Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095
Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep
Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.
Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Програмування(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бульба, Сергій Сергійович; Молчанов, Георгій Ігорович; Савченко, Володимир МиколайовичВикладено основні відомості про сучасні технології програмування, розглянуто питання створення прикладних та системних програмних продуктів. Матеріал проілюстровано практичними прикладами, до всіх розділів наведено необхідні задачі та вправи. Для студентів спеціальності 123 «Комп’ютерна інженерія».Документ Менеджмент SOA-застосунку засобами Kubernetes та Azure portal(ФОП Тарасенко В. П., 2022) Молчанов, Георгій Ігорович; Павлова, М. В.Документ Переваги динамічних веб-сторінок над статично-генерованими(Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка, 2021) Вінокуров, А. І.; Молчанов, Георгій ІгоровичПредметом дослідження в статті є існуючі методи генерації відображення контенту веб-сторінок для користувачів веб-ресурсів. Мета роботи – аналіз переваг та недоліків основних підходів у створенні візуального веб-контенту для користувача, їхнє порівняння. Висновки: в сучасних системах веб-сайтів головним засобом спілкування з користувачем є інтерфейс, який має бути гнучким і зручним, а отже динамічно змінюватися відповідно до дій користувача. При цьому рівень обчислювальних потужностей сучасних пристроїв, що використовуються для доступу до веб-сайтів, є достатньо високим для швидкого та зручного відображення контенту, а динамічні сторінки адаптованими до різних цільових пристроїв. Таким чином забезпечується комфортний перегляд контенту та в той же час економне використання серверних ресурсів.Документ Ситуаційно-орієнтований підхід при проектуванні віджетів(Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка, 2018) Мерлак, В. Ю.; Зиков, І. С.; Молчанов, Георгій ІгоровичПредмет статі – проектування веб-застосунків, котрі забезпечують застосування технологій критичного комп'ютингу, зокрема, можливостям безперебійної роботи, високої доступності та резервного копіювання. Метою даною статі є проведення аналізу можливості використання ситуаційно-орієнтованого підходу при проектуванні віджетів. Результати роботи. Виконано дослідження застосування віджетів у сучасних технологіях. Обрано основні характеристики якості з точки зору впливу на архітектуру системи. Виділено основні архітектури, які використовуються для взаємодії з користувачем, визначені критерії порівняння і результати були приведені в таблиці, виходячи з якої видно, що віджет задовольняє характеристики якості з точки зору впливу на архітектуру системи. Висновки. Проблема оптимізації доступу до даних за часом особливо істотна для ієрархічних реляційних структур даних, однак при такій організації даних існує багато математичних методів, що дозволяють прискорити доступ до даних в конкретних випадках. Одним із найбільш прийнятних підходів є використання при проектуванні віджетів ситуаційно-орієнтованого апарату, що забезпечить виконання вимог критичного комп'ютингу. Ключовими перевагами такого підходу є такі: можливість взаємодії з даними в контексті ситуації, розвиток якої описується за допомогою динамічної моделі кінцевих станів (вихідної моделі); можливість наочного представлення процесу; автоматизація проектування веб-застосунки за рахунок збільшення рівня абстракції при побудові моделі програми та виконання тривіальних функцій інтерпретатором моделі.Документ Застосування глибинних нейронних мереж для оцінки стану залізничної колії при наближенні поїзду до станції(ТОВ ВПП "Контраст", 2020) Ліпчанська, Оксана Валентинівна; Ліпчанський, Максим Валентинович; Молчанов, Георгій ІгоровичДокумент Використання концепції "інтернет речей" для побудови "розумного будинку"(ФОП Петров В. В., 2021) Малохвій, Е. Е.; Молчанов, Георгій ІгоровичДокумент Використання протоколу MQTT в умовах обмеженої пропускної здатності мережі для "інтернет речей"(ФОП Петров В. В., 2021) Малохвій, Е. Е.; Молчанов, Георгій ІгоровичДокумент Переваги динамічних веб-сторінок над статично-генерованими(ФОП Петров В. В., 2021) Вінокуров, А. І.; Молчанов, Георгій ІгоровичДокумент Управління необмеженою кількістю хмарних сховищ(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Пасько, Денис Андрійович; Молчанов, Георгій Ігорович; Давидов, Вячеслав ВадимовичПредметом статті є дослідження можливості створення зручного механізму управління процесом збереження даних з використанням необмеженої кількості хмарних сховищ. Метою є дослідження методів оптимізації і спрощення управління процесом збереження даних з використанням необмеженої кількості хмарних сховищ. Завдання: розробити архітектуру програмного комплексу для управління розміщенням даних у найпоширеніших хмарних сховищах; обрати ефективний алгоритм роботи при виборі сховища для збереження даних; виконати тестування програмного продукту. Використовуваними методами є: спостереження за пропускною здатністю хмарних файлових сховищ; порівняння зручності використання функціоналу хмарних сервісів; вимір завантаженості сховища та перевірка наявності вільного простору; експеримент по створенню програми управління хмарними сховищами. Отримано такі результати. Обґрунтовано спосіб вибору сховища для вивантаження даних. Розроблено програмне забезпечення, яке надає можливість об'єднати необмежену кількість хмарних сховищ у єдиний простір та надати можливість зручного управління та надання необхідної інформації для користувача. Результатом дослідження є розробка програмного комплексу, який виступає в ролі концентратора для хмарних сховищ, а також реалізація методів вибору сховища для вивантаження файлів, заснованих на оцінці проценту вільного простору кожного сховища та функції балансування завантаженості сховищ даними. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: досліджено існуючі методи збереження даних у хмарних сховищах; удосконалено метод гібридного збереження даних за рахунок об’єднання необмеженої кількості сховищ у єдиний простір під централізованою системою управління. Розроблено систему вибору сховища для вивантаження файлів, що заснована на оцінці та порівнянні проценту вільного простору, частоти використання і середнього часу доступу. Розроблено алгоритм балансування завантаженості хмарних сховищ даними. Проведені експериментальні дослідження підтверджують можливість використання запропонованого підходу для зручного управління необмеженою кількістю хмарних сховищ.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Програмування"(Форт, 2019) Давидов, Вячеслав Вадимович; Далека, Валентина Дмитрівна; Молчанов, Георгій Ігорович; Семенов, Сергій ГеннадійовичПрограмування пройшло довгий шлях – від процедурного, модульного до об’єктно-орієнтованого (ООП). Суттєва відмінність ООП від традиційного проектування у тому, що акцент проектування переноситься з розробки алгоритмів функціонування системи на побудову абстракцій та їх взаємодію. ООП дозволяє розкласти проблему на пов’язані між собою завдання. Кожне завдання стає самостійним об’єктом, що містить свої власні коди та дані, які мають відношення до цього об’єкта. У цьому випадку завдання у цілому спрощується, і програміст одержує можливість оперувати з більшими за обсягом програмами. Таке визначення ООП відображає відомий підхід до рішення складних завдань, кожне з яких розбивається на часткові завдання, що вирішуються окремо. З точки зору програмування це значно спрощує розробку, налагодження та тестування програмних продуктів. Саме до такого підходу у програмуванні необхідно заохочувати студента з самого початку його навчання. Тематика цієї частини лабораторних робіт присвячена об’єктно-орієнтованому програмуванню: від розробки одного класу до ієрархічної структури класів з реалізацією поліморфізму та шаблонізації, ознайомлення з можливостями стандартної бібліотеки шаблонів (STL). Специфіка лабораторних робіт полягає у тому, що завдання більшої кількості з них (близько 10) пов’язані між собою. Завдання попередньої лабораторної роботи доповнюється додатковими вимогами у наступних роботах. Як наслідок, не можна виконати, наприклад, 5-ту роботу, не виконавши всі попередні. Це вимагатиме від студента систематичної послідовної роботи впродовж семестру.