Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 12

Інтелектуальні логістичні системи підтримки дорожнього руху
(ФОП Петров В. В., 2022) Шиман, А. П.; Кучук, Ніна Георгіївна; Бульба, Сергій Сергійович; Давидов, Вячеслав Вадимович
Метод розподілу ресурсів між композитними застосунками
(ФОП Петров В. В., 2018) Бульба, Сергій Сергійович; Давидов, Вячеслав Вадимович; Кучук, Георгій Анатолійович
Предмет розгляду – методи оптимального розподілу ресурсів. Метою статті є розробка методу розподілу ресурсів між композитними за стосунками, орієнтованому на динамічний вибір алгоритму оптимізації. методи, що використовуються, – жадібні та мурашині алгоритми, кластерізаційний підхід. Результати роботи. Розглянуто узагальнення існуючих евристик динамічного планування, які відносяться до класу жадібних алгоритмів та знаходять на кожному кроці локально оптимальне рішення. Проведено укрупнену класифікацію методів розподілу пакету композитних застосунків. Проаналізовано два типи кластеризації - вертикальну та горизонтальну. Розглянута можливість планування наборів композитних застосунків на базі кластерізаціонного підходу. Наведено спосіб розподілу наборів композитних за стосунків як з використанням мурашиного алгоритму, так і на базі кластерізаційного підходу з використанням мурашиного алгоритму. Проаналізовано переваги та недоліки кожного із розглянутих підходів, що дало змогу визначити межі застосування кожного із підходів. Висновки. Запропоновано чотири різних підходи до розподілу ресурсів між композитними за стосунками з використанням таких методів: жадібні алгоритми, мурашині алгоритми, вертикальна та горизонтальна кластерізація, сумісне використання мурашиного алгоритму та кластерізації. Розроблений метод дозволяє динамічно провести найкращий вибір. Подальші дослідження будуть направлені на розробку відповідного алгоритму.
Сучасні технології безпечного програмування
(ТОВ "Видавництво "Форт"", 2021) Давидов, Вячеслав Вадимович; Семенов, Сергій Геннадійович; Кучук, Ніна Георгіївна; Бульба, Сергій Сергійович
Викладено існуючі методи захисту програмного забезпечення, розглянуто сучасні технології безпечного програмування. Матеріал проілюстровано практичними прикладами, до всіх розділів наведено необхідні завдання та приклади. Для студентів спеціальності 123 "Комп’ютерна інженерія".
Метод захисту модуля програмного забезпечення на основі процедури обфускації
(Державний університет телекомунікацій, 2019) Семенов, Сергій Геннадійович; Давидов, Вячеслав Вадимович; Волошин, Денис Геннадійович; Гребенюк, Дарина Сергіївна
Мета статті: дослідження та розробка методу обфускації коду програмного модуля ліцензування з використанням особливостей презентації строкових виразів, механізму викликів функцій та доступу до ідентифікаторів в байткод-орієнтованих мовах програмування. Результати. У статті наведена класифікація мов програмування. Доведено доцільність досліждення саме байткод-орієнтованих мов програмування (на базі Java Virtual Machine, Common Language Runtime тощо), що в сучасному світі використовуються для створення Enterpriseзастосунків. З основних послуг інформаційної безпеки для аналізу було обрано конфіденційність, що забезпечується шляхом використання процедури обфускації. Розглянуто існуючі методи захисту програмного продукту на основі процедури обфускації. Розглянуто їхні недоліки та запропоновано методи на основі процедури обфускації, що працюють з ідентифікаторами, а не змінюють алгоритм виконання програми. Проведені дослідження дозволили сформулювати завдання для створення методів обфускації. Таким чином, було розроблено 2 засоби обфускації. По-перше, це обфускація строкових літералів з використанням особливостей генерації псевдовипадкових чисел, що дає можливість описати одну й ту саму строкову константу різними значеннями. По-друге, це обфускація імен ідентифікаторів. Об'єднання розроблених двох методів дозволило створити метод, що обфускує ідентифікатори таким чином, що кожний доступ до ідентифікатора є унікальним. Це позбавляє зловмисника можливості в стислі терміни знайти відповідні імена ідентифікаторів для аналізу алгоритму роботи модуля. Висновки. Проведено експеримент, в якому IT-фахівцям було запропоновано проаналізувати необфускований та обфускований програмний код розробленого модуля програмного забезпечення, основна мета якого – генерація та верифікація ліцензійного ключа. Результати показали, що для аналізу обфускованого коду зловмиснику буде необхідно до 5 разів більше часу для аналізу коду. Це доводить доцільність розроблених методів.
Дослідження методів та алгоритмів роботи технології доповненої реальності
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Ямшинський, K. A.; Давидов, Вячеслав Вадимович
Управління необмеженою кількістю хмарних сховищ
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Пасько, Денис Андрійович; Молчанов, Георгій Ігорович; Давидов, Вячеслав Вадимович
Предметом статті є дослідження можливості створення зручного механізму управління процесом збереження даних з використанням необмеженої кількості хмарних сховищ. Метою є дослідження методів оптимізації і спрощення управління процесом збереження даних з використанням необмеженої кількості хмарних сховищ. Завдання: розробити архітектуру програмного комплексу для управління розміщенням даних у найпоширеніших хмарних сховищах; обрати ефективний алгоритм роботи при виборі сховища для збереження даних; виконати тестування програмного продукту. Використовуваними методами є: спостереження за пропускною здатністю хмарних файлових сховищ; порівняння зручності використання функціоналу хмарних сервісів; вимір завантаженості сховища та перевірка наявності вільного простору; експеримент по створенню програми управління хмарними сховищами. Отримано такі результати. Обґрунтовано спосіб вибору сховища для вивантаження даних. Розроблено програмне забезпечення, яке надає можливість об'єднати необмежену кількість хмарних сховищ у єдиний простір та надати можливість зручного управління та надання необхідної інформації для користувача. Результатом дослідження є розробка програмного комплексу, який виступає в ролі концентратора для хмарних сховищ, а також реалізація методів вибору сховища для вивантаження файлів, заснованих на оцінці проценту вільного простору кожного сховища та функції балансування завантаженості сховищ даними. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: досліджено існуючі методи збереження даних у хмарних сховищах; удосконалено метод гібридного збереження даних за рахунок об’єднання необмеженої кількості сховищ у єдиний простір під централізованою системою управління. Розроблено систему вибору сховища для вивантаження файлів, що заснована на оцінці та порівнянні проценту вільного простору, частоти використання і середнього часу доступу. Розроблено алгоритм балансування завантаженості хмарних сховищ даними. Проведені експериментальні дослідження підтверджують можливість використання запропонованого підходу для зручного управління необмеженою кількістю хмарних сховищ.
Дослідження ризиків моніторингу технічного стану об'єктів авіації
(Харківський університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, 2015) Семенов, Сергій Геннадійович; Зиков, І. С.; Давидов, Вячеслав Вадимович
Доведено актуальність питання дослідження та визначення ризиків моніторингу технічного стану авіаційної системи. Наведено новий підхід щодо проблеми оцінки ризиків і уразливості об'єкта. Розглянуто імовірнісний підхід щодо оцінки залишкового ресурсу з урахуванням виявлених дефектів. Запропоновані еквіваленти втрат при оцінці ризиків прямих або непрямих наслідків несправного технічного стану авіаційної техніки. Визначено, що завдання оцінки ризиків, пошуку дефектів і пошкоджень, а також прогнозування залишкового ресурсу за даними приладового моніторингу в математичному сенсі відносяться до категорії обернених задач, оптимальним методом вирішення яких є метод байєсівськими реконструкції з використанням апріорної інформації.
Разработка системы формирования цифрового идентификатора программного обеспечения для защиты авторских прав
(Харківський університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, 2016) Давидов, Вячеслав Вадимович; Мовчан, А. В.; Сидоренко, И. И.
Отличительной особенностью разработаннойструктуры процесса формирования цифрового идентификатора является использование формальных данных о компьютерных системах, на которые устанавливается лицензионное программное обеспечение (ПО) в процессе формирования лицензионного цифрового идентификатора. Также авторами предложен алгоритм функционирования системы и генерации лицензионного ключа, адаптированный к входным данным и возможным условиям верификации ПО.
Дослідження методів побудови синтаксичних аналізаторів
(Харківський університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, 2015) Гавриленко, Світлана Юріївна; Прохорова, Т. М.; Давидов, Вячеслав Вадимович
В статті розглянуто основні функції синтаксичного аналізатора транслятора. Розглянуто типи синтаксичних аналізаторів для контекстно-вільних мов. Проаналізовано роботу магазинних автоматів, які виконують синтактичний аналіз. Виконано моделювання спадного розпізнавача на основі LL(1) граматики та висхідного розпізнавача на основі граматики операторного передування. Розроблено програмну модель висхідного та спадного синтаксичного аналізатора, протестована їх робота на прикладах різних вхідних ланцюжків. Виконано порівняльний аналіз швидкодії висхідного та спадного синтаксичного аналізатора.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Програмування"
(Форт, 2019) Давидов, Вячеслав Вадимович; Далека, Валентина Дмитрівна; Молчанов, Георгій Ігорович; Семенов, Сергій Геннадійович
Програмування пройшло довгий шлях – від процедурного, модульного до об’єктно-орієнтованого (ООП). Суттєва відмінність ООП від традиційного проектування у тому, що акцент проектування переноситься з розробки алгоритмів функціонування системи на побудову абстракцій та їх взаємодію. ООП дозволяє розкласти проблему на пов’язані між собою завдання. Кожне завдання стає самостійним об’єктом, що містить свої власні коди та дані, які мають відношення до цього об’єкта. У цьому випадку завдання у цілому спрощується, і програміст одержує можливість оперувати з більшими за обсягом програмами. Таке визначення ООП відображає відомий підхід до рішення складних завдань, кожне з яких розбивається на часткові завдання, що вирішуються окремо. З точки зору програмування це значно спрощує розробку, налагодження та тестування програмних продуктів. Саме до такого підходу у програмуванні необхідно заохочувати студента з самого початку його навчання. Тематика цієї частини лабораторних робіт присвячена об’єктно-орієнтованому програмуванню: від розробки одного класу до ієрархічної структури класів з реалізацією поліморфізму та шаблонізації, ознайомлення з можливостями стандартної бібліотеки шаблонів (STL). Специфіка лабораторних робіт полягає у тому, що завдання більшої кількості з них (близько 10) пов’язані між собою. Завдання попередньої лабораторної роботи доповнюється додатковими вимогами у наступних роботах. Як наслідок, не можна виконати, наприклад, 5-ту роботу, не виконавши всі попередні. Це вимагатиме від студента систематичної послідовної роботи впродовж семестру.