Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу "Організацiя та проектування баз даних"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Філоненко, Алевтина Михайлівна; Чернушенко, Радислав Володимирович; Бречко, Вероніка Олександрівна; Черних, Олена Петрівна
Метою даної роботи є викладення методики проектування бази даних для конкретної предметної області, проєктування концептуальної схеми бази даних, розробка SQL запитів.
Технологія автоматизованого проєктування комп'ютерних систем
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Леонов, Сергій Юрійович; Гейко, Геннадій Вікторович
Наведено теоретичний та практичний матеріал, пов’язаний із забезпеченням систем автоматизованого проєктування (САПР). Подано основні відомості про склад та принципи функціонування САПР обчислювальної техніки. Описано повний цикл проєктування складних ієрархічних обчислювальних пристроїв – від функціонального моделювання та верифікації до конструкторського проєктування й отримання печатних плат. Призначено для студентів спеціальності «Комп’ютерна інженерія» та інших технічних спеціальностей.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Структура та функціонування мікропроцесорів"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Подорожняк, Андрій Олексійович; Гейко, Геннадій Вікторович
Метою самостійної роботи студентів є поглиблення та систематизація набутих знань, формування навичок та умінь, забезпечення засвоєння в повному обсязі навчальної програми. Під час виконання самостійної роботи студенти вивчають матеріали окремих тем шляхом опрацювання літератури та виконання індивідуальних завдань. Метою викладання дисципліни «Структура та функціонування мікропроцесорів» є ознайомлення з принципами побудови мікропроцесорів (МП) та мікропроцесорних систем (МПС); вивчення структур та режимів функціонування мікропроцесорних засобів (МП та пристроїв з їх оточення – контролера прямого доступу до пам’яті, контролера переривання, системного таймера, годинника реального часу); вивчення основних режимів роботи МП; вивчення основних вузлів МП (блоку інтерфейсу, кеш-пам’яті, пристрою вибірки та дешифрування); вивчення сигналів системної шини МП та режимів передачі даних по системній шині; набуття практичній навичок побудови МПС та організації роботи МП в заданому режимі.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Комп`ютерні мережі"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мезенцев, Микола Вікторович; Гейко, Геннадій Вікторович
Самостійна робота студентів (СРС) є однією з найважливіших складових навчального процесу, визначає формування навичок, умінь та знань, прийомів пізнавальної діяльності та забезпечує інтерес до творчої роботи. Її метою є забезпечення засвоєння в повному обсязі навчальної програми шляхом закріплення, поглиблення та систематизації набутих знань; формування навичок, умінь та знань, прийомів пізнавальної діяльності; забезпечення інтересу до творчої роботи. Під час виконання самостійної роботи студенти вивчають матеріали окремих тем шляхом опрацювання літератури, виконують індивідуальні завдання, а також здійснюють підготовку до занять та контролів. Метою викладання дисципліни «Комп’ютерні мережі» є одержання студентами загальних відомостей про організацію комп’ютерних мереж та їх класифікацію, існуючі технології, одержання знань та навичок практичного вирішення питань вибору топології мережі, розміщення мережі в рамках підприємства, вибору необхідних апаратних пристроїв та обладнання, проведення моделювання вибраної архітектури мережі та її режимів роботи, оцінки інформаційних параметрів вибраної мережі.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Вбудовані системи"
(Виавничий центр НТУ "ХПІ", 2020) Ліпчанський, Максим Валентинович; Скородєлов, Володимир Васильович; Гейко, Геннадій Вікторович
Методичні вказівки містять методику виконання лабораторних робіт, метою яких є: ознайомлення з принципами роботи мікроконтролерів та відпрацьовування практичних навичок для їх інженерного проєктування і налагодження. Методика розрахована як для застосування універсальних стендівконструкторів із набором дискретних елементів, мікросхем та змінних модулів, так і для використання пакетів комп'ютерного моделювання.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Структура та функціонування мікропроцесорів"
(Видавничий центр НТУ "ХПІ", 2020) Подорожняк, Андрій Олексійович; Межерицький, Сергій Геннадійович; Гейко, Геннадій Вікторович; Лимаренко, Вячеслав Володимирович
Методичні вказівки містять методику виконання лабораторних робіт, метою яких є отримання студентами спеціальних навичок з базових основ побудови, програмування та режимів функціонування мікропроцесорів і мікропроцесорних засобів та ознайомлення з контролером прямого доступу до пам'яті, контролером переривання, системним таймером та годинником реального часу; вивчення основних режимів роботи мікропроцесора, включаючи різноманітні варіанти вирішення практичних задач з використанням мікропроцесора та багатозадачним режимом. Кожна лабораторна робота містить коротку теоретичну довідку, індивідуальні завдання та приклади програм. Лабораторні роботи призначені для студентів спеціальності "Комп'ютерна інженерія", але можуть бути корисні для студентів інших спеціальностей та викладачів.