Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

20212

Налаштування

Автор: search.filters.author.Ковальчук, Віктор Анатолійович

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Публікація
    Канал вимірювання похилої дальності до літальних апаратів з використанням частот міжмодових биттів та можливістю пошуку, формування і обробки зображення ЛА для мобільної однопунктної вимірювальної системи
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2021) Коломійцев, Олексій Володимирович; Сачук, Ігор Іванович; Гордієнко, Андрій Миколайович; Захаров, Володимир Ігорович; Ковальчук, Віктор Анатолійович; Кузнєцов, Олександр Леонідович; Межерицький, Сергій Генадійович; Осієвський, Сергій Валерійович; Панченко, Володимир Іванович; Рондін, Юрій Петрович
    Канал вимірювання похилої дальності до літальних апаратів з використанням частот міжмодових биттів та можливістю пошуку, формування і обробки зображення ЛА для мобільної однопунктної вимірювальної системи містить керуючий елемент, блок керування дефлекторами, лазер з накачкою, селектор подовжніх мод з багаточастотним розділенням каналів, призми для частоти міжмодових биттів  м, модифікований блок дефлекторів, перемикач для частот міжмодових биттів м і 2м, передавальну оптику, оптико-електронний модуль, який складений з телевізійного і інфрачервоного каналів, приймальну оптику, фотодетектори, широкосмуговий підсилювач, модифікований інформаційний блок, резонансні підсилювачі, настроєні на відповідні частоти міжмодових биттів, формувач імпульсів, схему ״і״ ,фільтр із заданою смугою пропускання, диференційований ланцюжок, випрямляч, тригер, детектор, диференційовану оптику, підсилювач, фільтр, лічильник, електронну обчислювальну машину, апаратуру супутникових радіонавігаційних систем, апаратуру обміну даними та гіростабілізовану платформу, радіолокаційний модуль.
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз стійкості автосупроводження високоманеврених повітряних об'єктів радіотехнічними слідкуючими системами багатоканальної РЛС
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Струцінський, Олег Васильович; Карлов, Володимир Дмитрович; Ковальчук, Андрій Олексійович; Бархударян, Микола Віталійович; Ковальчук, Віктор Анатолійович
    Багатоканальні радіолокаційні станції (РЛС) з фазованими антенними решітками (ФАР) широко застосовуються для супроводження повітряних об’єктів. Використання ФАР у комбінації з цифровою обчислювальною технікою дозволяє керувати діаграмою спрямованості (ДС) РЛС і супроводжувати декілька цілей в режимі розподілу часу. Супроводження повітряних цілей в багатоканальній РЛС забезпечується підсистемами визначення дальності, радіальної швидкості та кутових координат, в більшості випадків, без адаптації до характеристик зовнішніх впливів. Так, при супроводженні високоманеврених повітряних цілей, до яких відносяться, в першу чергу, винищувачі 5-го і так званого 4++-го поколінь, відбувається суттєве зниження точності і стійкості супроводження відносно ділянки відсутності маневрування, яка буває досить тривалою. У разі налаштування алгоритмів слідкуючих систем на низьку інтенсивність або відсутність маневрування, надто суттєве зростання помилки супроводження літального апарату на ділянці здійснення маневру призведе до зриву автосупроводження за рахунок значної динамічної складової помилки. В даній публікації проведено аналіз точності автосупроводження маневруючих цілей підсистемами дальності, радіальної швидкості та кутових координат з фіксованими параметрами у разі, коли налаштування параметрів алгоритмів слідкуючих систем співпадають з характеристиками зовнішніх впливів. Досліджено вплив параметрів моделі спостережень, стохастичної моделі руху цілі з експоненціально корельованими значеннями прискорення цілі, а також періоду вимірювання координат на потенційну точність автосупроводження радіотехнічними слідкуючими системи багатоканальної РЛС. Для оцінки стійкості автосупроводження запропоновано використання еквівалентного розміру апертури дискримінаційної характеристики. Проведено оцінку впливу параметрів стохастичної моделі руху цілі, моделі спостережень та періоду вимірювання координат на стійкість автосупроводження за дальністю, радіальною швидкістю та кутовими координатами. Виявлено, що “слабким місцем” є система автосупроводження за радіальною швидкістю. В результаті проведених досліджень з’являється можливість подальшої оцінки доцільності адаптації до маневрених характеристик цілей та надання рекомендацій щодо вибору періоду вимірювання координат.