Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

20191

Налаштування

Автор: search.filters.author.Панченко, Володимир ІвановичDOI: search.filters.doi.doi.org/10.26906/SUNZ.2019.5.051

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Публікація
    Метод розгалуження запитів до сховищ даних систем, що мають гіперконвергентну інфраструктуру
    (Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка, 2019) Кучук, Ніна Георгіївна; Зиков, Ігор Семенович; Панченко, Володимир Іванович
    В процесі функціонування комп'ютерної мережі гіперконвергентної архітектури за рахунок централізованого управління збільшується час доступу до сховищ даних. Але для деяких підсистем, особливо для тих, що повинні функціонувати у режимі, наближеному до режиму реального часу, дані показники є дуже суттєвими. Метою статті є розробка підходу до зменшення часу доступу до сховищ даних у гіперконвергентному середовищі шляхом розгалуження інформаційних потоків. Результати дослідження. Запропонований метод є двохетапним та складається із послідовності кроків знаходження можливих маршрутів та знаходження оптимального із знайдених варіантів розподілу каналів. В результаті знайдено найкращий варіант розподілу пакетів по каналах зв'язку серед таких, що задовольняють сформульованим умовам. Зокрема, максимальний час передачі за допомогою одного з каналів обраного варіанту розподілу не перевищує час, виділений для передачі необхідного обсягу даних та виконані обмеження за продуктивністю та вартістю. Висновки. Застосування підходу дозволяє істотно зменшити час передачі даних і витрати на оренду каналів, а також поліпшити живучість мережі.