Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 21

Основи наукових досліджень
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Поворознюк, Анатолій Іванович; Поворознюк, Оксана Анатоліївна; Панченко, Володимир Іванович; Філатова, Ганна Євгенівна
Посібник дає системне уявлення про методи та засоби організації наукових досліджень в предметній галузі інформаційних технологій і забезпечує теоретичну та практичну підготовку для виконання науково-дослідної практики магістрів та дипломного проектування, а також формування у майбутніх фахівців навичок ведення науково-дослідних робіт і їх оформлення. Предметом дисципліни "Основи наукових досліджень" є вивчення методології та організації наукових досліджень, математичних методів побудови моделей об’єктів дослідження, обробки експериментальних даних пасивних та планування активних експериментів, оформлення науково-технічної документації. Призначено для магістрів спеціальності 123 «Комп’ютерна інженерія», а також для наукових працівників у галузі інформаційних технологій.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Системне програмне забезпечення"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Панченко, Володимир Іванович; Межерицький, Сергій Геннадійович
Самостійна робота студента (СРС) є ключовою складовою навчального процесу, яка визначає формування навичок, умінь і знань, прийомів пізнавальної діяльності і забезпечує інтерес до творчої роботи. Правильно спланована і організована самостійна робота студентів дозволяє: - робити освітній процес більш якісним і інтенсивним; - сприяє створенню інтересу до обраної професії та оволодіння її особливостями; - долучити студента до творчої діяльності; - впроваджувати в життя диференційований підхід до навчання. Метою самостійної роботи студентів є освоєння студентами фундаментальних знань, досвіду практичної діяльності за обраною професією. Самостійна робота повинна сприяти розвитку відповідальності та організованості, а також творчому підходу до вирішення нестандартних завдань. Самостійна робота студентів передбачає різноманітні види індивідуальної і колективної діяльності студентів, що здійснюються під керівництвом, але без безпосередньої участі викладача, у спеціально відведений для цього аудиторний і позааудиторний час. Самостійна робота – це особлива форма навчання за завданням викладача, виконання якої вимагає творчого підходу і вміння здобувати знання самостійно. Структурно самостійну роботу студента можна розділити на дві частини, залежно від того, ким вона організована: 1) викладачем – чітко описується в навчально-методичних матеріалах; 2) студентом – на свій розсуд, без безпосереднього контролю з боку викладача. Методологічною основою самостійної роботи студентів є діяльнісний підхід, коли цілі навчання орієнтовані на формування умінь вирішувати не тільки типові, але й нетипові задачі, коли студент повинен проявити творчу активність, ініціативу, знання, вміння та навички, отримані при вивченні конкретної дисципліни.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Контроль та діагностика комп'ютерних систем"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Носков, Валентин Іванович; Панченко, Володимир Іванович; Баленко, Олексій Іванович
Методичні вказівки містять методику виконання лабораторних робіт, метою яких є отримання студентами спеціальних навичок з діагностики та ремонту персональних комп’ютерів та ознайомлення з програмами тестування. Сучасний персональний комп’ютер являє собою не просто складний пристрій з електронними та електронно-механічними вузлами, але й пристрій, наповнений складними операційними системами, програмними пакетами, програмами тестування і самоперевірки вузлів і блоків, які беруть участь у роботі обчислювальної машини. Персональний комп’ютер та його програмне забезпечення з часом постійно ускладнюються і з’являються нові погляди на діагностику і ремонт комп’ютерних систем і комплексів. Раціонально складені лабораторні роботи по технічному обслуговуванню та ремонту комп’ютерних систем і комплексів дозволяють отримати спеціальні навички з діагностики та ремонту персонального комп’ютера за допомогою технічних засобів. Кожна лабораторна робота містить коротку теоретичну довідку, детальні алгоритми для проведення діагностики і опис використовуваної програми, а також практичні завдання та контрольні питання. Розроблені лабораторні роботи призначені для студентів спеціальності 123 «Комп’ютерна інженерія», але можуть бути корисні для студентів інших спеціальностей та викладачів.
Методичні вказівки до проведення самостійних робіт з навчальної дисципліни "Контроль та діагностика комп'ютерних систем"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Баленко, Олексій Іванович; Панченко, Володимир Іванович
У методичних вказівках викладені методики: опрацювання матеріалу лекцій; вивчення додаткової інформації, викладеної в літературних джерелах; закріплення отриманих знань шляхом виконання домашніх завдань; підготовки до практичних занять; підготовки до виконання та оформлення звітів з лабораторних робіт. Дисципліна «Контроль та діагностика комп’ютерних систем» забезпечує теоретичну та практичну підготовку в галузі проєктування та застосування засобів контролю та діагностики комп’ютерних систем. Предметом дисципліни є теоретичні та практичні знання з сучасних засобів контролю та діагностики комп’ютерних систем. Вивчення дисципліни має на меті отримання студентами загальних відомостей про сучасні засоби тестування комп’ютерних систем та засоби їх контролю, формування в студентів навичок проєктування тестових програм вузлів персонального комп’ютера та схем вбудованого контролю вузлів обчислювальної техніки, закріплення умінь використовувати сучасні програми тестування комп’ютерних систем, отримання знань та навичок розробки базових алгоритмів, прийомів програмування при створенні тестуючих програмних продуктів.
Системне програмне забезпечення. Програмування системних механізмів ОС
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Панченко, Володимир Іванович; Коломійцев, Олексій Володимирович; Межерицький, Сергій Геннадійович
Розглянуто основні теоретичні та практичні відомості в галузі системного програмування в операційних системах Windows та Linux: питання професійної розробки програм за допомогою інтерфейсу прикладного програмування. Особлива увага приділяється керуванню процесами, файловою системою, організації взаємодії процесів та оптимізації розроблених програм. Велика кількість прикладів дозволяє легко отримати необхідні знання та практичні навички в створенні високоякісних системних програм. Призначено для студентів спеціальності 123 «Комп’ютерна інженерія» денної та заочної форм навчання за навчальною дисципліною «Системне програмне забезпечення», а також може бути корисним при курсовому та дипломному проєктуванні.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Комп'ютерна електроніка"
(2023) Скородєлов, Володимир Васильович; Панченко, Володимир Іванович
«Комп'ютерна електроніка» є однією з фундаментальних дисциплін напрямку «Комп'ютерна інженерія», яка забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для виконання науково-дослідних та практичних робіт по дослідженню, розробці та експлуатації апаратних засобів комп'ютерів, вбудованих систем, комп’ютерних систем та мереж різного призначення (інформаційних, медичних і промислових). В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти мають знати: класифікацію та призначення основних елементів і базових вузлів аналогових пристроїв, основи їх роботи, характеристики, параметри і еквівалентні схеми; основи аналізу і розрахунку електронних схем; основні принципи побудови та функціонування різного типу аналогових пристроїв, таких як підсилювачі, генератори, джерела живлення та ін. Також студенти повинні уміти використовувати різні електронні прилади в електронних схемах, оцінювати параметри електронних приладів в залежності від особливостей їх використання; аналізувати і проводити розробку схем електронних пристроїв функціональних вузлів комп’ютерів на основі аналогових мікросхем; вимірювати параметри, знаходити несправності, проводити налагоджування та випробовування аналогових пристроїв та вузлів, а також здійснювати їх експлуатацію; користуватися технічною та довідковою літературою, а також стандартами при їх розробці та експлуатації; використовувати при розробці аналогових пристроїв програми моделювання електронних схем. Очевидно, що таку велику кількість знань та умінь неможливо якісно засвоїти без регулярної і досить напруженої самостійної роботи студентів як під час проведення аудиторних занять, так і під час самостійної роботи вдома. Самостійна робота виробляє навички постійного самовдосконалення та здатності до самоосвіти, активізує пошукову і дослідницьку діяльність та дає можливість набути знання, які необхідні для проведення практичної та наукової діяльності.
Канал вимірювання радіальної швидкості літальних апаратів з кібернетичним захистом інформації для мобільної однопунктної інформаційно-вимірювальної системи
(ДП "Український інститут промислової власності", 2021) Коломійцев, Олексій Володимирович; Сачук, Ігор Іванович; Артюх, Олексій Анатолійович; Борзенко, Павло Олександрович; Бартош, Максим Володимирович; Гарячий, Максим Володимирович; Звєрєв, Олексій Олексійович; Панченко, Володимир Іванович; Сухотеплий, Владислав Миколайович; Чечуй, Олександр Вікторович
Канал вимірювання радіальної швидкості літальних апаратів з кібернетичним захистом інформації для мобільної однопунктної інформаційно-вимірювальної системи містить керуючий елемент, блок керування дефлекторами, лазер з накачкою (Лн), модифікований селектор подовжніх мод (МСГТМ), модифікований блок дефлекторів, передавальну оптику, приймальну оптику, фотодетектор, широкосмуговий підсилювач, багатофункціональний інформаційний блок з б - введенням сигналу від каналу вимірювання кутових швидкостей літального апарата (ЛА), резонансні підсилювачі, настроєні на відповідні частоти міжмодових биттів, змішувачі, формувачі імпульсів, фазову автопідстройку частоти на частоті міжмодових биттів, керуючий генератор, опорний генератор з частотою підставки Δvп, фільтр, схему "і", лічильник, формувач мірних імпульсів, дешифратор, електронну обчислювальну машину (ЕОМ) та 6Δvм - введення опорної частоти (6Δvм оп) від передавального лазера (Лн+МСПМ). При цьому після ЕОМ виведено блок відображення інформації про радіальну швидкість ЛА, як ЕОМ введено спеціалізовану ЕОМ та додатково введено радіолокаційний модуль, який складений з антени, приймально-передавальної апаратури і апаратури захисту від завад.
Канал вимірювання похилої дальності до літальних апаратів з кібернетичним захистом інформації для мобільної однопунктної інформаційно-вимірювальної системи
(ДП "Український інститут промислової власності, 2021) Коломійцев, Олексій Володимирович; Сачук, Ігор Іванович; Артюх, Олексій Анатолійович; Волошин, Денис Геннадійович; Женжера, Сергій Володимирович; Звєрєв, Олексій Олексійович; Комін, Дмитро Сергійович; Недашковський, Юрій Васильович; Панченко, Володимир Іванович; Усик, Вікторія Валеріївна
Канал вимірювання похилої дальності до літальних апаратів з кібернетичним захистом інформації для мобільної однопунктної інформаційно-вимірювальної системи, який містить керуючий елемент, блок керування дефлекторами, лазер з накачкою, модифікований селектор подовжніх мод, призми для частоти міжмодових биттів vM, модифікований блок дефлекторів, перемикач для частот міжмодових биттів vM і 2vM, передавальну оптику, приймальну оптику, фотодетектори, широкосмуговий підсилювач, багатофункціональний інформаційний блок з б - введенням сигналу від каналу вимірювання кутових швидкостей літального апарата (ЛА), резонансні підсилювачі, настроєні на відповідні частоти міжмодових биттів, формувач імпульсів, тригер "1"|"0", схему "і", лічильники, фільтр з заданою смугою пропускання, диференційовані ланцюжки, випрямлячі, детектор, диференційовану оптику, підсилювач, фільтр та електронну обчислювальну машину (ЕОМ). При цьому після ЕОМ виведено блок відображення інформації про похилу дальність до ЛА, як ЕОМ введено спеціалізовану ЕОМ та додатково введено радіолокаційний модуль, який складений з антени, приймально-передавальної апаратури і апаратури захисту від завад.
Канал вимірювання похилої дальності до літальних апаратів з кібернетичним захистом інформації та розширеними можливостями для мобільної однопунктної інформаційно-вимірювальної системи
(ДП "Український інститут промислової власності", 2021) Коломійцев, Олексій Володимирович; Сачук, Ігор Іванович; Бердочник, Алла Дмитрівна; Дзюба, Інна Вікторівна; Звєрєв, Олексій Олексійович; Ковальчук, Ігор Михайлович; Павлій, Владислав Олександрович; Панченко, Володимир Іванович; Пічугін, Михайло Федорович; Тимочко, Олександр Іванович
Канал вимірювання похилої дальності до літальних апаратів з кібернетичним захистом інформації та розширеними можливостями для мобільної однопунктної інформаційно-вимірювальної системи містить керуючий елемент, блок керування дефлекторами, лазер з накачкою, модифікований селектор подовжніх мод, призми для частоти міжмодових биттів ΔΜ, модифікований блок дефлекторів, перемикач для частот міжмодових биттів ΔνΜ і 2ΔΜ, передавальну оптику, приймальну оптику, фотодетектори, широкосмуговий підсилювач, інформаційний блок з розширеними можливостями з б - введенням сигналу від каналу вимірювання кутових швидкостей літального апарата (ЛА), резонансні підсилювачі, настроєні на відповідні частоти міжмодових биттів, формувач імпульсів, тригер "1"|"0", схему "і", лічильники, фільтр із заданою смугою пропускання, диференційовані ланцюжки, випрямлячі, детектор, диференційовану оптику, підсилювач, фільтр та електронну обчислювальну машину (ЕОМ) та блок відображення інформації про похилу дальність до ЛА. При цьому блок відображення інформації про похилу дальність до ЛА виведено після ЕОМ, як ЕОМ введено спеціалізовану ЕОМ та додатково введено радіолокаційний модуль, який складений з антени, приймально-передавальної апаратури і апаратури захисту від завад.
Канал вимірювання радіальної швидкості літальних апаратів з кібернетичним захистом інформації та розширеними можливостями для мобільної однопунктної інформаційно-вимірювальної системи
(ДП "Український інститут промислової власності", 2021) Коломійцев, Олексій Володимирович; Сачук, Ігор Іванович; Захарченко, Ірина Вікторівна; Звєрєв, Олексій Олексійович; Ковальчук, Дар'я Олексіївна; Кулєшов, Олександр Васильович; Кучук, Ніна Георгіївна; Павлій, Владислав Олександрович; Панченко, Володимир Іванович; Усик, Вікторія Валеріївна
Канал вимірювання радіальної швидкості літальних апаратів з кібернетичним захистом інформації та розширеними можливостями для мобільної однопунктної інформаційно-вимірювальної системи містить керуючий елемент, блок керування дефлекторами, лазер з накачкою (Лн), модифікований селектор подовжніх мод (МСГТМ), модифікований блок дефлекторів, передавальну оптику, приймальну оптику, фотодетектор, широкосмуговий підсилювач, інформаційний блок з розширеними можливостями з б - введенням сигналу від каналу вимірювання кутових швидкостей літального апарата, резонансні підсилювачі, настроєні на відповідні частоти міжмодових биттів, змішувачі, формувачі імпульсів, фазову автопідстройку частоти на частоті міжмодових биттів, керуючий генератор, опорний генератор з частотою підставки п, фільтр, схему "і", лічильник, формувач мірних імпульсів, дешифратор, електронну обчислювальну машину (ЕОМ) та 6м - введення опорної частоти (6 ) м оп від передавального лазера (Лн+МСПМ). При цьому після ЕОМ виведено блок відображення інформації про радіальну швидкість ЛА, як ЕОМ введено спеціалізовану ЕОМ та додатково введено радіолокаційний модуль, який складений з антени, приймально-передавальної апаратури і апаратури захисту від завад.