Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095
Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep
Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.
Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Моделювання лісових пожеж на основі прогностичної моделі Байєса та геоінформаційних технологій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Барабаш, Олег Володимирович ; Бандурка, Олена ІванівнаСьогодні різноманітну інформацію про лісові екосистеми можна отримати за допомогою методів дистанційного зондування Землі. Використання космічних даних моніторингу лісів є економічно вигідним тому, що дозволяє швидко отримувати об’єктивну інформацію, необхідну лісівникам для вирішення практичних задач. Супутникові дані забезпечують широке охоплення лісових угідь, високу точність результатів, а також високу частоту отриманих даних. Для дослідження було обрано космічні знімки території Овруцького району Житомирської області України влітку 2020 року. Визначення породного складу проведено методами керованої класифікації, а саме класифікатором Байєса. Встановлено, що 70% лісів є сосновими, у меншій кількості зустрічаються осикові, грабові, березові, вільхові та ясеневі породи дерев. За статистичними даними впродовж 2000-2020 рр. в Україні було пошкоджено і знищено лісовими пожежами 51,4 тис. га лісових насаджень. Тому об'єктивна і своєчасна інформація про наслідки пожеж необхідна для вирішення широкого класу прикладних завдань лісового господарства. Важливим завданням при оцінці еколого-економічного збитку, нанесеного лісовому господарству внаслідок лісових пожеж, є визначення площі пошкоджених лісів. У роботі розглядається технології визначення території лісу, де пройшла пожежа, з використанням космічних знімків супутника Landsat 8. Для виявлення спалених пожежею територій та рівнів враження використовується нормалізованого індексу згарища NBR до та після пожежі й індекс DNBR. Для прогнозування лісових пожеж створена математична модель на основі теореми Байєса та створена тематична карта з класами пожежної небезпеки поквартально. Для перевірки точності результатів створеної прогнозної моделі проведено суміщення тематичної карти з шаром визначених територій згарищ. Даний програмний продукт є досить гнучким та універсальним, він може бути легко адаптованим для застосування не тільки для визначення спалених лісових угідь, а й для інших територій.Документ Інформаційна система аналізу геоданих для відслідковування змін рослинності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Барабаш, Олег Володимирович; Бандурка, Олена Іванівна; Шпурик, Вадим Вадимович; Свинчук, Ольга ВасилівнаШвидке зростання можливостей геоінформаційних технологій в області обробки та аналізу просторових даних призвело до істотного зростання ролі геоінформаційних систем в різних областях людської діяльності. Застосування нових підходів до обробки просторової інформації з супутників для більш ефективної та оперативної оцінки стану рослинних покривів обумовлено зростаючою тенденцією доступності до даних дистанційного зондування Землі. У статті запропоновано інформаційну систему, яка дозволяє швидко та зручно відслідкувати зміни рослинного світу. Аналіз виконувався на прикладі Чорнобильської зони за період 2000-2020 років. Чорнобильська катастрофа співпала з періодом інтенсивного вегетаційного розвитку рослин. У цей період вони є найбільш чутливими до радіації. Було встановлено, що найчастіше для визначення кількісного стану біомаси застосовується індекс NDVI у різні часові інтервали. Але даний індекс стає не ефективним в періоди послаблення активної фази вегетації. У зв'язку з цим представляється практичний інтерес для оцінки можливості застосування методом К-середніх для аналізу космічних знімків рослинного покриву на різних фазах вегетації. В результаті дослідження коректно інтерпретовано водну поверхню, землі з рослинним покривом і без нього, завдяки чому визначено землі з розрідженою рослинністю та щільним рослинним покривом. Побудовано карти рослинного покриву за нормалізованим вегетаційним індексом за методом К-середніх, за яким можна чітко прослідкувати динаміку зміни рослинності протягом 20 років. Точність результатів була перевірена методом Байєса. Згідно проведених розрахунків визначено, що незважаючи на всі природні катаклізми (підвищення температури, засуха, зимові аномалії опадів та температур, буревії, лісові пожежі), а також людську діяльність (санітарні рубки, несанкціонована вирубка дерев), рослинність в Чорнобильській зоні продовжує рости і їхні площі зростатимуть, хоча і не так швидко.Документ Моделювання механізму валідації вразливостей при активному аналізі захищеності корпоративних мереж за допомогою поліномів Бернштейна(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Киричок, Роман Васильович; Шуклін, Герман Вікторович; Барабаш, Олег Володимирович; Гайдур, Галина ІванівнаПредметом вивчення у статті є модельп роцесу активного аналізу захищеності інформаційних систем та мереж, зокрема одного з її ключових компонентів, а саме механізму валідації вразливостей. Метою дослідження є розробка математичної моделі аналізу кількості успішної та негативної валідацій за час раціонального циклу валідації виявлених вразливостей під час автоматизованого активного аналізу захищеності корпоративної мережі. Результати: на основі проведених в роботі спостережень та досліджень функціонування засобів експлуатації виявлених вразливостей було прийнято рішення щодо опису динаміки процесів валідації саме за допомогою поліномів Бернштейна, які успішно апроксимують аналітичні залежності для кількісних характеристик процесу валідації вразливостей. При цьому, на основі порівняння емпіричних та розрахункових значень даних характеристик встановлено, що відхилення є допустимими. Висновки: розроблена математична модель забезпечує отримання аналітичних залежностей для кількості успішно валідованих, невалідованих вразливостей та кількості випадків валідації вразливостей, що призвели до критичних помилок за час раціонального циклу валідації виявлених вразливостей.Документ Забезпечення функціональної стійкості інформаційних мереж на основі розробки методу протидії DDоS-атакам(НТУ "ХПІ", 2018) Барабаш, Олег Володимирович; Лукова-Чуйко, Наталія Вікторівна; Мусієнко, Андрій Петрович; Собчук, Валентин ВолодимировичПредметом вивчення в статті є процес забезпечення властивості функціональної стійкості інформаційних мереж. Метою є розробка методу протидії DDoS-атакам, що дозволяє ефективно захищати інформаційну мережу, як від атак на всьому часовому інтервалі, так і від повільних атак. Завдання: розробити алгоритми виявлення та блокування DDoS-атак, що описують послідовність дій при застосуванні методу протидії; провести оцінку ефективності запропонованого методу протидії DDoS-атакам. Використовуваними методами є: графовий підхід, математичні моделі оптимізації, методи розв'язання нелінійних задач. Отримані такі результати. Побудовані алгоритми виявлення та блокування DDoS-атак, що описують послідовність дій при застосуванні методу протидії. Алгоритм виявлення атак реалізується на аналізаторі вхідного трафіку, який перевіряється на предмет наявності DDoS-атак. У разі виявлення такої атаки визначається її тип. Після цього реалізується алгоритм блокування, який зчитує з бази даних джерела шкідливого трафіку та перенаправляє його на програмний шлюз, який забирає на себе подальший деструктивний вплив. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: ми запропонували метод протидії DDoS-атакам, що дозволяє ефективно захищати інформаційну мережу як від атак на всьому часовому інтервалі, так і від повільних атак. Даний метод дозволяє забезпечити функціональну стійкість інформаційної мережі та базується на використанні алгоритмів виявлення та блокування DDoS-атак, а також збору інформації про вхідний трафік із записом до бази даних "Джерела шкідливого трафіку". При виявленні атаки визначається її тип та запускається механізм її блокування, що реалізується в два етапи. На першому етапі виконується пошук джерел шкідливого трафіку, використовуючи зібрану в базі даних інформацію про вхідні пакети. На другому етапі виконується безпосереднє блокування виявлених джерел шляхом відправлення пакетів-відповідей по резервному каналу зв’язку через програмний шлюз, на якому вихідна адреса серверу у пакетах підміняється адресою шлюзу, що дає змогу замаскувати сервер від зовнішнього деструктивного впливу (у разі атаки з зовні). При атаці з внутрішньої мережі відключаються порти комутатора, до яких підключені джерела шкідливого трафіку. Після цього оповіщається системний адміністратор, який негайно приступає до пошуку та знешкодження шкідливого програмного забезпечення.