Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Розробка системи моніторингу екологічного стану ріки Дніпро з використанням даних дистанційного зондування Землі
    (ФОП Лисенко І. Б., 2019) Рудєв, М. Ю.; Жилін, Володимир Анатолійович
  • Ескіз
    Документ
    Методика створення картографічних моделей інфраструктури аеропортів за даними дистанційного зондування Землі
    (ФОП Лисенко І. Б., 2019) Сабадош, Анастасія Любомирівна; Жилін, Володимир Анатолійович
  • Ескіз
    Документ
    Навігаційні системи авіаційних носіїв апаратури дистанційного зондування Землі
    (Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", 2019) Андрєєв, Сергій Михайлович; Жилін, Володимир Анатолійович
    Викладено теоретичні основи побудови навігаційних систем літальних апаратів, особливості побудови навігаційних комплексів авіаційних носіїв апаратури дистанційного зондування Землі, основи супутникових навігаційних систем та їх застосування. Для студентів, що вивчають дисципліни "Засоби аерокосмічного моніторингу", "Фотограмметрія та дистанційне зондування", "Транспортно-навігаційні ГІС" за спеціальностями 193 "Геодезія i землеустрій" і 103 "Науки про Землю".
  • Ескіз
    Документ
    Розробка методики визначення типів хмарності для замовлення оптимального часового періоду космічної зйомки
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Андрєєв, С. М.; Волотівська, Д. О.; Жилін, Володимир Анатолійович
    Предметом дослідження є методика визначення типів хмарності за даними, отриманими з супутників Національного управління океанічних та атмосферних досліджень Міністерства торгівлі США. Об'єктом дослідження є моніторинг оптико-метеорологічних характеристик хмарної атмосфери на основі космічних знімків. Метою роботи є підвищення результативності вивчення хмарного покриву та підвищення інформативності метеорологічних даних для підтримки прийняття рішень в задачах метеорології, керування повітряним рухом та використання даних дистанційного зондування Землі в різних сферах функціонування соціуму. Задля досягнення поставленої мети вирішено такі часткові задачі: створення картографічних моделей хмарності та підстильної поверхні з урахуванням часових періодів виконання зйомки; проведення аналізу існуючих ознак розпізнавання хмарності на космічних знімках; розробка і практична реалізація методики визначення по космознімках форм хмар та оптимального періоду зйомки хмарного покриву. Картографічні моделі хмарності з урахуванням періодів зйомки дають інформацію про оптимальний час замовлення цифрових даних, що значно скорочує затрати та оптимізує роботу зі супутниковою інформацією. Висновки: визначення оптимального періоду замовлення знімків високої якості на основі запропонованих картографічних моделей значно скорочує затрати на вирішення тематичних задач геоінформаційних систем. Вивчення типів хмарності з використанням запропонованої методики дає можливість відслідковувати динаміку та процес утворення будь-яких видів хмар та з високою ймовірністю безпомилковості прогнозувати небезпечні атмосферні явища. За рахунок цього підвищується ефективність керування повітряним рухом та використання даних дистанційного зондування Землі у всіх сферах життєдіяльності людства.