Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Проєктування мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович
У методичних вказівках викладена методика виконання лабораторних робіт, метою яких є: знайомство з особливостями розробки робочих програм мікроконтролерів (МК) та пристроїв на їх основі; набуття практичних навичок проєктування та програмування різноманітних мікроконтролерних пристроїв (МКП) та систем (МКС); набуття практичних навичок налагодження МКП та МКС з використанням сучасних програмних та апаратних засобів (інтегровані середовища типу MPLAB та симулятори типу MPSIM), універсальні програмно-налагоджувальні стенди типу PIC-Easy та монтажні плати, програматори, стандартні та віртуальні вимірювальні прилади.
Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з навчальної дисципліни "Проєктування мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович
Курсовий проєкт (КП) з навчальної дисципліни «Проєктування мікроконтролерних пристроїв» виконується студентами денної та заочної форми навчання за спеціальністю 123 «Комп’ютерна інженерія». Виконання цього КП потребує застосування знань і умінь, які були отримані студентами на попередніх спеціальних дисциплінах («Програмування», «Комп’ютерна електроніка», «Комп’ютерна схемотехніка», «Системне програмування», «Вбудовані системи» та ін.). Методичні вказівки містять: загальні вимоги до виконання курсового проєкту (структура і зміст КП, етапи і порядок його виконання та ін.); вимоги до виконання та оформлення альбому документів КП згідно стандартів; приклади типових тем та індивідуальних завдань; рекомендації по розробці апаратних і програмних засобів мікроконтролерних пристроїв (МКП) та систем (МКС) а також приклади їх розробки; перелік літературних джерел, допоміжних матеріалів та Internet ресурсів, необхідних при розробці КП. Таким чином, студентам і викладачам пропонуються методичні рекомендації по виконанню курсових проєктів, які пов’язані з розробкою апаратних і програмних засобів різноманітних МКС в напрямку вбудованих систем та інтернету речей.
Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання з навчальної дисципліни "Проєкт (практика)"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Подорожняк, Андрій Олексійович; Гейко, Геннадій Вікторович
Навчальна дисципліна «Проєкт (практика)» – це невід’ємна складова частина навчального процесу, метою якої є формування у студентів компетенцій виконання експериментальної та проєктної роботи, оволодіння професійним досвідом, опанування сучасними інформаційними технологіями розробки програмних та апаратно-програмних засобів, придбання практичних навичок та вміння працювати з сучасними програмами моделювання і системами автоматизованого проєктування. При виконанні проєкту у студентів закладаються основи досвіду професійної діяльності, практичних умінь і навичок, професійних якостей особистості фахівця. Завершальним етапом практики є написання звіту та захист проєкту. Для успішного виконання проєкту необхідно мати знання та практичні навички з наступних дисциплін: «Алгебра програмування», «Програмування», «Алгоритми та структури даних», «Комп’ютерна електроніка», «Організація та проєктування баз даних», «Архітектура комп’ютерів», «Об’єктно-орієнтоване програмування», «Системне програмування», «Комп’ютерна графіка», «Розробка та застосування баз даних», «Системне програмне забезпечення», «Комп’ютерна схемотехніка», «Комп’ютерні мережі», «Обробка сигналів та зображень», «Інженерія комп’ютерних ігрових технологій», «Вбудовані системи», «Веб-програмування», «Архітектура та програмування мікропроцесорів».
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з навчальної дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович; Орлова, Тетяна Олександрівна
«Комп’ютерна схемотехніка» є однією з фундаментальних дисциплін в напрямку «Комп’ютерна інженерія», яка забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для виконання науково-дослідних та практичних робіт по дослідженню, розробці та експлуатації апаратних засобів комп’ютерів, вбудованих мікропроцесорних та мікроконтролерних систем, комп’ютерних систем та мереж різного призначення (інформаційних, медичних і промислових). В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти мають знати: елементну базу комп’ютерів (цифрових інтегральних мікросхем жорсткої та програмованої логіки з різним ступенем інтеграції), принципи побудови на їх основі типових функціональних вузлів цифрових пристроїв комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем. Також студенти повинні уміти: аналізувати і проводити розробку схем цифрових функціональних вузлів та пристроїв комп’ютерів на основі цифрових мікросхем жорсткої та програмованої логіки; вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування та випробовування цифрових вузлів та пристроїв. Студенти також повинні мати практичні навички розробки і аналізу апаратних засобів комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем з використанням сучасних систем електронного моделювання. Практичні заняття дають можливість студентам закріпити отримані теоретичні знання з навчальної дисципліни і набути навички та уміння, які необхідні при побудові, розрахунках і моделюванні схем цифрових пристроїв. Для цього, під час аудиторних занять та самостійної роботи, студенти розглядають і вирішують ряд типових задач. На практичних заняттях студенти набувають практичні навички по розробці схем функціональних вузлів та пристроїв комп’ютерів на основі цифрових мікросхем жорсткої та програмованої логіки; навчаються вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування та тестування цифрових вузлів та пристроїв, використовувати сучасні системи моделювання і аналізу електронних схем. Методичні вказівки враховують можливість виконання практичних робіт як на універсальних монтажних платах з наборами перемичок, дискретних пасивних і напівпровідникових елементів, транзисторів і мікросхем, так і з використанням програм комп’ютерного моделювання та аналізу електронних схем типу Multisim. У першому випадку при налагоджуванні та тестуванні схем використовуються як звичайні, так і віртуальні вимірювальні пристрої на основі комп’ютерів. У другому – віртуальні інструменти (прилади), які є в складі програм комп’ютерного моделювання.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович; Коломійцев, Олексій Володимирович
«Комп’ютерна схемотехніка» є однією з фундаментальних дисциплін в напрямку «Комп’ютерна інженерія», яка забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для виконання науково-дослідних та практичних робіт по дослідженню, розробці та експлуатації апаратних засобів комп’ютерів, вбудованих мікропроцесорних та мікроконтролерних систем, комп’ютерних систем та мереж різного призначення (інформаційних, медичних і промислових). В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти мають знати: елементну базу комп’ютерів (цифрових інтегральних мікросхем жорсткої та програмованої логіки з різним ступенем інтеграції), принципи побудови на їх основі типових функціональних вузлів цифрових пристроїв комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем. Також студенти повинні уміти: аналізувати і проводити розробку схем цифрових функціональних вузлів та пристроїв комп’ютерів на основі цифрових мікросхем жорсткої та програмованої логіки; вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування та випробовування цифрових вузлів та пристроїв. Студенти також повинні мати практичні навички розробки і аналізу апаратних засобів комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем з використанням сучасних систем електронного моделювання. Лабораторні роботи дають можливість студентам закріпити отримані теоретичні знання з навчальної дисципліни. Під час їх виконання студенти набувають практичні навички роботи з сучасними програмами електронного моделювання і вміння аналізувати схеми функціональних вузлів та пристроїв комп’ютерів на основі цифрових мікросхем жорсткої та програмованої логіки; вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування і тестування цифрових вузлів та пристроїв. Методичні вказівки враховують можливість виконання лабораторних робіт як на універсальних монтажних платах з наборами перемичок, дискретних пасивних і напівпровідникових елементів, транзисторів і мікросхем, так і з використанням програм комп’ютерного моделювання та аналізу електронних схем типу Multisim. У першому випадку при налагоджуванні та тестуванні схем використовуються як звичайні, так і віртуальні вимірювальні пристрої на основі комп’ютерів; в другому – віртуальні інструменти (прилади), які є в складі програм комп’ютерного моделювання.
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з навчальної дисципліни "Архітектура та програмування мікропроцесорів"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Подорожняк, Андрій Олексійович; Гейко, Геннадій Вікторович; Межерицький, Сергій Геннадійович; Любченко, Наталія Юріївна
Методичні вказівки містять методику виконання практичних занять, метою яких є отримання студентами спеціальних навичок з базових основ архітектури, програмування та режимів функціонування мікропроцесорів і мікропроцесорних засобів та ознайомлення з контролером прямого доступу до пам’яті, контролером переривання, системним таймером та годинником реального часу; вивчення основних режимів роботи мікропроцесора, включаючи різноманітні варіанти вирішення практичних задач з використанням мікропроцесора та багатозадачним режимом.
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічного завдання з навчальної дисципліни "Комп'ютерна електроніка"
(2023) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович; Носков, Валентин Іванович
Методичні вказівки до розрахунково-графічного завдання передбачають виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Комп'ютерна електроніка», цілями якої є: дати знання про елементну базу комп'ютерів (дискретних пасивних електронних компонентів, напівпровідникових приладів, мікросхем), принципи побудови на їх основі типових функціональних вузлів аналогових і аналого-цифрових пристроїв комп’ютерів та різного роду перетворювачів в мікропроцесорних та мікроконтролерних системах; забезпечити теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для розробки, дослідження та експлуатації різноманітних аналогових пристроїв комп'ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем, а також спеціалізованих комп’ютерних систем різного призначення; надати практичні навички розробки та аналізу апаратних засобів комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем з використанням сучасних програм моделювання електронних схем. Виконання розрахунково-графічного завдання передбачає закріплення знань і придбання практичних навичок щодо побудови, розрахунку та моделювання схем аналогових пристроїв. Кожен студент одержує індивідуальне завдання відповідно до його варіанту і уточнює вихідні дані у викладача. Дослідження роботи схем проводиться з використанням програм моделювання електронних схем. Теоретичні відомості та матеріали довідкового характеру, які необхідні для виконання даного розрахунково-графічного завдання, наведені в рекомендованій літературі та матеріалах лекцій. Виконання розрахунково-графічного завдання розглянуто на прикладах.
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з навчальної дисципліни "Комп'ютерна електроніка"
(2023) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович; Носков, Валентин Іванович
Методичні вказівки враховують можливість виконання практичних робіт як на універсальних монтажних платах з наборами перемичок, дискретних пасивних і напівпровідникових елементів, транзисторів і мікросхем, так і з використанням програм моделювання електронних схем. При проведенні практичних робіт слід керуватися наступними положеннями: 1) практичні заняття проводяться фронтально у всій групі, об’єм завдань визначає викладач; 2) до кожної практичної роботи необхідна самостійна підготовка, що включає вивчення теоретичного матеріалу та виконання необхідних проєктних робіт, теоретичний аналіз розроблених схем, побудова часових діаграм; 3) в ході виконання практичної роботи студенти повинні зібрати на універсальній монтажній платі або у програмі моделювання схему та виконати її дослідження; 4) по кожній практичній роботі складається звіт, що включає: тему і мету роботи, індивідуальне завдання, результати досліджень з поясненнями, висновки по всім дослідам; 5) всі розроблені схеми та результати досліджень, що створювались в програмах моделювання, необхідно представити викладачу для демонстрації працездатності схеми або пристрою, що моделюється. При здачі звіту про виконання практичної роботи, студенти повинні бути готові відповісти на контрольні питання, які знаходяться в методичних вказівках, і на додаткові питання за матеріалом, що вивчається.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Вбудовані системи"
(Виавничий центр НТУ "ХПІ", 2020) Ліпчанський, Максим Валентинович; Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович
Методичні вказівки містять методику виконання лабораторних робіт, метою яких є: ознайомлення з принципами роботи мікроконтролерів та відпрацьовування практичних навичок для їх інженерного проєктування і налагодження. Методика розрахована як для застосування універсальних стендівконструкторів із набором дискретних елементів, мікросхем та змінних модулів, так і для використання пакетів комп'ютерного моделювання.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Структура та функціонування мікропроцесорів"
(Видавничий центр НТУ "ХПІ", 2020) Подорожняк, Андрій Олексійович; Межерицький, Сергій Геннадійович; Гейко, Геннадій Вікторович; Лимаренко, Вячеслав Володимирович
Методичні вказівки містять методику виконання лабораторних робіт, метою яких є отримання студентами спеціальних навичок з базових основ побудови, програмування та режимів функціонування мікропроцесорів і мікропроцесорних засобів та ознайомлення з контролером прямого доступу до пам'яті, контролером переривання, системним таймером та годинником реального часу; вивчення основних режимів роботи мікропроцесора, включаючи різноманітні варіанти вирішення практичних задач з використанням мікропроцесора та багатозадачним режимом. Кожна лабораторна робота містить коротку теоретичну довідку, індивідуальні завдання та приклади програм. Лабораторні роботи призначені для студентів спеціальності "Комп'ютерна інженерія", але можуть бути корисні для студентів інших спеціальностей та викладачів.