Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Проєктування програмного забезпечення мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович
Самостійна робота активізує дослідницьку діяльність студентів та дає можливість набути знання, які необхідні для проведення практичної та наукової діяльності. Метою самостійної роботи є вивчення додаткової інформації, викладеної у літературних джерелах, закріплення отриманих знань з спецкурсу шляхом виконання домашніх завдань з пророблення матеріалу лекцій, оформлення звітів з лабораторних робіт та ін. Значення самостійної роботи полягає в розвитку у студентів мотивації вивчення конкретної теми за різними літературними джерелами, порівняльного аналізу матеріалу, навички формулювання питань для наступної дискусії в колективі та з викладачем. Розвиток необхідної якості фахівця – здатності до самоосвіти – є найважливішою складовою вищої освіти. «Проєктування програмного забезпечення мікроконтролерних пристроїв» є однією з основних дисциплін спеціальності «Комп’ютерна інженерія», яка забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для виконання науково-дослідних та практичних робіт по дослідженню, розробці та експлуатації апаратних та програмних засобів мікроконтролерних пристроїв (МКП) і систем (МКС) різного призначення (засоби та системи керування пристроями інтернету речей (ІоТ); пристрої для систем керування розумним будинком; системи віртуальної реальності на основі мікроконтролерів (МК), пристрої та системи наукового, медичного і промислового призначення), а також для вивчення таких навчальних дисциплін як «Обробка сигналів та зображень», «Апаратні засоби локальних та глобальних мереж», а також для виконання курсового та дипломного проєктування.
Методичні вказвки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Проєктування програмного забезпечення мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Коломійцев, Олексій Володимирович; Гейко, Максим Вікторович
У методичних вказівках викладена методика виконання лабораторних робіт, метою яких є: знайомство з особливостями розробки робочих програм мікроконтролерів (МК) та пристроїв на їх основі; набуття практичних навичок проєктування та програмування різноманітних мікроконтролерних пристроїв (МКП) та систем (МКС); набуття практичних навичок налагодження МКП та МКС з використанням сучасних програмних та апаратних засобів (інтегровані середовища типу MPLAB), універсальні програмно-налагоджувальні стенди типу PIC-Easy та монтажні плати, програматори, стандартні та віртуальні вимірювальні прилади. В кожній лабораторній роботі є приклади схем експериментів та програм. Кожен студент виконує індивідуальне завдання по принципу «роби разом зі мною». Лабораторний практикум побудовано по пірамідальній структурі по принципу «від простого до більш складного». При цьому, в лабораторних роботах більш високого рівня використовуються програми, які написані та налагоджені при виконанні попередніх лабораторних робіт.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Проєктування мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович
Самостійна робота активізує дослідницьку діяльність студентів та дає можливість набути знання, які необхідні для проведення практичної та наукової діяльності. Метою самостійної роботи є вивчення додаткової інформації, викладеної у літературних джерелах, закріплення отриманих знань з спецкурсу шляхом виконання домашніх завдань з пророблення матеріалу лекцій, оформлення звітів з лабораторних робіт та ін. Значення самостійної роботи полягає в розвитку у студентів мотивації вивчення конкретної теми за різними літературними джерелами, порівняльного аналізу матеріалу, навички формулювання питань для наступної дискусії в колективі та з викладачем. Розвиток необхідної якості фахівця – здатності до самоосвіти – є найважливішою складовою вищої освіти. «Проєктування мікроконтролерних пристроїв» є однією з основних дисциплін спеціальності «Комп’ютерна інженерія», яка забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для виконання науково-дослідних та практичних робіт по дослідженню, розробці та експлуатації апаратних та програмних засобів мікроконтролерних пристроїв (МКП) і систем (МКС) різного призначення (засоби та системи керування пристроями інтернету речей (ІоТ); пристрої для систем керування розумним будинком; системи віртуальної реальності на основі мікроконтролерів (МК), пристрої та системи наукового, медичного і промислового призначення), а також для вивчення таких навчальних дисциплін як «Обробка сигналів та зображень», «Апаратні засоби локальних та глобальних мереж», а також для виконання курсового та дипломного проєктування.
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з навчальної дисципліни "Проєктування мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Коломійцев, Олексій Володимирович; Гейко, Максим Вікторович
Практичні заняття дають можливість студенту закріпити отримані теоретичні знання з спецкурсу та набути навики і уміння, які необхідні при проєктуванні мікроконтролерних пристроїв (МКП) та систем (МКС) різного призначення. Для цього під час аудиторних занять та самостійної роботи студенти розглядають і вирішують ряд типових та екзаменаційних задач, а також здійснюють підготовку до наступних лабораторних робіт. На завершальному етапі студенти виконують комплексні контрольні роботи (ККР) з навчальної дисципліни «Проєктування мікроконтролерних пристроїв». Результати виконання ККР дають змогу оцінити рівень та якість знань студентів набутих під час вивчення даної дисципліни. Методичні матеріали для кожного практичного заняття містять: назву, мету, завдання і порядок виконання; зміст (детальній перелік питань, що розглядаються) із посиланнями на відповідні розділи навчального посібника, а також на інструментальні засоби розробки МКП та їх програмного забезпечення (інтегроване середовище MPLAB, програмно-налагоджувальний стенд PIC-Easy та САПР Proteus); приклади схем, алгоритмів та фрагментів програм; підготовку до виконання лабораторних робіт, щo пов’язані з матеріалом практичного завдання (при цьому розглядаються їх методичні вказівки та приклади виконання). Методичні матеріали спрямовані на: закріплення теоретичних знань з навчальної дисципліни; придбання практичних навичок та умінь, які необхідні при проєктуванні МКП та розробці їх програмного забезпечення.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Проєктування мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович
У методичних вказівках викладена методика виконання лабораторних робіт, метою яких є: знайомство з особливостями розробки робочих програм мікроконтролерів (МК) та пристроїв на їх основі; набуття практичних навичок проєктування та програмування різноманітних мікроконтролерних пристроїв (МКП) та систем (МКС); набуття практичних навичок налагодження МКП та МКС з використанням сучасних програмних та апаратних засобів (інтегровані середовища типу MPLAB та симулятори типу MPSIM), універсальні програмно-налагоджувальні стенди типу PIC-Easy та монтажні плати, програматори, стандартні та віртуальні вимірювальні прилади.
Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з навчальної дисципліни "Проєктування мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович
Курсовий проєкт (КП) з навчальної дисципліни «Проєктування мікроконтролерних пристроїв» виконується студентами денної та заочної форми навчання за спеціальністю 123 «Комп’ютерна інженерія». Виконання цього КП потребує застосування знань і умінь, які були отримані студентами на попередніх спеціальних дисциплінах («Програмування», «Комп’ютерна електроніка», «Комп’ютерна схемотехніка», «Системне програмування», «Вбудовані системи» та ін.). Методичні вказівки містять: загальні вимоги до виконання курсового проєкту (структура і зміст КП, етапи і порядок його виконання та ін.); вимоги до виконання та оформлення альбому документів КП згідно стандартів; приклади типових тем та індивідуальних завдань; рекомендації по розробці апаратних і програмних засобів мікроконтролерних пристроїв (МКП) та систем (МКС) а також приклади їх розробки; перелік літературних джерел, допоміжних матеріалів та Internet ресурсів, необхідних при розробці КП. Таким чином, студентам і викладачам пропонуються методичні рекомендації по виконанню курсових проєктів, які пов’язані з розробкою апаратних і програмних засобів різноманітних МКС в напрямку вбудованих систем та інтернету речей.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Комп'ютерна електроніка"
(2023) Скородєлов, Володимир Васильович; Панченко, Володимир Іванович
«Комп'ютерна електроніка» є однією з фундаментальних дисциплін напрямку «Комп'ютерна інженерія», яка забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для виконання науково-дослідних та практичних робіт по дослідженню, розробці та експлуатації апаратних засобів комп'ютерів, вбудованих систем, комп’ютерних систем та мереж різного призначення (інформаційних, медичних і промислових). В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти мають знати: класифікацію та призначення основних елементів і базових вузлів аналогових пристроїв, основи їх роботи, характеристики, параметри і еквівалентні схеми; основи аналізу і розрахунку електронних схем; основні принципи побудови та функціонування різного типу аналогових пристроїв, таких як підсилювачі, генератори, джерела живлення та ін. Також студенти повинні уміти використовувати різні електронні прилади в електронних схемах, оцінювати параметри електронних приладів в залежності від особливостей їх використання; аналізувати і проводити розробку схем електронних пристроїв функціональних вузлів комп’ютерів на основі аналогових мікросхем; вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування та випробовування аналогових пристроїв та вузлів, а також здійснювати їх експлуатацію; користуватися технічною та довідковою літературою, а також стандартами при їх розробці та експлуатації; використовувати при розробці аналогових пристроїв програми моделювання електронних схем. Очевидно, що таку велику кількість знань та умінь неможливо якісно засвоїти без регулярної і досить напруженої самостійної роботи студентів як під час проведення аудиторних занять, так і під час самостійної роботи вдома. Самостійна робота виробляє навички постійного самовдосконалення та здатності до самоосвіти, активізує пошукову і дослідницьку діяльність та дає можливість набути знання, які необхідні для проведення практичної та наукової діяльності.
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічного завдання з навчальної дисципліни "Комп'ютерна електроніка"
(2023) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович; Носков, Валентин Іванович
Методичні вказівки до розрахунково-графічного завдання передбачають виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Комп'ютерна електроніка», цілями якої є: дати знання про елементну базу комп'ютерів (дискретних пасивних електронних компонентів, напівпровідникових приладів, мікросхем), принципи побудови на їх основі типових функціональних вузлів аналогових і аналого-цифрових пристроїв комп’ютерів та різного роду перетворювачів в мікропроцесорних та мікроконтролерних системах; забезпечити теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для розробки, дослідження та експлуатації різноманітних аналогових пристроїв комп'ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем, а також спеціалізованих комп’ютерних систем різного призначення; надати практичні навички розробки та аналізу апаратних засобів комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем з використанням сучасних програм моделювання електронних схем. Виконання розрахунково-графічного завдання передбачає закріплення знань і придбання практичних навичок щодо побудови, розрахунку та моделювання схем аналогових пристроїв. Кожен студент одержує індивідуальне завдання відповідно до його варіанту і уточнює вихідні дані у викладача. Дослідження роботи схем проводиться з використанням програм моделювання електронних схем. Теоретичні відомості та матеріали довідкового характеру, які необхідні для виконання даного розрахунково-графічного завдання, наведені в рекомендованій літературі та матеріалах лекцій. Виконання розрахунково-графічного завдання розглянуто на прикладах.
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з навчальної дисципліни "Комп'ютерна електроніка"
(2023) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович; Носков, Валентин Іванович
Методичні вказівки враховують можливість виконання практичних робіт як на універсальних монтажних платах з наборами перемичок, дискретних пасивних і напівпровідникових елементів, транзисторів і мікросхем, так і з використанням програм моделювання електронних схем. При проведенні практичних робіт слід керуватися наступними положеннями: 1) практичні заняття проводяться фронтально у всій групі, об’єм завдань визначає викладач; 2) до кожної практичної роботи необхідна самостійна підготовка, що включає вивчення теоретичного матеріалу та виконання необхідних проєктних робіт, теоретичний аналіз розроблених схем, побудова часових діаграм; 3) в ході виконання практичної роботи студенти повинні зібрати на універсальній монтажній платі або у програмі моделювання схему та виконати її дослідження; 4) по кожній практичній роботі складається звіт, що включає: тему і мету роботи, індивідуальне завдання, результати досліджень з поясненнями, висновки по всім дослідам; 5) всі розроблені схеми та результати досліджень, що створювались в програмах моделювання, необхідно представити викладачу для демонстрації працездатності схеми або пристрою, що моделюється. При здачі звіту про виконання практичної роботи, студенти повинні бути готові відповісти на контрольні питання, які знаходяться в методичних вказівках, і на додаткові питання за матеріалом, що вивчається.