Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Моделювання інформаційної системи e-learning з використанням генетичних алгоритмів
    (ФОП Петров В. В., 2018) Шматков, С. І.; Кучук, Ніна Георгіївна; Донець, В. В.
    В статті розглядається модель інформаційної системи e-learning. Мета статті – розробка моделі інформаційної системи e-learning, в якій для пошуку оптимальної структури буде використано апарат генетичних алгоритмів. Базою для створення програмної моделі є математична модель інформаційних взаємозв’язків системи електронного навчання, розгорнутої на гіперконвергентному сервері. Результати. Представлено розроблений програмний комплекс із поясненням запуску при наявності виконавчого файлу. Наведено інтерфейс використання програми відповідними зображеннями. Також надано типовий алгоритм використання програми із вводом початкових даних, збереженням їх у базы даних. Для синтезу інформаційної системи e-learning було досліджено переваги та недоліки генетичного алгоритму. В результаті виведені переваги та недоліки притаманні створеному алгоритму, які також притаманні генетичним алгоритмам взагалі. Висновки. Розроблена програма дозволить підвисити ефективність використання базової гіперконвергентної мережі, а, отже, і підвисити якість функціонування системи e-learning в цілому. Це є необхідною складовою створення такої системи в умовах обмеженого бюджету університету.
  • Ескіз
    Документ
    Модель інформаційної структури гіперконвергентної системи підтримки електронних обчислювальних ресурсів університетської е-learning
    (ФОП Петров В. В., 2018) Шматков, С. І.; Кучук, Ніна Георгіївна; Донець, В. В.
    В статті наведено результати розробки математичної моделі інформаційної структури гіперконвергентної системи підтримки електронних обчислювальних ресурсів університетської e-learning. Модель враховує особливості університетської e-learning, дозволяє встановити інформаційні взаємозвязки між складовими системи та провести аналіз гіперконвергентної базової мережі. На базі розробленої моделі можна провести моделювання процесу функціонування e-learning, результатами якого повинні стати чисельні значення пропускної здатності мережі: навантаження на канали зв'язку і структуроутворююче обладнання, інтенсивності потоків даних і запитів, що надходять на вузли мережі.
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз інформаційних технологій у системах мобільного навчання
    (Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка, 2017) Шматков, С. І.; Кучук, Ніна Георгіївна; Коломієць, Ж. О.
    У статті проведено аналіз інформаційних технологій систем мобільного навчання. Розглянуто основні можливості таких систем, їх недоліки та переваги. Досліджено подальший процес розвитку систем мобільного навчання. На основі аналізу було сформовано список вимог до оптимального функціонування інформаційних технологій у системах мобільного навчання. Запропоновано макет навчального курсу у системі мобільного навчання на основі сформованих вимог. Макет дозволяє отримати швидкий доступ до матеріалів навчальної дисципліни за допомогою мобільного пристрою.
  • Ескіз
    Документ
    Синтез архітектури комп'ютерної системи управління транзакціями e-learning
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Зиков, Ігор Семенович; Кучук, Ніна Георгіївна; Шматков, С. І.
    В роботі розглянуто задачу синтезу архітектури сучасної комп'ютерної системи для управління транзакціями e-learning. Мета статті - розробка декомпозиційного методу синтезу архітектури комп'ютерної системи управління транзакціями e-learning на основі стратифікації орієнтованого графа варіантів реалізації комп'ютерної системи. Проаналізовано основні етапи синтезу архітектури. Обґрунтовано необхідність проведення попередньої декомпозиції, структуризації і формалізації системи. Наведено основні етапи ієрархічної послідовності процесу декомпозиції. Розроблено декомпозиційний метод синтезу архітектури комп'ютерної системи на основі стратифікації орієнтованого графа варіантів реалізації комп'ютерної системи. Розроблено імітаційну модель даного процесу. Результати моделювання показали доцільність застосування розробленого методу при синтезі архітектури комп'ютерної системи з великою кількістю вузлів. В роботі розглянуто задачу синтезу архітектури сучасної комп'ютерної системи управління транзакціями e-learning. Проаналізовано основні етапи синтезу архітектури. Обґрунтовано необхідність проведення попередньої декомпозиції, структуризації і формалізації системи. Наведено основні етапи ієрархічної послідовності процесу декомпозиції. Розроблено декомпозиційний метод синтезу архітектури комп'ютерної системи на основі стратифікації орієнтованого графа варіантів реалізації комп'ютерної системи. Розроблено імітаційну модель даного процесу. Результати моделювання показали доцільність застосування розробленого методу при синтезі архітектури комп'ютерної системи з великою кількістю вузлів.