Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Метод определения гармонического состава фазного тока статора асинхронного двигателя в системах регулируемых приводов
    (Харківський університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, 2015) Носков, Валентин Иванович; Мезенцев, Николай Викторович; Гейко, Геннадий Викторович; Липчанский, Максим Валентинович
    Предлагается метод определения гармонического состава фазного тока статора асинхронного двигателя (АД), запитанного от автономного инвертора напряжения (АИН) в системах регулируемых тяговых и промышленных приводов. Ток статора является одним из основных регулируемых параметров для систем автоматического управления указанных выше приводов, поэтому, зная информацию о реальном значении его первой гармоники, которая определяет выходные характеристики АД, можно более точно проводить идентификацию этого тока, что необходимо для контроля и регулирования параметров АД. Предложенный метод отличается высоким быстродействием и точностью по сравнению с методом, основанным на регулировании АД по усреднённым или амплитудным значениям тока.