Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 40

Методичні вказвки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Проєктування програмного забезпечення мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Коломійцев, Олексій Володимирович; Гейко, Максим Вікторович
У методичних вказівках викладена методика виконання лабораторних робіт, метою яких є: знайомство з особливостями розробки робочих програм мікроконтролерів (МК) та пристроїв на їх основі; набуття практичних навичок проєктування та програмування різноманітних мікроконтролерних пристроїв (МКП) та систем (МКС); набуття практичних навичок налагодження МКП та МКС з використанням сучасних програмних та апаратних засобів (інтегровані середовища типу MPLAB), універсальні програмно-налагоджувальні стенди типу PIC-Easy та монтажні плати, програматори, стандартні та віртуальні вимірювальні прилади. В кожній лабораторній роботі є приклади схем експериментів та програм. Кожен студент виконує індивідуальне завдання по принципу «роби разом зі мною». Лабораторний практикум побудовано по пірамідальній структурі по принципу «від простого до більш складного». При цьому, в лабораторних роботах більш високого рівня використовуються програми, які написані та налагоджені при виконанні попередніх лабораторних робіт.
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з навчальної дисципліни "Проєктування мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Коломійцев, Олексій Володимирович; Гейко, Максим Вікторович
Практичні заняття дають можливість студенту закріпити отримані теоретичні знання з спецкурсу та набути навики і уміння, які необхідні при проєктуванні мікроконтролерних пристроїв (МКП) та систем (МКС) різного призначення. Для цього під час аудиторних занять та самостійної роботи студенти розглядають і вирішують ряд типових та екзаменаційних задач, а також здійснюють підготовку до наступних лабораторних робіт. На завершальному етапі студенти виконують комплексні контрольні роботи (ККР) з навчальної дисципліни «Проєктування мікроконтролерних пристроїв». Результати виконання ККР дають змогу оцінити рівень та якість знань студентів набутих під час вивчення даної дисципліни. Методичні матеріали для кожного практичного заняття містять: назву, мету, завдання і порядок виконання; зміст (детальній перелік питань, що розглядаються) із посиланнями на відповідні розділи навчального посібника, а також на інструментальні засоби розробки МКП та їх програмного забезпечення (інтегроване середовище MPLAB, програмно-налагоджувальний стенд PIC-Easy та САПР Proteus); приклади схем, алгоритмів та фрагментів програм; підготовку до виконання лабораторних робіт, щo пов’язані з матеріалом практичного завдання (при цьому розглядаються їх методичні вказівки та приклади виконання). Методичні матеріали спрямовані на: закріплення теоретичних знань з навчальної дисципліни; придбання практичних навичок та умінь, які необхідні при проєктуванні МКП та розробці їх програмного забезпечення.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Управління ризиками інформаційної безпеки"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Коломійцев, Олексій Володимирович
Самостійна робота студентів є однією з найважливіших складових навчального процесу, її метою є забезпечення засвоєння в повному обсязі навчальної програми шляхом закріплення, поглиблення та систематизації набутих знань; формування навичок, умінь та знань, прийомів пізнавальної діяльності; забезпечення інтересу до творчої роботи. Під час виконання самостійної роботи студенти вивчають матеріали окремих тем шляхом опрацювання літератури, виконують індивідуальні завдання, а також здійснюють підготовку до занять та контролів. Мета навчальної дисципліни «Управління ризиками інформаційної безпеки» – забезпечити теоретичну та практичну підготовку майбутніх фахівців з основних методів, способів, принципів виявлення, моніторингу, перегляду, аналізу, оцінки і обробки ризиків; дати знання про особливості управління ризиками інформаційної безпеки; отримати практичні навички з реалізації системи управління ризиками інформаційної безпеки.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Теорія ризиків"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Коломійцев, Олексій Володимирович
Самостійна робота студентів є однією з найважливіших складових навчального процесу, її метою є забезпечення засвоєння в повному обсязі навчальної програми шляхом закріплення, поглиблення та систематизації набутих знань; формування навичок, умінь та знань, прийомів пізнавальної діяльності; забезпечення інтересу до творчої роботи. Під час виконання самостійної роботи студенти вивчають матеріали окремих тем шляхом опрацювання літератури, виконують індивідуальні завдання, а також здійснюють підготовку до занять та контролів. Мета навчальної дисципліни «Теорія ризиків» – забезпечити теоретичну та практичну підготовку майбутніх фахівців з основних методів, способів, принципів виявлення, моніторингу, перегляду, аналізу, оцінки і обробки ризиків; дати знання про особливості управління ризиками інформаційної безпеки; отримати практичні навички з реалізації системи управління ризиками інформаційної безпеки.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Проблеми і методи математичного і комп'ютерного моделювання в наукових дослідженнях"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Коломійцев, Олексій Володимирович
Самостійна робота студентів є однією з найважливіших складових навчального процесу, її метою є забезпечення засвоєння в повному обсязі навчальної програми шляхом закріплення, поглиблення та систематизації набутих знань; формування навичок, умінь та знань, прийомів пізнавальної діяльності; забезпечення інтересу до творчої роботи. Під час виконання самостійної роботи студенти вивчають матеріали окремих тем шляхом опрацювання літератури, виконують індивідуальні завдання, а також здійснюють підготовку до занять та контролів. Мета навчальної дисципліни «Проблеми і методи математичного і комп’ютерного моделювання в наукових дослідженнях» – забезпечити теоретичну та практичну підготовку майбутніх фахівців з основ математичного і комп’ютерного моделювання в наукових дослідженнях, дати практичні навички щодо оволодіння прийомами імітаційного моделювання та проведення комп’ютерних експериментів з моделлю.
Системне програмне забезпечення. Програмування системних механізмів ОС
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Панченко, Володимир Іванович; Коломійцев, Олексій Володимирович; Межерицький, Сергій Геннадійович
Розглянуто основні теоретичні та практичні відомості в галузі системного програмування в операційних системах Windows та Linux: питання професійної розробки програм за допомогою інтерфейсу прикладного програмування. Особлива увага приділяється керуванню процесами, файловою системою, організації взаємодії процесів та оптимізації розроблених програм. Велика кількість прикладів дозволяє легко отримати необхідні знання та практичні навички в створенні високоякісних системних програм. Призначено для студентів спеціальності 123 «Комп’ютерна інженерія» денної та заочної форм навчання за навчальною дисципліною «Системне програмне забезпечення», а також може бути корисним при курсовому та дипломному проєктуванні.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович; Коломійцев, Олексій Володимирович
«Комп’ютерна схемотехніка» є однією з фундаментальних дисциплін в напрямку «Комп’ютерна інженерія», яка забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для виконання науково-дослідних та практичних робіт по дослідженню, розробці та експлуатації апаратних засобів комп’ютерів, вбудованих мікропроцесорних та мікроконтролерних систем, комп’ютерних систем та мереж різного призначення (інформаційних, медичних і промислових). В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти мають знати: елементну базу комп’ютерів (цифрових інтегральних мікросхем жорсткої та програмованої логіки з різним ступенем інтеграції), принципи побудови на їх основі типових функціональних вузлів цифрових пристроїв комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем. Також студенти повинні уміти: аналізувати і проводити розробку схем цифрових функціональних вузлів та пристроїв комп’ютерів на основі цифрових мікросхем жорсткої та програмованої логіки; вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування та випробовування цифрових вузлів та пристроїв. Студенти також повинні мати практичні навички розробки і аналізу апаратних засобів комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем з використанням сучасних систем електронного моделювання. Лабораторні роботи дають можливість студентам закріпити отримані теоретичні знання з навчальної дисципліни. Під час їх виконання студенти набувають практичні навички роботи з сучасними програмами електронного моделювання і вміння аналізувати схеми функціональних вузлів та пристроїв комп’ютерів на основі цифрових мікросхем жорсткої та програмованої логіки; вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування і тестування цифрових вузлів та пристроїв. Методичні вказівки враховують можливість виконання лабораторних робіт як на універсальних монтажних платах з наборами перемичок, дискретних пасивних і напівпровідникових елементів, транзисторів і мікросхем, так і з використанням програм комп’ютерного моделювання та аналізу електронних схем типу Multisim. У першому випадку при налагоджуванні та тестуванні схем використовуються як звичайні, так і віртуальні вимірювальні пристрої на основі комп’ютерів; в другому – віртуальні інструменти (прилади), які є в складі програм комп’ютерного моделювання.
Обгрунтування загальних вимог до тренажерів операторів радіолокаційних станцій підрозділів протиповітряної оборони сухопутних військ
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Кулєшов, Олександр Васильович; Коломійцев, Олексій Володимирович; Бабенко, Валерій Павлович; Гордієнко, Андрій Миколайович; Клівець, Сергій Іванович
Підходи щодо оцінки живучості підрозділів зенітних ракетних військ
(Scientific Publishing Center "InterConf", 2023-05) Бурцев, Валерій Вікторович; Воронін, Віктор Валерійович; Волювач, Сергій Анатолійович; Запара, Денис Михайлович; Коломійцев, Олексій Володимирович; Савельєв, Андрій Миколайович; Новіченко, Сергій Володимирович; Деменко, Микола Петрович; Возний, Олександр Олександрович; Третяк, Вячеслав Федорович; Кривчун, Валерій Іванович; Довгалюк, Денис Сергійович
Метод контролю частоти власних коливань для визначення ваги тіла космонавта і малої ваги в умовах невагомості
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Коломійцев, Олексій Володимирович; Комаров, Володимир Олександрович; Дмітрієв, Олег Миколайович; Пустоваров, Володимир Володимирович; Олійник, Руслан Михайлович
В статті проведено аналіз існуючих основних методів визначення ваги тіла космонавтів і об'єктів малої ваги в умовах невагомості та розкрито їх особливості застосування. Найбільш зручним і перспективним способом визначення інерціальної ваги тіла в умовах невагомості вважається використання різного роду осциляторів та приладів, що дозволяють вимірювати параметри тіла космонавта (об'єктів малої ваги приладів тощо), яке коливається. Можливо використовувати залежність періоду коливань пружини від ваги закріпленого на ній тіла космонавта тощо. Розглянуто вимірювач ваги "ИМ-01М", його технічні характеристики, склад та принцип дії. Такий вимірювач можливо доповнити системою зважування космонавтів (астронавтів) за методом Кармело Велардо, який дозволяє отримати данні про глибину об'єкту вимірювання (форму і розміри космонавта та його рухи). Об'єктом дослідження є осцилятори та прилади, що дозволяють вимірювати параметри тіла космонавта і об'єктів малої ваги, які коливаються. Предметом дослідження є математичний апарат щодо визначення частоти власних коливань динамічної системи. Метою наукової роботи є розробка методу контролю частоти власних коливань для визначення ваги тіла космонавта і об'єктів малої ваги в умовах невагомості. Висновки. Запропоновано метод визначення ваги тіла космонавтів і об'єктів малої ваги в умовах невагомості та його реалізацію за зміною частоти власних коливань. Представлено аналітичні вирази для розрахунку частоти власних коливань динамічної системи та відповідні графіки. Розроблено пружно-ваговий пристрій для проведення вимірювань. Приведено схемо-технічне рішення пристрою, розкрито його склад і принцип дії. Пристрій спроможний визначити вагу об'єкта контролю та його стан (неоднорідність, наявність рідкого наповнювача, частин, що коливаються тощо).