Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11

Оптимізація режимів роботи тягового електропривода
(ФОП Тарасенко В. П., 2022) Носков, Валентин Іванович; Гейко, Геннадій Вікторович; Ліпчанська, Оксана Валентинівна
Застосування глибинних нейронних мереж для оцінки стану залізничної колії при наближенні поїзду до станції
(ТОВ ВПП "Контраст", 2020) Ліпчанська, Оксана Валентинівна; Ліпчанський, Максим Валентинович; Молчанов, Георгій Ігорович
Метод управління доступом у комп’ютерній системі критичного застосування на базі мережі 4G
(Український державний університет залізничного транспорту, 2017) Семенов, Сергій Геннадійович; Ліпчанська, Оксана Валентинівна
У статті запропоновано метод управління доступом у комп’ютерній системі критичного застосування на базі мережі 4G для забезпечення якості послуг передавання даних. Запропоновано виконувати адаптацію ресурсів радіоканалу до заданих вимог за якістю послуги передавання даних за допомогою алгоритмів управління доступом до мережі, управління завантаженням мережі й перерозподілу завантаження в мережі. Наведено необхідні математичні обґрунтування.
Аналіз методів управління передачею відеопотоку даних та вимог до якості їх передавання
(Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка, 2018) Семенов, Сергій Геннадійович; Ліпчанська, Оксана Валентинівна; Ліпчанський, Максим Валентинович
Викладені результати аналізу існуючих вимог до якості передавання відеотрафіка у комп’ютеризованих системах критичного застосування з бездротовими каналами зв’язку на базі мережі 4G. Був проведений аналіз методів управління процесом передавання відеотрафіка в мережах 4G. Розглянуті алгоритми контролю навантаження мережі, алгоритми управління чергами та алгоритми управління буферами у терміналах зв’язку та виділені найбільш ефективні для роботи з відеотрафіком в режимі реального часу. Проведений порівняльний аналіз методів математичної формалізації процесів управління відеотрафіком в бездротових мережах 4G.Порівняльний аналіз методів математичної формалізації процесів управління відеотрафіком показав, що доцільно застосовувати системи масового обслуговування для аналізу і моделювання процесів передавання відеотрафіка в бездротових мережах.
Математична модель бездротового сегменту комп'ютерної системи критичного застосування
(Вінницький національний технічний університет, 2017) Ліпчанська, Оксана Валентинівна
У статті описана розробка математичної моделі сегмента комп'ютерної системи критичного застосування для аналізу процесу передачі мультимедійних даних з використанням мережі 4G. Наведено опис архітектури сегмента комп'ютерної системи критичного застосування, а також особливості передачі мультимедійних даних та керуючих повідомлень по фізичним висхідним і низхідним каналах мережі 4G. При розробці математичної моделі бездротового сегмента був застосований принцип декомпозиції, використання якого дозволило проаналізувати характеристики системи і підвищити точність результатів моделювання. Також були застосовані системи масового обслуговування, як математичний апарат, що найчастіше використовується при визначенні пропускної здатності мережі. У роботі був проведений аналіз залежності ймовірності виникнення помилок при передаванні мультимедіа даних в залежності від інтенсивності даних, що передаються, при заданій кількості одночасно підключених мобільних станцій до базової станції.
Концептуальна модель системи на базі 4G з використанням апарату мереж масового обслуговування
(Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка, 2017) Семенов, Сергій Геннадійович; Ліпчанська, Оксана Валентинівна
У статті розглянуті питання щодо побудови концептуальної моделі системи критичного застосування для оцінювання затримок мультимедійного трафіка, як переважної складової у системах на базі технології 4G. Розроблено математичну модель системи для проведення експериментів та оцінювання їх результатів. При моделюванні застосовано апарат мереж масового обслуговування як найбільш відповідний математичний апарат для аналітичного моделювання затримок у розподілених системах. Показані обчислення основних ймовірнісно-часових характеристик імітаційної моделі та доцільність використання розроблених моделей при моделюванні складних систем на базі технологій 4G.
Обґрунтування розробки цифрової системи відеоспостереження на залізничному транспорті
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Семенов, Сергій Геннадійович; Ліпчанська, Оксана Валентинівна; Ліпчанський, Максим Валентинович
Прискорення декодування мультимедійних даних
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Ліпчанська, Оксана Валентинівна; Семенов, Сергій Геннадійович
Методичні вказівки до проведення самостійних робіт з навчальної дисципліни "Вбудовані системи"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Ліпчанський, Максим Валентинович; Ліпчанська, Оксана Валентинівна
В методичних вказівках викладена методика вивчення додаткової інформації, викладеної у літературних джерелах; закріплення отриманих знань шляхом виконання домашніх завдань з пророблення матеріалу лекцій; підготовки до виконання та оформлення звітів з лабораторних робіт. Дисципліна "Вбудовані системи" є однією з фундаментальних дисциплін у напрямку "Комп'ютерна інженерія", що забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, яка необхідна для виконання науково-дослідних та практичних робіт з дослідження, розробки та експлуатації апаратних засобів комп’ютерів. Дисципліна "Вбудовані системи" опирається на знання, які отримані при вивченні курсів "Програмування", "Комп'ютерна електроніка", "Комп'ютерна схемотехніка", "Системне програмування", "Структура та функціонування мікропроцесорів", "Архітектура комп'ютерів". Вона є основою для вивчення таких дисциплін: "Проектування мікроконтролерних пристроїв", "Промислові комп’ютерні системи та мережі", а також для виконання курсового та дипломного проектування. Предметом дисципліни "Вбудовані системи" є вивчення архітектури та функціонування вбудованих систем на базі мікроконтролерів.
Інтелектуальна система контролю стану небезпечних ділянок залізничного шляху
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Семенов, Сергій Геннадійович; Ліпчанська, Оксана Валентинівна
Залізничний транспорт є одним з найважливіших об'єктів критичної інфраструктури України і для забезпечення його безпеки потребує вдосконалення система управління безпекою руху поїздів шляхом впровадження сучасних комп'ютерних інформаційних технологій і засобів. Одним з таких шляхів є використання інтелектуальної системи контролю стану небезпечних ділянок залізничного шляху, зокрема на залізничних переїздах. Вирішення даної проблеми набуває ще більшої актуальності в разі, якщо мобільна мережа перенавантажується та машиніст втрачає зв'язок із камерою відеоспостереження на переїзді, в результаті чого не в змозі спостерігати стан переїзду. У статті запропоновано використання інтелектуальної системи для контролю стану небезпечних ділянок залізничного шляху, зокрема на залізничному переїзді. Розглянуто загальну архітектуру згортальної нейронної мережі. Запропоновано оптимізовану архітектуру згортальної нейронної мережі для розпізнавання небезпечних ситуацій на залізничному шляху. Надано рекомендації щодо налаштування параметрів, які варіюються, при побудові та навчанні згортальної нейронної мережі. Наведені результати тестування роботи мережі при розпізнаванні вільного шляху та при наявності критичної ситуації за різних умов. Одержала подальшого розвитку інтелектуальна система контролю стану небезпечних ділянок залізничного шляху, яка відрізняється від відомих використанням оптимізованої архітектури для зменшення часу обробки зображень, що дозволило підвищити точність та оперативність розпізнавання ситуацій на зображеннях та, як слідство, підвищити рівень безпеки залізничного транспорту на окремих небезпечних ділянках.