Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 106

Проєктування мобільних застосунків
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бречко, Вероніка Олександрівна; Бульба, Сергій Сергійович; Баленко, Олексій Іванович
Розглянуто теоретичні основи розробки додатків, призначених для функціонування на мобільних пристроях під управлінням ОС Android, архітектуру та особливості платформи Android, засоби та можливості середовища Android Studio, зокрема, щодо відлагодження розроблюваних програм з використанням емулятора, основи проектування та розробки рішень під платформу Android на мові програмування Java.
Паралельні та розподілені обчислення
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Черних, Олена Петрівна; Челак, Віктор Володимирович
Даний практикум містить 8 лабораторних робіт. У кожній роботі є теоретичні відомості, тексти програм з докладними коментарями та результат їх виконання, які необхідні для проведення лабораторних робіт. Призначений студентам спеціальностей 123 «Комп’ютерна інженерія».
Автоматизоване проєктування пристроїв в комп'ютерних системах
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Леонов, Сергій Юрійович; Гладких, Тетяна Валентинівна
Навчальний посібник містить теоретичний і практичний матеріал, пов’язаний із забезпеченням систем автоматизованого проєктування, який необхідний кваліфікованим користувачам САПР у різних галузях техніки. Наведено основні відомості про склад і принципи функціонування систем автоматизованого проєктування обчислювальної техніки. Описано методи моделювання апаратури, що проєктується, на різних етапах автоматизованого проєктування – від структурного до конструкторського. Для студентів спеціальності «Комп’ютерна інженерія».
Методи та засоби моделювання складних динамічних об'єктів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Поворознюк, Анатолій Іванович; Поворознюк, Оксана Анатоліївна
Посібник дає системне уявлення про теоретичні основи та інформаційні технології побудови моделей складних динамічних об’єктів та вирішальних правил на вказаних моделях, а також апаратно-програмні засоби реалізації спеціалізованих середовищ. Розглянуто питання синтезу та дослідження моделей складних багаторівневих динамічних об’єктів, включаючи моделі біологічних об’єктів та архітектуру і методи синтезу технічних засобів спеціалізованих середовищ на основі цифрових процесорів обробки сигналів та ПЛІС-пристроїв. Призначено для магістпів спеціальності 123 «Комп’ютерна інженерія» а також може бути корисним для розробників програмного забезпечення медичних діагностичних систем та моделювання складних динамічних біологічних систем.
Архітектура комп'ютерів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Поворознюк, Анатолій Іванович
Комп'ютеризація суспільства поставила нові завдання у галузі освіти. Сформувався новий напрямок – інформатика, на частку якого випало наукове обґрунтування законів створення та обробки інформації, розробка та створення комп'ютеризованих систем та середовищ, інформаційних полів (мереж, банків). Органічно ціле об'єдналися питання обчислювальної математики, програмування, системотехніки та схемотехніки. Необхідність взаємопов'язаного вивчення цих комплексних проблем вперше виникла під час підготовки фахівців із розробки та експлуатації обчислювальних систем. Тепер цими питаннями певною мірою повинні володіти всі користувачі комп'ютерів, тобто зараз це стосується всіх фахівців.
Архітектура комп'ютерів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Поворознюк, Анатолій Іванович; Мезенцев, Микола Вікторович; Поворознюк, Оксана Анатоліївна
У цьому виданні наведено методичні вказівки до лабораторних робіт 1–15, які включають роботи з визначення конфігурації ПК, керування таймером та звуком, клавіатурою, накопичувачами на магнітних дисках, керування відеомонітором у текстовому та графічному режимах. Тематика лабораторних робіт змістовно співпадає з цільовою задачею курсу та відповідає навчальній програмі вивчення дисципліни. Кожне заняття містить теоретичний матеріал, вирішення типових задач по данній темі та індивідуальні завдання. Призначено для студентів усіх спеціальностей бакалаврату 123 "Комп'ютерна інженерія", денної та заочної форми навчання, а також може бути корисним як для початківців, так і для досвідчених програмістів при створенні ефективного програмного забезпечення.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Системне програмування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
Дисципліна спрямована на розгляд широкого кола питань, починаючи з основ програмування на асемблері з використанням базової системи команд та закінчуючи використанням сучасних технологій обробки даних, таких, як ММХ, SSE та AVX512. Крім того, розглянуто питання керування апаратними пристроями з використанням віконного програмування. Теоретичний матеріал підкріплюється прикладами програмного коду – від простих програм до програм середньої складності, виконаних в макроасемблері.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Реверсне програмування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
Дисципліна спрямована на розгляд широкого кола питань, починаючи з антиналагоджувальних прийомів, дослідження формату РЕ-файлів, втручання в різні секції коду та даних, в тому числі з використанням нової точки входу в програму, збільшення розміру секцій, дослідження динамічних бібліотек та закінчуючи реверсом програм з запитом паролю, шифруванням програми. Крім того, розглядаються питання перекриття коду, самомодифікації коду при виконанні та реверсингом програм з використанням перевірки дати та часу, з розміщенням даних в різних типах секцій, з перетворенням логічних операцій та різних варіантів виклику функцій. Використовується віконний інтерфейс в операційній системі х64. Теоретичний матеріал підкріплюється прикладами програмного коду – від простих програм до програм професійного рівня, таких як пакувальники та протектори, виконаних в макроасемблері.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Низькорівневе програмування апаратних засобів"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
Дисципліна спрямована на розгляд широкого кола питань, починаючи з визначення конфігурації системи, роботи з пристроями в Windows (з мишею, клавіатурою, відеоадаптором, системним динаміком, таймером), обробка файлової системи та закінчуючи роботою з інтернетом. Метою дисципліни є отримання студентами теоретичних відомостей про сучасні методи низькорівневого програмування апаратними засобами; знань та навичок практичного застосування прийомів побудови апаратних засобів для мов програмування при створенні системних програмних продуктів.
Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з навчальної дисципліни "Системне програмування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
Мета проекту: закріпити теоретичні знання при проектуванні програм мовою асемблер, утиліт, програмування драйверів, дослідження показників продуктивності ОС, аналізу процесів, що виникають у її ядрі та між різними менеджерами та диспетчерами, навчитися самостійно застосовувати отримані знання для постановки та вирішення завдань проектування системних програм різного призначення. При загальному характері питань пояснювальної записки конкретний вид коштів залежить від варіанта завдання. Тому при оформленні пояснювальної записки формулювання розроблених питань може бути конкретизовано. В інтересах кафедри та організацій, які співпрацюють з нею, допускається виконання проекту на ініціативну чи замовну теми. Тема і змістом курсового проекту у разі узгоджується з лектором, як відповідальним за навчальну дисципліну. Завершена курсова робота (проект) подається виконавцем спочатку лектору для перевірки виконання основних питань, а потім керівнику не пізніше як за п'ять днів до захисту та містить текстуальну частину та графічний матеріал, що її ілюструє. На титульному листі має бути два прізвища керівників: лектора та безпосереднього керівника. Курсовий проект із висновками керівника повертається виконавцю не пізніше ніж за день до захисту. У тих випадках, коли курсовий проект не відповідає завданню або містить важливі помилки, він повертається виконавцю на доопрацювання. Обсяг курсового проекту, що орієнтовно визначається складом питань, що підлягають розробці, а також переліком обов'язкових графічних робіт, зазначених у завданні, не повинен перевищувати 40 сторінок.