Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 33

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Проєктування програмного забезпечення мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович
Самостійна робота активізує дослідницьку діяльність студентів та дає можливість набути знання, які необхідні для проведення практичної та наукової діяльності. Метою самостійної роботи є вивчення додаткової інформації, викладеної у літературних джерелах, закріплення отриманих знань з спецкурсу шляхом виконання домашніх завдань з пророблення матеріалу лекцій, оформлення звітів з лабораторних робіт та ін. Значення самостійної роботи полягає в розвитку у студентів мотивації вивчення конкретної теми за різними літературними джерелами, порівняльного аналізу матеріалу, навички формулювання питань для наступної дискусії в колективі та з викладачем. Розвиток необхідної якості фахівця – здатності до самоосвіти – є найважливішою складовою вищої освіти. «Проєктування програмного забезпечення мікроконтролерних пристроїв» є однією з основних дисциплін спеціальності «Комп’ютерна інженерія», яка забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для виконання науково-дослідних та практичних робіт по дослідженню, розробці та експлуатації апаратних та програмних засобів мікроконтролерних пристроїв (МКП) і систем (МКС) різного призначення (засоби та системи керування пристроями інтернету речей (ІоТ); пристрої для систем керування розумним будинком; системи віртуальної реальності на основі мікроконтролерів (МК), пристрої та системи наукового, медичного і промислового призначення), а також для вивчення таких навчальних дисциплін як «Обробка сигналів та зображень», «Апаратні засоби локальних та глобальних мереж», а також для виконання курсового та дипломного проєктування.
Методичні вказвки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Проєктування програмного забезпечення мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Коломійцев, Олексій Володимирович; Гейко, Максим Вікторович
У методичних вказівках викладена методика виконання лабораторних робіт, метою яких є: знайомство з особливостями розробки робочих програм мікроконтролерів (МК) та пристроїв на їх основі; набуття практичних навичок проєктування та програмування різноманітних мікроконтролерних пристроїв (МКП) та систем (МКС); набуття практичних навичок налагодження МКП та МКС з використанням сучасних програмних та апаратних засобів (інтегровані середовища типу MPLAB), універсальні програмно-налагоджувальні стенди типу PIC-Easy та монтажні плати, програматори, стандартні та віртуальні вимірювальні прилади. В кожній лабораторній роботі є приклади схем експериментів та програм. Кожен студент виконує індивідуальне завдання по принципу «роби разом зі мною». Лабораторний практикум побудовано по пірамідальній структурі по принципу «від простого до більш складного». При цьому, в лабораторних роботах більш високого рівня використовуються програми, які написані та налагоджені при виконанні попередніх лабораторних робіт.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Проєктування мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович
Самостійна робота активізує дослідницьку діяльність студентів та дає можливість набути знання, які необхідні для проведення практичної та наукової діяльності. Метою самостійної роботи є вивчення додаткової інформації, викладеної у літературних джерелах, закріплення отриманих знань з спецкурсу шляхом виконання домашніх завдань з пророблення матеріалу лекцій, оформлення звітів з лабораторних робіт та ін. Значення самостійної роботи полягає в розвитку у студентів мотивації вивчення конкретної теми за різними літературними джерелами, порівняльного аналізу матеріалу, навички формулювання питань для наступної дискусії в колективі та з викладачем. Розвиток необхідної якості фахівця – здатності до самоосвіти – є найважливішою складовою вищої освіти. «Проєктування мікроконтролерних пристроїв» є однією з основних дисциплін спеціальності «Комп’ютерна інженерія», яка забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для виконання науково-дослідних та практичних робіт по дослідженню, розробці та експлуатації апаратних та програмних засобів мікроконтролерних пристроїв (МКП) і систем (МКС) різного призначення (засоби та системи керування пристроями інтернету речей (ІоТ); пристрої для систем керування розумним будинком; системи віртуальної реальності на основі мікроконтролерів (МК), пристрої та системи наукового, медичного і промислового призначення), а також для вивчення таких навчальних дисциплін як «Обробка сигналів та зображень», «Апаратні засоби локальних та глобальних мереж», а також для виконання курсового та дипломного проєктування.
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з навчальної дисципліни "Проєктування мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Коломійцев, Олексій Володимирович; Гейко, Максим Вікторович
Практичні заняття дають можливість студенту закріпити отримані теоретичні знання з спецкурсу та набути навики і уміння, які необхідні при проєктуванні мікроконтролерних пристроїв (МКП) та систем (МКС) різного призначення. Для цього під час аудиторних занять та самостійної роботи студенти розглядають і вирішують ряд типових та екзаменаційних задач, а також здійснюють підготовку до наступних лабораторних робіт. На завершальному етапі студенти виконують комплексні контрольні роботи (ККР) з навчальної дисципліни «Проєктування мікроконтролерних пристроїв». Результати виконання ККР дають змогу оцінити рівень та якість знань студентів набутих під час вивчення даної дисципліни. Методичні матеріали для кожного практичного заняття містять: назву, мету, завдання і порядок виконання; зміст (детальній перелік питань, що розглядаються) із посиланнями на відповідні розділи навчального посібника, а також на інструментальні засоби розробки МКП та їх програмного забезпечення (інтегроване середовище MPLAB, програмно-налагоджувальний стенд PIC-Easy та САПР Proteus); приклади схем, алгоритмів та фрагментів програм; підготовку до виконання лабораторних робіт, щo пов’язані з матеріалом практичного завдання (при цьому розглядаються їх методичні вказівки та приклади виконання). Методичні матеріали спрямовані на: закріплення теоретичних знань з навчальної дисципліни; придбання практичних навичок та умінь, які необхідні при проєктуванні МКП та розробці їх програмного забезпечення.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Проєктування мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович
У методичних вказівках викладена методика виконання лабораторних робіт, метою яких є: знайомство з особливостями розробки робочих програм мікроконтролерів (МК) та пристроїв на їх основі; набуття практичних навичок проєктування та програмування різноманітних мікроконтролерних пристроїв (МКП) та систем (МКС); набуття практичних навичок налагодження МКП та МКС з використанням сучасних програмних та апаратних засобів (інтегровані середовища типу MPLAB та симулятори типу MPSIM), універсальні програмно-налагоджувальні стенди типу PIC-Easy та монтажні плати, програматори, стандартні та віртуальні вимірювальні прилади.
Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з навчальної дисципліни "Проєктування мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович
Курсовий проєкт (КП) з навчальної дисципліни «Проєктування мікроконтролерних пристроїв» виконується студентами денної та заочної форми навчання за спеціальністю 123 «Комп’ютерна інженерія». Виконання цього КП потребує застосування знань і умінь, які були отримані студентами на попередніх спеціальних дисциплінах («Програмування», «Комп’ютерна електроніка», «Комп’ютерна схемотехніка», «Системне програмування», «Вбудовані системи» та ін.). Методичні вказівки містять: загальні вимоги до виконання курсового проєкту (структура і зміст КП, етапи і порядок його виконання та ін.); вимоги до виконання та оформлення альбому документів КП згідно стандартів; приклади типових тем та індивідуальних завдань; рекомендації по розробці апаратних і програмних засобів мікроконтролерних пристроїв (МКП) та систем (МКС) а також приклади їх розробки; перелік літературних джерел, допоміжних матеріалів та Internet ресурсів, необхідних при розробці КП. Таким чином, студентам і викладачам пропонуються методичні рекомендації по виконанню курсових проєктів, які пов’язані з розробкою апаратних і програмних засобів різноманітних МКС в напрямку вбудованих систем та інтернету речей.
Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання з навчальної дисципліни "Проєкт (практика)"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Подорожняк, Андрій Олексійович; Гейко, Геннадій Вікторович
Навчальна дисципліна «Проєкт (практика)» – це невід’ємна складова частина навчального процесу, метою якої є формування у студентів компетенцій виконання експериментальної та проєктної роботи, оволодіння професійним досвідом, опанування сучасними інформаційними технологіями розробки програмних та апаратно-програмних засобів, придбання практичних навичок та вміння працювати з сучасними програмами моделювання і системами автоматизованого проєктування. При виконанні проєкту у студентів закладаються основи досвіду професійної діяльності, практичних умінь і навичок, професійних якостей особистості фахівця. Завершальним етапом практики є написання звіту та захист проєкту. Для успішного виконання проєкту необхідно мати знання та практичні навички з наступних дисциплін: «Алгебра програмування», «Програмування», «Алгоритми та структури даних», «Комп’ютерна електроніка», «Організація та проєктування баз даних», «Архітектура комп’ютерів», «Об’єктно-орієнтоване програмування», «Системне програмування», «Комп’ютерна графіка», «Розробка та застосування баз даних», «Системне програмне забезпечення», «Комп’ютерна схемотехніка», «Комп’ютерні мережі», «Обробка сигналів та зображень», «Інженерія комп’ютерних ігрових технологій», «Вбудовані системи», «Веб-програмування», «Архітектура та програмування мікропроцесорів».
Способи створення мобільних комп'ютерних систем віддаленого контролю артеріального тиску
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015) Гавриш, О. О.; Скородєлов, Володимир Васильович
Методичні вказівки до самостійної роботи з навчальної дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Шипова, Т. М.
«Комп’ютерна схемотехніка» є однією з фундаментальних дисциплін в напрямку «Комп’ютерна інженерія», яка забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для виконання науково-дослідних та практичних робіт по дослідженню, розробці та експлуатації апаратних засобів комп’ютерів, вбудованих мікропроцесорних та мікроконтролерних систем, комп’ютерних систем та мереж різного призначення (інформаційних, медичних і промислових). В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти мають знати: елементну базу комп’ютерів (цифрових інтегральних мікросхем жорсткої та програмованої логіки з різним ступенем інтеграції), принципи побудови на їх основі типових функціональних вузлів цифрових пристроїв комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем. Також студенти повинні уміти: аналізувати і проводити розробку схем цифрових функціональних вузлів та пристроїв комп’ютерів на основі цифрових мікросхем жорсткої та програмованої логіки; вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування та випробовування цифрових вузлів та пристроїв, а також здійснювати їх експлуатацію; користуватися технічною та довідковою літературою, а також стандартами при їх розробці та експлуатації. Студенти також повинні мати практичні навички розробки і аналізу апаратних засобів комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем з використанням сучасних систем електронного моделювання. Очевидно, що таку велику кількість знань та умінь неможливо якісно засвоїти без регулярної і досить напруженої самостійної роботи студентів як під час проведення аудиторних занять, так і під час самостійної роботи вдома. Самостійна робота виробляє навички постійного самовдосконалення та здатності до самоосвіти, активізує пошукову і дослідницьку діяльність та дає можливість набути знання, які необхідні для проведення практичної та наукової діяльності.
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з навчальної дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович; Орлова, Тетяна Олександрівна
«Комп’ютерна схемотехніка» є однією з фундаментальних дисциплін в напрямку «Комп’ютерна інженерія», яка забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для виконання науково-дослідних та практичних робіт по дослідженню, розробці та експлуатації апаратних засобів комп’ютерів, вбудованих мікропроцесорних та мікроконтролерних систем, комп’ютерних систем та мереж різного призначення (інформаційних, медичних і промислових). В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти мають знати: елементну базу комп’ютерів (цифрових інтегральних мікросхем жорсткої та програмованої логіки з різним ступенем інтеграції), принципи побудови на їх основі типових функціональних вузлів цифрових пристроїв комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем. Також студенти повинні уміти: аналізувати і проводити розробку схем цифрових функціональних вузлів та пристроїв комп’ютерів на основі цифрових мікросхем жорсткої та програмованої логіки; вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування та випробовування цифрових вузлів та пристроїв. Студенти також повинні мати практичні навички розробки і аналізу апаратних засобів комп’ютерів, мікропроцесорних та мікроконтролерних систем з використанням сучасних систем електронного моделювання. Практичні заняття дають можливість студентам закріпити отримані теоретичні знання з навчальної дисципліни і набути навички та уміння, які необхідні при побудові, розрахунках і моделюванні схем цифрових пристроїв. Для цього, під час аудиторних занять та самостійної роботи, студенти розглядають і вирішують ряд типових задач. На практичних заняттях студенти набувають практичні навички по розробці схем функціональних вузлів та пристроїв комп’ютерів на основі цифрових мікросхем жорсткої та програмованої логіки; навчаються вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування та тестування цифрових вузлів та пристроїв, використовувати сучасні системи моделювання і аналізу електронних схем. Методичні вказівки враховують можливість виконання практичних робіт як на універсальних монтажних платах з наборами перемичок, дискретних пасивних і напівпровідникових елементів, транзисторів і мікросхем, так і з використанням програм комп’ютерного моделювання та аналізу електронних схем типу Multisim. У першому випадку при налагоджуванні та тестуванні схем використовуються як звичайні, так і віртуальні вимірювальні пристрої на основі комп’ютерів. У другому – віртуальні інструменти (прилади), які є в складі програм комп’ютерного моделювання.