Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 60

Машинне навчання
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Гавриленко, Світлана Юріївна
Наведено теоретичні основи, методи та алгоритми машинного навчання. Розглянуто приклади їх застосування та побудови моделей в середовищі GOOGLE COLAB PYTHON.
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу "Теорія побудови компіляторів"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Гавриленко, Світлана Юріївна; Челак, Віктор Володимирович
Дослідники, що вивчають питання появи розуму на нашій планеті, вважають, що вирішальну роль у його розвитку зіграла поява мови, що дозволила не тільки виражати і зберігати знання, але й обмінюватися ними. Зі створенням комп'ютерів виникла потреба в спілкуванні з подібними пристроями, оскільки виявилося необхідним передавати їм накази, завдання й опис роботи, що вони повинні виконувати. Для цієї мети почали розробляти спеціальні мови, що стали називати штучними на відміну від природних мов спілкування людей. Штучні мови повинні бути, з одного боку, зручними і зрозумілими для людини, а з іншого боку – повинні сприйматися пристроями. Сполучення цих вимог в одній мові виявилося важкою задачею, тому з'явилися засоби для перетворення текстів з мови, зрозумілої людині, на мову пристрою. Такі засоби назвали трансляторами. Транслятор може бути інтерпретуючого чи компілюючого типу. У першому випадку його називають інтерпретатором вхідної мови, а в другому – компілятором. Інтерпретатор послідовно читає пропозиції вхідної мови, аналізує їх і відразу ж виконує, а компілятор не виконує пропозиції мови, а будує програму, що може надалі бути запущена для одержання результату. На вхід компілятора подається текст, написаний вхідною мовою, що зрозуміла людині, а результатом роботи компілятора є текст мовою, що зрозуміла пристрою. У даних методичних вказівках розглянуто побудову синтаксичного LR-аналізатора, який є однією із стадій роботи компілятора. Саме на стадії синтаксичного аналізу виявляється найбільша кількість помилок в тексті програми.
Основи теорії побудови компіляторів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Гавриленко, Світлана Юріївна; Бельорін-Еррера, Олександра Михайлівна
Розглядаються основні стадії роботи компіляторів. Наведено класичні моделі, методи, алгоритми теорії формальних мов та граматик. Подано теорію конструювання лексичних та синтаксичних аналізаторів на фрагментах програм мови Паскаль.
Машинне навчання
(2022) Гавриленко, Світлана Юріївна; Челак, Віктор Володимирович; Горносталь, Олексій Андрійович; Зозуля, Владислав Денисович
Лабораторний практикум містить необхідний матеріал для виконання лабораторних робіт: варіанти завдань, стислий теоретичний матеріал, методичні вказівки та зразок виконання лабораторних робіт, приклади текстів програм та екранних форм, які демонструють результати роботи методів машинного навчання для класифікації, кластеризації та попередньої обробки даних. Призначено для студентів комп’ютерних спеціальностей вищих навчальних закладів.
Розробка методу ідентифікації стану комп'ютерної системи на основі нечітких дерев рішень
(Національний університет "Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка", 2023) Гавриленко, Світлана Юріївна; Челак, Віктор Володимирович
Предметом дослідження є методи та засоби ідентифікації стану комп'ютерної системи. Метою статті є підвищення якості класифікації даних за рахунок розробки методу ідентифікації стану комп’ютерної системи. Завдання: дослідити методи ідентифікації стану комп’ютерної системи та розробити метод класифікації стану комп'ютерної системи з метою захисту даних. Використовуваними методами є: методи штучного інтелекту, машинного навчання. Отримано такі результати: досліджено методи ідентифікації стану комп’ютерної системи KNN (k-nearest neighbors), метод опорних векторів (SVM), нейронні мережі, дерева рішень. Запропоновано метод ідентифікації стану комп’ютерної системи на основі нечітких дерев рішень, який відрізняється від відомих методів побудови наявністю спеціальної процедури фазифікації атрибутів вихідних даних та побудови функції приналежності. Розроблено програмне забезпечення, в якому реалізовано та досліджено запропонований метод вирішення задачі ідентифікації стану комп'ютерної системи. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає у дослідженні методів ідентифікації стану комп'ютерної системи, розробці методу на основі нечітких дерев рішень, оцінці якості моделі на етапі навчання та тестування, виконання порівняльного аналізу.
Дослідження методів виявлення аномалій на етапі попередньої обробки даних
(Національний університет "Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка", 2022) Гавриленко, Світлана Юріївна; Зозуля, В. Д.
Предметом дослідження є методи та засоби виявлення аномалій в даних. Метою статті є підвищення якості класифікації даних за рахунок виявлення аномалій на етапі їх попередньої обробки. Завдання: дослідити методи виявлення аномалій на етапі попередньої обробки даних, визначити поріг прийняття рішень anomaly_score для кожного із методів та оцінити якість класифікації до та після preprocessing. Використовуваними методами є: методи штучного інтелекту, машинного навчання, ансамблеві методи. Отримано такі результати: досліджено методи виявлення аномалій: метод стандартного відхилення (Standard Deviation Method), метод локального рівня викидів (Local Outlier Factor), метод Ізолюючого лісу (Isolation Forest). Отримано залежність кількості аномалій від порогу прийняття рішень для кожного із методів. Оцінку якості попередньої обробки даних виконано з використанням класифікаторів на основі методів KNN та беггінгу (Bagging). Досліджені методи реалізовані програмно з використанням хмарного сервісу GOOGLE COLAB на основі Jupyter Notebook. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає у дослідженні методів виявлення аномалій на етапі попередньої обробки даних, вибору мета-алгоритму preprocessing та визначення оптимальних параметрів його налаштування.
Контроль і діагностика стану тягового електропривода
(Національний університет "Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка", 2021) Носков, Валентин Іванович; Мезенцев, Микола Вікторович; Гавриленко, Світлана Юріївна; Гейко, Геннадій Вікторович
При розробці систем тягового електропривода вітчизняного дизель-поїзда ДЕЛ-02 з тяговими асинхронними двигунами ставиться завдання забезпечення ефективного контролю та діагностики стану дизель-поїзда і його елементів у процесі експлуатації з використанням сучасних інформаційних технологій. Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі питання: визначення основних вузлів і параметрів, які підлягають контролю та діагностиці; побудова структурної схеми системи контролю та діагностики; розробка методів контролю та діагностики стану дизель-поїзду та його елементів. Результати. Для підвищення ефективності експлуатації дизель-поїздів ДЕЛ-02 вітчизняного виробництва розроблена система контролю та діагностики стану тягового електропривода з використанням сучасних засобів виміру основних параметрів і подальшою обробкою отриманої інформації бортовою мікропроцесорною системою керування. Запропоновані та обґрунтовані рішення щодо побудови системи, яка забезпечує контроль необхідної кількості технічних і економічних показників тягового електропривода без введення в схему системи керування додаткових елементів. Контроль і діагностика показників стану тягового електропривода виконана за допомогою нейронної мережі.
Моделювання та дослідження автентифікатора веб-сайтів на основі SRP-протоколу
(Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка, 2019) Гавриленко, Світлана Юріївна
Проведено аналіз моделювання та дослідження автентифікатора веб-сайтів на основі SRP-протоколу. Доведено що запропонований підхід є стійким до атак посередника. Клієнт, за протоколом SRP не відправляє пароль користувача на сервер, а обчислює на його основі ключ. Маючи верифікатор пароля, отриманий при реєстрації, сервер також може обчислити цей ключ. По відкритому каналу передається не сам ключ, а спеціальні перевірочні значення. Розроблено мобільний клієнтський додаток для ОС Adroid та фремворк для серверу на мові PHP. Додаток виконує процедури реєстрації та автентифікації користувача відповідно до протоколу SRP. Оскільки передбачається, що користувач буде працювати із веб-сайтом з іншого пристрою, додаток генерую спеціальне значення ключа доступу на основі ключа сесії. Для доступу до сайту з будь-якого пристрою у формі автентифікації клієнт вводить значення не самого паролю, а ключ доступу, який надсилається на сервер і перевіряється.
Вдосконалена методологія проектування систем антивірусного захисту
(Національний університет "Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка", 2016) Гавриленко, Світлана Юріївна; Шевердін, Ілля Валентинович; Шипова, Т. М.
У статті розроблені шаблони побудови антивірусної системи та описано шляхи вирішення проблематики антивірусного захисту. Забезпечено цілісність антивірусних модулів системи та можливість масштабування кінцевого продукту. Запропоновано принципово новий підхід у побудові антивірусів базуючись на використанні гіпервізору для компонентної агрегації. Вирішено питання відтворення інформації після руйнівної дії вірусної атаки. Запропоновано новий метод мапоорієнтованого опису комп’ютерних загроз. Описано один з методів побудови мап комп’ютерної загрози.
Синтез ідентифікаційних вимірів в комп'ютерній системі критичного призначення
(Харківський національний університет радіоелектроніки, 2019) Гавриленко, Світлана Юріївна
Предметом дослідження є методи та засоби ідентифікації стану комп‘ютерної системи критичного призначення. Метою даної статті є проведення аналізу та розробки загальної схеми синтезу ідентифікаційних вимірів в системі ідентифікації стану комп‘ютерної системи критичного призначення. У статті вирішені наступні завдання. Проаналізовано методи відбору інформативних показників ідентифікації стану та методи синтезу ідентифікаційних вимірів в комп‘ютерній системі критичного призначення. У результаті проведеного аналізу сформульовано основні оптимізаційні задачі та наведено приклад можливого використання відомого математичного апарату при їх вирішенні. При розв‘язанні поставлених завдань були використані методи багатокритеріального оцінювання, дискримінантного та кластерного аналізу, математичної статистики та компараторний підхід. Отримані результати. Проведені дослідження показали, що загальна схема ідентифікації стану комп‘ютерної системи критичного призначення повинна включати методи ідентифікації аномалій та методи ідентифікації зловживань, а завдання ідентифікації аномалій в ній повинно бути вирішено в умовах дуже складних обмежень на достовірність результатів ідентифікації, причому оперативність вирішення цього завдання не повинно бути гірше встановлених керівними документами вимог. В результаті синтезовано загальну схему ідентифікації стану комп‘ютерної системи критичного застосування, що відрізняється від відомих комплексним використанням вдосконалених методів ідентифікації, та їх адаптацією до можливих змін вхідних даних; експериментальним шляхом визначено множину можливих вхідних показників для ідентифікації стану; проведено порівняльний аналіз методів ідентифікації стану; отримані графіки часу ідентифікації зловживань у комп‘ютерній системі критичного призначення в залежності від кількості реєстрованих даних. Висновок: комплексне використання методів ідентифікації аномалій дозволило до 1,9 разів підвищити достовірність ідентифікації, а комплексне використання методів ідентифікації зловживань в комп‘ютерних системах критичного застосування дозволило підвищити оперативність ідентифікації до 2 разів.