Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Системне програмування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
Дисципліна спрямована на розгляд широкого кола питань, починаючи з основ програмування на асемблері з використанням базової системи команд та закінчуючи використанням сучасних технологій обробки даних, таких, як ММХ, SSE та AVX512. Крім того, розглянуто питання керування апаратними пристроями з використанням віконного програмування. Теоретичний матеріал підкріплюється прикладами програмного коду – від простих програм до програм середньої складності, виконаних в макроасемблері.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Реверсне програмування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
Дисципліна спрямована на розгляд широкого кола питань, починаючи з антиналагоджувальних прийомів, дослідження формату РЕ-файлів, втручання в різні секції коду та даних, в тому числі з використанням нової точки входу в програму, збільшення розміру секцій, дослідження динамічних бібліотек та закінчуючи реверсом програм з запитом паролю, шифруванням програми. Крім того, розглядаються питання перекриття коду, самомодифікації коду при виконанні та реверсингом програм з використанням перевірки дати та часу, з розміщенням даних в різних типах секцій, з перетворенням логічних операцій та різних варіантів виклику функцій. Використовується віконний інтерфейс в операційній системі х64. Теоретичний матеріал підкріплюється прикладами програмного коду – від простих програм до програм професійного рівня, таких як пакувальники та протектори, виконаних в макроасемблері.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Низькорівневе програмування апаратних засобів"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
Дисципліна спрямована на розгляд широкого кола питань, починаючи з визначення конфігурації системи, роботи з пристроями в Windows (з мишею, клавіатурою, відеоадаптором, системним динаміком, таймером), обробка файлової системи та закінчуючи роботою з інтернетом. Метою дисципліни є отримання студентами теоретичних відомостей про сучасні методи низькорівневого програмування апаратними засобами; знань та навичок практичного застосування прийомів побудови апаратних засобів для мов програмування при створенні системних програмних продуктів.
Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з навчальної дисципліни "Системне програмування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
Мета проекту: закріпити теоретичні знання при проектуванні програм мовою асемблер, утиліт, програмування драйверів, дослідження показників продуктивності ОС, аналізу процесів, що виникають у її ядрі та між різними менеджерами та диспетчерами, навчитися самостійно застосовувати отримані знання для постановки та вирішення завдань проектування системних програм різного призначення. При загальному характері питань пояснювальної записки конкретний вид коштів залежить від варіанта завдання. Тому при оформленні пояснювальної записки формулювання розроблених питань може бути конкретизовано. В інтересах кафедри та організацій, які співпрацюють з нею, допускається виконання проекту на ініціативну чи замовну теми. Тема і змістом курсового проекту у разі узгоджується з лектором, як відповідальним за навчальну дисципліну. Завершена курсова робота (проект) подається виконавцем спочатку лектору для перевірки виконання основних питань, а потім керівнику не пізніше як за п'ять днів до захисту та містить текстуальну частину та графічний матеріал, що її ілюструє. На титульному листі має бути два прізвища керівників: лектора та безпосереднього керівника. Курсовий проект із висновками керівника повертається виконавцю не пізніше ніж за день до захисту. У тих випадках, коли курсовий проект не відповідає завданню або містить важливі помилки, він повертається виконавцю на доопрацювання. Обсяг курсового проекту, що орієнтовно визначається складом питань, що підлягають розробці, а також переліком обов'язкових графічних робіт, зазначених у завданні, не повинен перевищувати 40 сторінок.
Системне програмування
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010) Рисований, Олександр Миколайович
Розглянуто широке коло питань, починаючи з основ програмування на асемблері з використанням базової системи команд та закінчуючи використанням сучасних технологій обробки даних, таких, як ММХ, SSE, SSE2, SSE3, SSE4. Крім того, розглянуто питання віконного програмування та організації керування апаратними пристроями. Теоретичний матеріал підкріплено великою кількістю прикладів програмного коду – від самих коротких програм до програм середньої складності, виконаних в макроасемблері masm32. Програми з використанням команд SSE2 – SSE4 виконані в пакеті Visual Studio 2008. Всі програми протестовані за допомогою налагоджувача OllyDbg. Призначено для студентів спеціальностей 7.091501 "Комп'ютерні системи та мережі", 7.091502 "Системне програмування", 7.091503 "Спеціалізовані комп'ютерні системи". Також може бути корисним для спеціалістів.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу "Системне програмування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013) Рисований, Олександр Миколайович
Методичні рекомендації призначені для студентів, які вивчають мову асемблера та мають мету отримання практичних навичок при: – розробці прикладних програм з застосуванням ефективних прийомів та технологій; – налагодженні та тестуванні програм; – застосуванні низхідної технології проектування програм; – використовуванні стандартних бібліотечних функцій, процедур та модулів, а також виконанні розробки власних компонентів; – розбивці програм на складові частини (процедури, модулі, файли).
Методичні вказівки до виконання та оформлення курсового проекту з курсу "Системне програмування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013) Рисований, Олександр Миколайович
При написанні програми програміст повинен зробити її конкурентоспроможною. Для цього необхідно запрограмувати не тільки ефективний алгоритм виконання або обробки інформації, але й надати інтерфейс користувача, за допомогою якого виконується керування програмою [1, 4-6]. Замовник спочатку сприймає інтерфейс програми і від його професійного сучасного вигляду формується перше враження від розробки. Тому віконному програмуванню відводиться велике значення. Курсовий проект з навчальної дисципліни «Системне програмування» виконується студентами кафедри «Обчислювальна техніка та програмування» у 2-му семестрі. Мета курсового проектування – закріпити теоретичні знання з проектування програм на мові асемблер, утиліт, програмування драйверів, дослідження показників продуктивності ОС, аналіз процесів, які виникають у її ядрі та між різними менеджерами і диспетчерами, навчити студентів самостійно застосовувати отримані знання для постановки та розв’язання задач з проектування системних програм різного призначення. Завдання проектування – самостійне вирішення конкретної професійної проблеми у зазначеному напрямку. Завершена курсова робота (проект) подається виконавцем керівнику не пізніше як за п’ять днів до захисту і містить текстуальну частину та графічний матеріал, що її ілюструє. Курсовий проект з висновками керівника повертається виконавцю не пізніше як за день до захисту. У тих випадках, коли курсовий проект не відповідає завданню або містить принципові помилки, він повертається виконавцю для доопрацювання.