карбідів і боридів титану проходять з високим екзотермічним ефектом, що дозволяє використовувати в якості матричного матеріалу різні метали і сплави. В якості вихідних матеріалів для отримання композиційного матеріалу використовували порошки титану марки ВТ1-0, бору B, вуглецю марки ПМ-15 та оксиди алюмінію і кремнію з метою синтезування карбіду і дибориду титану. Крім того, для збільшення теплового ефекту в процесі синтезу карбіду і дибориду титану в механічну суміш вводитися термореагуючий порошок алюмінід нікелю ПТ-НА-01, алюмінієва пудра (порошок) ПАП-1 і оксид заліза Fe₂O₃. Як матричний матеріал застосовувався самофлюсуючий сплав ПГ-10Н-01. Наведено результати випробувань на абразивне зношування, які показали більш високу зносостійкість (в 1,6 раз) ніж запропонованого композиційного матеріалу в порівнянні з самофлюсуючим сплавом ПГ-10Н-01.
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз умов роботи та методів підвищення зносостійкості робочих органів ґрунтообробних машин (огляд)
    (2018) Лузан, Сергій Олексійович; Петренко, Д. М.; Михєєв, Ю. Р.
    Виконано огляд науково-технічної літератури з проблеми підвищення зносостійкості відновлюваних в процесі ремонту робочих органів грунтово-обробних машин. Обґрунтовано перспективність застосування для відновлення деталей наплавленням і газотермічними методами напилення композиційних матеріалів, отриманих із застосуванням СВС-процесу.