Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження ризиків моніторингу технічного стану об’єктів авіації
    (Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, 2015) Семенов, Сергій Геннадійович; Зиков, І. С.; Давидов, В. В.
    Доведено актуальність питання дослідження та визначення ризиків моніторингу технічного стану авіаційної системи. Наведено новий підхід щодо проблеми оцінки ризиків і уразливості об'єкта. Розглянуто імовірнісний підхід щодо оцінки залишкового ресурсу з урахуванням виявлених дефектів. Запропоновані еквіваленти втрат при оцінці ризиків прямих або непрямих наслідків несправного технічного стану авіаційної техніки. Визначено, що завдання оцінки ризиків, пошуку дефектів і пошкоджень, а також прогнозування залишкового ресурсу за даними приладового моніторингу в математичному сенсі відносяться до категорії обернених задач, оптимальним методом вирішення яких є метод байєсівськими реконструкції з використанням апріорної інформації.