Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Оптимальний параметричний синтез стохастичних систем управління кінцевим положенням
    (Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка, 2022) Калінін, Євген Іванович; Ткачов, Віталій Миколайович; Лисиця, Дмитро Олександрович; Рибальченко, Аліна Олександрівна
    Предметом досліджень статті є лінійні стохастичні динамічні системи управління кінцевим положенням. Метою роботи є синтез ефективних чисельних алгоритмів машинного проектування лінійних стохастичних динамічних систем управління кінцевим положенням. Завдання дослідження полягають у побудові алгоритмів синтезу, заснованих на застосуванні методу інверсійно-сполучених систем, а також на зниженні розмірності простору параметрів, що оптимізуються. Застосовувані методи: інверсійно-сполучені системи для формування критерію якості, методи зниження розмірності простору параметрів, що оптимізуються на підставі спектрального аналізу матриці кривизни. Отримані результати: пошук оптимальних параметрів у запропонованому підпросторі може здійснюватися всіма методами першого або другого порядку з використанням спроектованих матриць. При досягненні в підпросторі точки мінімуму критерію у ній обчислюються градієнт та кривизна і на підставі спектрального аналізу будується новий підпростір запропонованого типу з наступним повтором процесу оптимізації. Запропонована стратегія пошуку скорочує кількість кроків оптимізації. Практична значущість роботи полягає у тому, що з використанням матриць сполучених змінних отримані ефективні способи обчислення градієнта та кривизни критерію оптимізації. Оскільки час обчислення градієнта за запропонованими залежностями в основному визначається часом інтегрування рівнянь для сполучених матриць, то воно приблизно дорівнює часу інтегрування рівнянь для визначення фундаментальної матриці та дисперсії.
  • Ескіз
    Документ
    Метод забезпечення живучості високомобільної комп'ютерної мережі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Ткачов, Віталій Миколайович; Коваленко, Андрій Анатолійович; Кучук, Георгій Анатолійович; Ні, Яна Самвелівна
    В статті розглянуто особливості функціонування рухомих комп’ютерних мереж на базі малогабаритних літальних апаратів (високомобільні комп’ютерні мережі). Показано, що такі мережі, на відміну від стаціонарних або маломобільних, відрізняються низьким рівнем живучості при локальних пошкодженням їх вузлів. Метою статті є розробка методу забезпечення живучості високомобільних комп’ютерних мереж в умовах деструктивного зовнішнього впливу, що призводить до локальної руйнації вузлів мережі або зв’язків між ними, з використанням методики оцінки живучості на всіх етапах функціонування мережі, шляхом зміни основної функції для реалізації всіх доступних стратегій функціонуванням мережі при визначенні критичних значень цілісності мережі та здатності її виконувати хоча б одну із доступних функцій. Отримані результати дозволяють: продовжити розвиток методики оцінки живучості комп’ютерних мереж в умовах деструктивного зовнішнього впливу; застосовувати розроблений метод для визначення критичних порогів живучості мережі відносно основної функції та зміни основної функції, відповідно до стратегій функціонуванням високомобільної мережі. Дослідження дозволяють зробити висновки, що запропонований метод може бути використаний на етапах проектування високомобільних комп’ютерних мереж, які характеризуються підвищеною живучістю та здатні функціонувати в умовах множинних локальних пошкоджень без катастрофічних руйнівних наслідків для структури мережі.