Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

20192

Налаштування

Автор: search.filters.author.Маковейчук, Олександр Миколайович

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Метод виявлення мозаїчних стохастичних маркерів доповненої реальності
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Маковейчук, Олександр Миколайович
    Предметом вивчення в статті є метод виявлення мозаїчних стохастичних маркерів доповненої реальності. Метою є розробка методу виявлення мозаїчних стохастичних маркерів доповненої реальності. Завдання: аналіз існуючих маркерів доповненої реальності, розробка методу виявлення мозаїчних стохастичних маркерів доповненої реальності, практична перевірка роботи методу виявлення мозаїчних стохастичних маркерів доповненої реальності. Використовуваними методами є: методи цифрової обробки зображень, теорії ймовірності, математичної статистики, криптографії та захисту інформації, математичний апарат теорії матриць. Отримані такі результати. Визначені переваги та недоліки основних існуючих типів маркерів доповненої реальності. Наведена структурна схема методу виявлення мозаїчних стохастичних маркерів доповненої реальності. Розглянуто етапи методу виявлення мозаїчних стохастичних маркерів доповненої реальності. Проведені експериментальні дослідження щодо виявлення мозаїчних стохастичних маркерів доповненої реальності. Висновки. Вперше отримано метод виявлення мозаїчного стохастичного маркера доповненої реальності, який на підставі бінаризації локальної дисперсії детектує область маркера на вихідному зображенні та знаходить маски біт-контейнерів шляхом сегментування та подальшої морфологічної фільтрації маскованої області зображення. Напрямками подальших досліджень є розробка методу визначення параметрів проективного перетворення, що необхідно для вирівнювання зображення і визначення положення камери; розробка методу декодування мозаїчного стохастичного маркеру доповненої реальності.
  • Ескіз
    Документ
    Новий тип маркерів доповненої реальності
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Маковейчук, Олександр Миколайович
    Предметом вивчення в статті є маркери доповненої реальності. Метою є розробка нового типу маркерів доповненої реальності, що мають переваги більшості існуючих типів маркерів та вільні від їх недоліків. Завдання: аналіз переваг та недоліків існуючих маркерів доповненої реальності, формулювання основних вимог до перспективного маркера доповненої реальності, розробка основних етапів побудови нового маркеру доповненої реальності, практична перевірка відповідності нового маркеру доповненої реальності сформульованим вимогам. Використовуваними методами є: методи цифрової обробки зображень, теорії ймовірності, математичної статистики, криптографії та захисту інформації, математичний апарат теорії матриць. Отримані такі результати. Визначені переваги та недоліки основних існуючих типів маркерів доповненої реальності. Сформульовано п’ять вимог, яким повинен задовольняти нові маркери доповненої реальності. Запропоновано методику побудови нового маркеру доповненої реальності, що задовольняє сформульованим вимогам. Теоретично обґрунтовано точність розпізнавання маркера в залежності від співвідношення між його параметрами, знайдено мінімальне значення параметра, при якому забезпечується умова робастності. Висновки. Напрямками подальших досліджень є розробка методу визначення параметрів проективного перетворення, що необхідно для вирівнювання зображення і визначення положення камери; розробка методу знаходження правильного зміщення вирівняного зображення, що необхідно для правильного декодування пермутованого зображення.