Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 26

Технологія автоматизованого проєктування комп'ютерних систем та їх складових
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Леонов, Сергій Юрійович; Гейко, Геннадій Вікторович
Навчальний посібник включає теоретичний і практичний матеріал, пов’язаний із забезпеченням систем автоматизованого проєктування. Наведено основні відомості про склад і принципи функціонування систем автоматизованого проєктування обчислювальної техніки. Описано повний цикл проєктування складних ієрархічних пристроїв – від функціонального моделювання та верифікації до конструкторського проєктування та отримання друкованих плат. Для студентів спеціальності «Комп’ютерна інженерія» та інших технічних спеціальностей.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Проєктування мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович
У методичних вказівках викладена методика виконання лабораторних робіт, метою яких є: знайомство з особливостями розробки робочих програм мікроконтролерів (МК) та пристроїв на їх основі; набуття практичних навичок проєктування та програмування різноманітних мікроконтролерних пристроїв (МКП) та систем (МКС); набуття практичних навичок налагодження МКП та МКС з використанням сучасних програмних та апаратних засобів (інтегровані середовища типу MPLAB та симулятори типу MPSIM), універсальні програмно-налагоджувальні стенди типу PIC-Easy та монтажні плати, програматори, стандартні та віртуальні вимірювальні прилади.
Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з навчальної дисципліни "Проєктування мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович
Курсовий проєкт (КП) з навчальної дисципліни «Проєктування мікроконтролерних пристроїв» виконується студентами денної та заочної форми навчання за спеціальністю 123 «Комп’ютерна інженерія». Виконання цього КП потребує застосування знань і умінь, які були отримані студентами на попередніх спеціальних дисциплінах («Програмування», «Комп’ютерна електроніка», «Комп’ютерна схемотехніка», «Системне програмування», «Вбудовані системи» та ін.). Методичні вказівки містять: загальні вимоги до виконання курсового проєкту (структура і зміст КП, етапи і порядок його виконання та ін.); вимоги до виконання та оформлення альбому документів КП згідно стандартів; приклади типових тем та індивідуальних завдань; рекомендації по розробці апаратних і програмних засобів мікроконтролерних пристроїв (МКП) та систем (МКС) а також приклади їх розробки; перелік літературних джерел, допоміжних матеріалів та Internet ресурсів, необхідних при розробці КП. Таким чином, студентам і викладачам пропонуються методичні рекомендації по виконанню курсових проєктів, які пов’язані з розробкою апаратних і програмних засобів різноманітних МКС в напрямку вбудованих систем та інтернету речей.
Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання з навчальної дисципліни "Проєкт (практика)"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Подорожняк, Андрій Олексійович; Гейко, Геннадій Вікторович
Навчальна дисципліна «Проєкт (практика)» – це невід’ємна складова частина навчального процесу, метою якої є формування у студентів компетенцій виконання експериментальної та проєктної роботи, оволодіння професійним досвідом, опанування сучасними інформаційними технологіями розробки програмних та апаратно-програмних засобів, придбання практичних навичок та вміння працювати з сучасними програмами моделювання і системами автоматизованого проєктування. При виконанні проєкту у студентів закладаються основи досвіду професійної діяльності, практичних умінь і навичок, професійних якостей особистості фахівця. Завершальним етапом практики є написання звіту та захист проєкту. Для успішного виконання проєкту необхідно мати знання та практичні навички з наступних дисциплін: «Алгебра програмування», «Програмування», «Алгоритми та структури даних», «Комп’ютерна електроніка», «Організація та проєктування баз даних», «Архітектура комп’ютерів», «Об’єктно-орієнтоване програмування», «Системне програмування», «Комп’ютерна графіка», «Розробка та застосування баз даних», «Системне програмне забезпечення», «Комп’ютерна схемотехніка», «Комп’ютерні мережі», «Обробка сигналів та зображень», «Інженерія комп’ютерних ігрових технологій», «Вбудовані системи», «Веб-програмування», «Архітектура та програмування мікропроцесорів».
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з навчальної дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович; Орлова, Тетяна Олександрівна
«Комп’ютерна схемотехніка» є однією з фундаментальних дисциплін в напрямку «Комп’ютерна інженерія», яка забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для виконання науково-дослідних та практичних робіт по дослідженню, розробці та експлуатації апаратних засобів комп’ютерів, вбудованих мікропроцесорних та мікроконтролерних систем, комп’ютерних систем та мереж різного призначення (інформаційних, медичних і промислових). В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти мають знати: елементну базу комп’ютерів (цифрових інтегральних мікросхем жорсткої та програмованої логіки з різним ступенем інтеграції), принципи побудови на їх основі типових функціональних вузлів цифрових пристроїв комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем. Також студенти повинні уміти: аналізувати і проводити розробку схем цифрових функціональних вузлів та пристроїв комп’ютерів на основі цифрових мікросхем жорсткої та програмованої логіки; вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування та випробовування цифрових вузлів та пристроїв. Студенти також повинні мати практичні навички розробки і аналізу апаратних засобів комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем з використанням сучасних систем електронного моделювання. Практичні заняття дають можливість студентам закріпити отримані теоретичні знання з навчальної дисципліни і набути навички та уміння, які необхідні при побудові, розрахунках і моделюванні схем цифрових пристроїв. Для цього, під час аудиторних занять та самостійної роботи, студенти розглядають і вирішують ряд типових задач. На практичних заняттях студенти набувають практичні навички по розробці схем функціональних вузлів та пристроїв комп’ютерів на основі цифрових мікросхем жорсткої та програмованої логіки; навчаються вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування та тестування цифрових вузлів та пристроїв, використовувати сучасні системи моделювання і аналізу електронних схем. Методичні вказівки враховують можливість виконання практичних робіт як на універсальних монтажних платах з наборами перемичок, дискретних пасивних і напівпровідникових елементів, транзисторів і мікросхем, так і з використанням програм комп’ютерного моделювання та аналізу електронних схем типу Multisim. У першому випадку при налагоджуванні та тестуванні схем використовуються як звичайні, так і віртуальні вимірювальні пристрої на основі комп’ютерів. У другому – віртуальні інструменти (прилади), які є в складі програм комп’ютерного моделювання.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович; Коломійцев, Олексій Володимирович
«Комп’ютерна схемотехніка» є однією з фундаментальних дисциплін в напрямку «Комп’ютерна інженерія», яка забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для виконання науково-дослідних та практичних робіт по дослідженню, розробці та експлуатації апаратних засобів комп’ютерів, вбудованих мікропроцесорних та мікроконтролерних систем, комп’ютерних систем та мереж різного призначення (інформаційних, медичних і промислових). В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти мають знати: елементну базу комп’ютерів (цифрових інтегральних мікросхем жорсткої та програмованої логіки з різним ступенем інтеграції), принципи побудови на їх основі типових функціональних вузлів цифрових пристроїв комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем. Також студенти повинні уміти: аналізувати і проводити розробку схем цифрових функціональних вузлів та пристроїв комп’ютерів на основі цифрових мікросхем жорсткої та програмованої логіки; вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування та випробовування цифрових вузлів та пристроїв. Студенти також повинні мати практичні навички розробки і аналізу апаратних засобів комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем з використанням сучасних систем електронного моделювання. Лабораторні роботи дають можливість студентам закріпити отримані теоретичні знання з навчальної дисципліни. Під час їх виконання студенти набувають практичні навички роботи з сучасними програмами електронного моделювання і вміння аналізувати схеми функціональних вузлів та пристроїв комп’ютерів на основі цифрових мікросхем жорсткої та програмованої логіки; вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування і тестування цифрових вузлів та пристроїв. Методичні вказівки враховують можливість виконання лабораторних робіт як на універсальних монтажних платах з наборами перемичок, дискретних пасивних і напівпровідникових елементів, транзисторів і мікросхем, так і з використанням програм комп’ютерного моделювання та аналізу електронних схем типу Multisim. У першому випадку при налагоджуванні та тестуванні схем використовуються як звичайні, так і віртуальні вимірювальні пристрої на основі комп’ютерів; в другому – віртуальні інструменти (прилади), які є в складі програм комп’ютерного моделювання.
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з навчальної дисципліни "Архітектура та програмування мікропроцесорів"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Подорожняк, Андрій Олексійович; Гейко, Геннадій Вікторович; Межерицький, Сергій Геннадійович; Любченко, Наталія Юріївна
Методичні вказівки містять методику виконання практичних занять, метою яких є отримання студентами спеціальних навичок з базових основ архітектури, програмування та режимів функціонування мікропроцесорів і мікропроцесорних засобів та ознайомлення з контролером прямого доступу до пам’яті, контролером переривання, системним таймером та годинником реального часу; вивчення основних режимів роботи мікропроцесора, включаючи різноманітні варіанти вирішення практичних задач з використанням мікропроцесора та багатозадачним режимом.
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічного завдання з навчальної дисципліни "Комп'ютерна електроніка"
(2023) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович; Носков, Валентин Іванович
Методичні вказівки до розрахунково-графічного завдання передбачають виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Комп'ютерна електроніка», цілями якої є: дати знання про елементну базу комп'ютерів (дискретних пасивних електронних компонентів, напівпровідникових приладів, мікросхем), принципи побудови на їх основі типових функціональних вузлів аналогових і аналого-цифрових пристроїв комп’ютерів та різного роду перетворювачів в мікропроцесорних та мікроконтролерних системах; забезпечити теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для розробки, дослідження та експлуатації різноманітних аналогових пристроїв комп'ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем, а також спеціалізованих комп’ютерних систем різного призначення; надати практичні навички розробки та аналізу апаратних засобів комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем з використанням сучасних програм моделювання електронних схем. Виконання розрахунково-графічного завдання передбачає закріплення знань і придбання практичних навичок щодо побудови, розрахунку та моделювання схем аналогових пристроїв. Кожен студент одержує індивідуальне завдання відповідно до його варіанту і уточнює вихідні дані у викладача. Дослідження роботи схем проводиться з використанням програм моделювання електронних схем. Теоретичні відомості та матеріали довідкового характеру, які необхідні для виконання даного розрахунково-графічного завдання, наведені в рекомендованій літературі та матеріалах лекцій. Виконання розрахунково-графічного завдання розглянуто на прикладах.
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з навчальної дисципліни "Комп'ютерна електроніка"
(2023) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович; Носков, Валентин Іванович
Методичні вказівки враховують можливість виконання практичних робіт як на універсальних монтажних платах з наборами перемичок, дискретних пасивних і напівпровідникових елементів, транзисторів і мікросхем, так і з використанням програм моделювання електронних схем. При проведенні практичних робіт слід керуватися наступними положеннями: 1) практичні заняття проводяться фронтально у всій групі, об’єм завдань визначає викладач; 2) до кожної практичної роботи необхідна самостійна підготовка, що включає вивчення теоретичного матеріалу та виконання необхідних проєктних робіт, теоретичний аналіз розроблених схем, побудова часових діаграм; 3) в ході виконання практичної роботи студенти повинні зібрати на універсальній монтажній платі або у програмі моделювання схему та виконати її дослідження; 4) по кожній практичній роботі складається звіт, що включає: тему і мету роботи, індивідуальне завдання, результати досліджень з поясненнями, висновки по всім дослідам; 5) всі розроблені схеми та результати досліджень, що створювались в програмах моделювання, необхідно представити викладачу для демонстрації працездатності схеми або пристрою, що моделюється. При здачі звіту про виконання практичної роботи, студенти повинні бути готові відповісти на контрольні питання, які знаходяться в методичних вказівках, і на додаткові питання за матеріалом, що вивчається.
Контроль і діагностика стану тягового електропривода
(Національний університет "Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка", 2021) Носков, Валентин Іванович; Мезенцев, Микола Вікторович; Гавриленко, Світлана Юріївна; Гейко, Геннадій Вікторович
При розробці систем тягового електропривода вітчизняного дизель-поїзда ДЕЛ-02 з тяговими асинхронними двигунами ставиться завдання забезпечення ефективного контролю та діагностики стану дизель-поїзда і його елементів у процесі експлуатації з використанням сучасних інформаційних технологій. Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі питання: визначення основних вузлів і параметрів, які підлягають контролю та діагностиці; побудова структурної схеми системи контролю та діагностики; розробка методів контролю та діагностики стану дизель-поїзду та його елементів. Результати. Для підвищення ефективності експлуатації дизель-поїздів ДЕЛ-02 вітчизняного виробництва розроблена система контролю та діагностики стану тягового електропривода з використанням сучасних засобів виміру основних параметрів і подальшою обробкою отриманої інформації бортовою мікропроцесорною системою керування. Запропоновані та обґрунтовані рішення щодо побудови системи, яка забезпечує контроль необхідної кількості технічних і економічних показників тягового електропривода без введення в схему системи керування додаткових елементів. Контроль і діагностика показників стану тягового електропривода виконана за допомогою нейронної мережі.