Публікації співробітників (ВІТВ НТУ "ХПІ")

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21692

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 18
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб одержання електролітичних покриттів залізо-вольфрам
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Яр-Мухамедова, Гульміра Шарифівна
    Спосіб одержання електролітичних покриттів залізо-вольфрам полягає в катодному осадженні із застосуванням нестаціонарного електролізу. Процес проводять уніполярним імпульсним струмом з амплітудою 3-8 А/дм², в робочому діапазоні тривалості імпульсу 2·10⁻²-5·10⁻² с і паузи 5·10⁻³-5·10⁻² с, з електроліту, що містить сульфат заліза (ІІІ), сульфат кобальту, вольфрамат натрію, цитрат натрію, сульфат натрію, борну кислоту, при температурі 20-25 °C, рН 3,0-4,0.
  • Ескіз
    Документ
    Електроліт для нанесення покриттів сплавом залізо-вольфрам
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Яр-Мухамедова, Гульміра Шарифівна
    Електроліт для нанесення покриттів сплавом залізо-вольфрам містить вольфрамат натрію, сульфат натрію, борну кислоту, цитрат натрію. Додатково електроліт містить сульфат заліза (ІІІ).
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб одержання каталізатора внутрішньоциліндрового каталізу в двигунах внутрішнього згоряння
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2017) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Парсаданов, Ігор Володимирович; Ярошок, Тамара Петрівна; Горохівський, Андрій Сергійович
    Спосіб одержання каталізатора внутрішньоциліндрового каталізу в двигунах внутрішнього згоряння, який наносять на поверхню деталей камери згоряння. Каталітичний шар формують методом плазмово-електролітичного оксидування в режимі падаючої потужності за густини струму 3-25 А/дм² до кінцевої напруги 140-240 В протягом 30-60 хв. із водних розчинів лужних електролітів, що містять солі перехідних металів.
  • Ескіз
    Документ
    Електроліт для формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Горохівський, Андрій Сергійович; Ярошок, Тамара Петрівна
    Електроліт для формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах містить сульфат кобальту та пірофосфат калію. Крім цього, плазмово-електролітичне оксидування здійснюють в одну стадію з розчину, при наступному співвідношенні компонентів, (г/л): калію пірофосфат – 66,0…165,0; кобальту сульфат – 14,0…35,0; рН – 10,5…12,0.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2017) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Горохівський, Андрій Сергійович; Ярошок, Тамара Петрівна; Галак, Олександр Валентинович
    Винахід належить до гальванотехніки, зокрема до електрохімічного формування на алюмінії та його легованих сплавах активних кобальтовмісних оксидних покривів. Спосіб, згідно з винаходом, проводять плазмово-електролітичним оксидуванням до максимальної напруги 150-190 В протягом 15-60 хв. при поступовому зниженні потужності оксидування за рахунок зміни густини струму від початкової 5-10 А/дм² до кінцевої 2-3 А/дм² в електроліті, який містить, г/л: пірофосфату калію – 66,0-165,0; сульфату кобальту – 14,0-35,05; при рН 10,5-12,0. Спосіб дозволяє формувати на поверхні рівномірні дрібнодисперсні та міцно зчеплені з нею високорозвинені каталітично активні покриви.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб формування каталітично активних покриттів оксидами мангану та кобальту на вентильних металах
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2017) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ярошок, Тамара Петрівна; Горохівський, Андрій Сергійович
    Винахід належить до гальваностегії і стосується електролітичного формування каталітично активних покриттів оксидами мангану та кобальту на вентильних металах. Спосіб здійснюють шляхом плазмово-електролітичного оксидування густиною струму 5-10 А/дм² при перемішуванні і температурі робочих розчинів 20-30 °C в дві стадії із загальною тривалістю процесу до 30 хв.: на першій стадії – з електроліту, г/л: пірофосфат калію – 66,0-297,0; сульфат кобальту – 7,5-46,5; до напруги U=125-135 В; на другій – із електроліту, г/л: гідроксид лужного металу – 0,2-50,0; калію перманганат – 7,0-120,0; до кінцевої напруги 180-235 В. Спосіб забезпечує одержання каталітично активних покриттів з високорозвиненою поверхнею і міцним зчепленням з основним металом.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб обробки поршнів двигунів внутрішнього згоряння
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Парсаданов, Ігор Володимирович
    Спосіб обробки поршнів двигунів внутрішнього згоряння включає оксидування. При цьому обробку здійснюють методом плазмово-електролітичного оксидування постійним струмом густиною 3-25 А/дм² у водних розчинах лужних електролітів із вмістом солей перехідних металів протягом 10-60 хв. при перемішуванні та охолодженні робочих розчинів до температури 20-30 °C.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб зниження токсичності газових викидів двигунів внутрішнього згоряння
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2017) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Парсаданов, Ігор Володимирович; Хижняк, Володимир Олександрович
    Спосіб зниження токсичності газових викидів двигунів внутрішнього згоряння з використанням каталітичних покриттів у камері згоряння двигуна. Каталітичний шар формують із водних розчинів лужних електролітів, що містять солі перехідних металів, методом плазмово-електролітичного оксидування в режимі падаючої потужності за густини струму 3-25 А/дм² протягом 10-60 хв.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2016) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Горохівський, Андрій Сергійович; Ярошок, Тамара Петрівна; Галак, Олександр Валентинович
    Спосіб формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах плазмово-електролітичним оксидуванням. Процес проводять до максимальної напруги 150…190 В протягом 15…60 хв., при поступовому зниженні потужності процесу за рахунок зміни густини струму від початкової 5…10 А/дм² до кінцевої 2…3 А/дм² в електроліті. Електроліт містить, г/л: калію пірофосфат – 66,0…165,0; кобальту сульфат – 14,0…35,0; рН – 10,5…12,0.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб формування каталітично активних покриттів оксидами мангану та кобальту на вентильних металах
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ярошок, Тамара Петрівна; Горохівський, Андрій Сергійович
    Спосіб електролітичного формування каталітично активних покриттів оксидами мангану та кобальту на вентильних металах, зокрема сплавах алюмінію, причому плазмово-електролітичне оксидування здійснюють густиною струму 5-10 А/дм², при перемішуванні і температурі робочих розчинів 20-30 °C в дві стадії із загальною тривалістю процесу до 30 хв.: на першій стадії – з електроліту (г/л): пірофосфат калію – 66,0-297,0; сульфат кобальту – 7,5-46,5, до напруги U=125-135 В; на другій стадії – із електроліту, (г/л); гідроксид лужного металу – 0,2-50,0; калію перманганат – 7,0-120,0, до кінцевої напруги 180-235 В.