Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Оптимізація процесів в мультисервісних системах і мережах
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кучук, Георгій Анатолійович; Кучук, Ніна Георгіївна
В методичних вказівках до практичних занять розглядаються практичні питання використання класичних і сучасних методів оптимізації процесів у мультисервісних системах і мережах. Матеріал методичних вказівок спрямований на формування практичних знань та навичок, які необхідні в галузі математичного, апаратного та програмного забезпечення комп'ютерів та засновані на оптимізації процесів, котрі застосовуються у сучасних мультисервісних системах та мережах, з метою застосування цих знань для розробки алгоритмічного та програмного забезпечення апаратних та програмних засобів підтримки функціонування мультисервісних систем та мереж. Методичні вказівки до практичних занять призначені для інформаційно-методичного забезпечення практичних занять у процесі вивчення курсу «Оптимізація процесів в мультисервісних системах і мережах» студентами всіх форм навчання. Для студентів спеціальності 123 – «Комп’ютерна інженерія».
Оптимізація процесів в мультисервісних системах і мережах
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кучук, Георгій Анатолійович; Кучук, Ніна Георгіївна
В навчально-методичному посібнику розглядаються питання теорії та практики використання класичних і сучасних методів оптимізації процесів у мультисервісних системах і мережах. Матеріал посібника спрямований на формування у студентів магістратури практичних знань та навичок, які необхідні в галузі математичного, апаратного та програмного забезпечення комп'ютерів та засновані на оптимізації процесів, котрі застосовуються у сучасних мультисервісних системах та мережах, з метою застосування цих знань для розробки алгоритмічного та програмного забезпечення апаратних та програмних засобів підтримки функціонування мультисервісних систем та мереж. Особлива увага приділена питанням практичного використання методів безумовної та умовної оптимізації процесів маршрутизації та управління інформаційними потоками даних в мультисервісних системах та мережах. Навчально-методичний посібник призначено для інформаційно-методичного забезпечення лекційних занять та самостійної підготовки у процесі вивчення курсу «Оптимізація процесів в мультисервісних системах і мережах» студентами всіх форм навчання. Для студентів спеціальності 123 – «Комп’ютерна інженерія».
Теорія ймовірностей. Частина 1
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кучук, Георгій Анатолійович; Кучук, Ніна Георгіївна
В навчальному посібнику розглядаються основи теорії ймовірностей – одного з курсів загальної підготовки, що продовжує фундаментальну підготовку бакалаврів за освітньою програмою – «Сучасне програмування, мобільні пристрої та комп’ютерні ігри». Вона формує фахівця за освітньою кваліфікацією бакалавра з комп’ютерної інженерії. Навчальний посібник спрямований на забезпечення цілісного уявлення про теорію ймовірностей, її сучасний стан, виникнення, шляхи її розвитку та місце в системі наукових знань, ознайомлення студентів з основами теорії ймовірностей, які будуть необхідні в майбутній діяльності; формування навичок математичного розв’язування та дослідження задач теорії ймовірностей; розвиток логічного та алгоритмічного мислення; підвищення загального рівня математичної культури студентів. Навчальний посібник призначено для інформаційно-методичного забезпечення лекційних занять та самостійної підготовки у процесі вивчення курсу «Теорія ймовірностей» студентами всіх форм навчання. Для студентів спеціальності 123 – «Комп’ютерна інженерія».
Канал вимірювання радіальної швидкості літальних апаратів з кібернетичним захистом інформації та розширеними можливостями для мобільної однопунктної інформаційно-вимірювальної системи
(ДП "Український інститут промислової власності", 2021) Коломійцев, Олексій Володимирович; Сачук, Ігор Іванович; Захарченко, Ірина Вікторівна; Звєрєв, Олексій Олексійович; Ковальчук, Дар'я Олексіївна; Кулєшов, Олександр Васильович; Кучук, Ніна Георгіївна; Павлій, Владислав Олександрович; Панченко, Володимир Іванович; Усик, Вікторія Валеріївна
Канал вимірювання радіальної швидкості літальних апаратів з кібернетичним захистом інформації та розширеними можливостями для мобільної однопунктної інформаційно-вимірювальної системи містить керуючий елемент, блок керування дефлекторами, лазер з накачкою (Лн), модифікований селектор подовжніх мод (МСГТМ), модифікований блок дефлекторів, передавальну оптику, приймальну оптику, фотодетектор, широкосмуговий підсилювач, інформаційний блок з розширеними можливостями з б - введенням сигналу від каналу вимірювання кутових швидкостей літального апарата, резонансні підсилювачі, настроєні на відповідні частоти міжмодових биттів, змішувачі, формувачі імпульсів, фазову автопідстройку частоти на частоті міжмодових биттів, керуючий генератор, опорний генератор з частотою підставки п, фільтр, схему "і", лічильник, формувач мірних імпульсів, дешифратор, електронну обчислювальну машину (ЕОМ) та 6м - введення опорної частоти (6 ) м оп від передавального лазера (Лн+МСПМ). При цьому після ЕОМ виведено блок відображення інформації про радіальну швидкість ЛА, як ЕОМ введено спеціалізовану ЕОМ та додатково введено радіолокаційний модуль, який складений з антени, приймально-передавальної апаратури і апаратури захисту від завад.
Сучасні технології безпечного програмування
(ТОВ "Видавництво "Форт"", 2021) Давидов, Вячеслав Вадимович; Семенов, Сергій Геннадійович; Кучук, Ніна Георгіївна; Бульба, Сергій Сергійович
Викладено існуючі методи захисту програмного забезпечення, розглянуто сучасні технології безпечного програмування. Матеріал проілюстровано практичними прикладами, до всіх розділів наведено необхідні завдання та приклади. Для студентів спеціальності 123 "Комп’ютерна інженерія".
Визначення пропускних здатностей самовідновлювального сегмента мережі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кучук, Ніна Георгіївна; Шефер, Олександр Віталійович; Чернева, Галіна Петкова; Алнаері, Фрхат Алі
Запропоновано підхід до визначення пропускних здатностей самовідновлювального сегмента мережі передачі даних. Предметом дослідження є автономні сегменти телекомунікаційної мережі, які володіють властивістю самовідновлення. Об’єктом дослідження є процес передачі інформації між вузлами автономного сегмента. Наукова новизна полягає в удосконаленні методу визначення пропускних здатностей самовідновлювального сегмента телекомунікаційної мережі при обмежених мережних ресурсах шляхом застосування критерію забезпечення мінімального часу доставки інформації при заданій границі можливої ймовірності втрат. Були вирішені такі завдання:розроблена математична модель самовідновлювального сегмента телекомунікаційної мережі у вигляді системи масового обслуговування; запропонований спосіб розрахунку ступеню завантаженості каналу. Висновок: запропонований підхід надав можливість розрахувати пропускні спроможності каналів зв'язку самовідновлювального сегмента телекомунікаційної мережі і необхідний обсяг буферної пам'яті при відомій топології мережі і заданій матриці тяжіння, що забезпечують необхідні значення ймовірності відмови і гарантують мінімальний час доставки повідомлень.
Метод зменшення часу доступу до слабкоструктурованих даних
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Кучук, Ніна Георгіївна; Мерлак, Вікторія Юріївна; Скородєлов, Володимир Васильович
На сьогодні актуальною є проблема зберігання та обробки слабкоструктурованої інформації. Суть проблеми є в тому, що слабкоструктурованість і великі обсяги даних призводять до порушення вимог QoS, зокрема, збільшується час доступу до даних і відповідно зростає час очікування реакції на запит. Крім того, істотно зростають витрати на зберігання даних. Предметом дослідження є методи опрацювання та зберігання слабкоструктурованих та неструктурованих даних. Мета дослідження – розроблення методу зменшення часу доступу до неструктурованих даних шляхом формування системи ієрархічних віджетів та планування доступу до системних ресурсів множинних запитів трансакцій окремих віджетів, що створюють черги при доступі до нереляційних сховищ даних. Результати. Проаналізовані варіанти структури сховищ даних для опрацювання та зберігання слабкоструктурованих даних. Обґрунтовано застосування системи ієрархічних віджетів при роботі із множинними запитами. Запропоновано метод перерозподілу черг до системних ресурсів. Головним критерієм при перерозподілі обрано вчасне та якнайшвидше завершення всіх транзакцій системи ієрархічних віджетів. Розроблений метод перепланування, котрий забезпечує зменшення часу обробки запитів трансакцій системи ієрархічних віджетів. Висновки. Показана необхідність динамічного перепланування процесу розподілу ресурсів, що необхідні для підтримки системи ієрархічних віджетів. Запропоновано метод розподілу ресурсів між транзакціями системи ієрархічніх віджетів при обробці неструктурованою інформації в нереляційних сховищах даних. Оптимізація проводилася за критерієм якнайшвидшого завершення всіх транзакцій за рахунок скорочення часу виконання найтриваліших запитів.