Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2021 - 20222

Налаштування

Автор: search.filters.author.Малюк, Віктор Григорович

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Мікропроцесорні системи на програмованих логічних інтегральних схемах як об’єкт діагностики
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Штаненко, Сергій Станіславович; Самохвалов, Юрій Якович; Іохов, Олександр Юрійович; Малюк, Віктор Григорович
    Предметом дослідження в статті є методи тестування цифрових пристроїв, які реалізовані на програмованих логічних інтегральних схемах (ПЛІС). Метою роботи є обґрунтування підходу до діагностування мікропроцесорних систем у базисі ПЛІС, який являє собою подальший розвиток методу самодіагностики. У статті вирішуються наступні завдання: проведено аналіз існуючих методів тестування цифрових пристроїв, розкрито їх переваги та недоліки; проаналізовано існуючі підходи до діагностування мікропроцесорних систем, основу яких складають інтегральні схеми із програмованою структурою; запропоновано підхід до діагностування мікропроцесорних систем в базисі ПЛІС, в основу якого покладено принцип взаємодії процесорів між собою шляхом введення в багатопроцесорну систему сервісного процесора. Отримані наступні результати: доведено, що реалізація запропонованих моделей взаємодії процесорів між собою в багатопроцесорній системі надасть сервісному процесору діагностичну інформацію про технічний стан системи. Зазначено, що наявність діагностичної інформаціє про технічний стан мікропроцесорної системи є основою для прийняття рішення на відновлення системи шляхом перепрограмування ПЛІС. Висновки: розглянуто проблему діагностування мікропроцесорних систем у базисі ПЛІС. Проведено аналіз існуючих методів тестування інтегральних схем із програмованою структурою, відзначено їх переваги та недоліки. Запропоновано в якості діагностичного пристрою використовувати вбудований сервісний процесор, основною функцією якого є збір діагностичної інформації та прийняття рішення про реконфігурацію мікропроцесорної системи з метою оперативного автоматичного відновлення її функціонування.
  • Ескіз
    Документ
    Застосування онтології задачі вибору для опису процесів взаємодії суб'єктів управління
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Іохов, Олександр Юрійович; Малюк, Віктор Григорович; Сальніков, Олександр Михайлович; Новикова, Олена Олександрівна
    У статті доведено, що потребує вирішення проблема наявності протиріччя між збільшенням обсягу інформації, необхідної для прийняття рішень у сфері управління силами охорони правопорядку, і постійною вимогою щодо скорочення часу на її обробку в інформаційно-аналітичних системах. Мета статті полягає у підвищенні ефективності прийняття рішень в системі управління військового командування в умовах надзвичайного стану шляхом застосування онтології задачі вибору на основі сукупності семантично значущих результатів. Результати дослідження. Проаналізовані шляхи удосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення системи управління військового командування в умовах надзвичайного стану. Використаний підхід до застосування онтології задачі вибору для прийняття рішень у сфері управління силами охорони правопорядку із застосуванням процедури інтеграції інформаційних ресурсів на основі бінарного відношення часткового порядку. Онтологічні системи, як результат зворотного відображення натуральних систем, забезпечують коректне агрегування різних тематичних процесів за рахунок формування структурованої сукупності інформаційних об'єктів-концептів предметної області, які визначаються як єдиний тип даних. За рахунок цього визначається онтологічний характер інтерпретації семантики контекстів об'єктів-концептів, які використовуються в процесі розв'язання задач в системі управління військового командування в умовах надзвичайного стану.