Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 35

Програмування
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бульба, Сергій Сергійович; Молчанов, Георгій Ігорович; Савченко, Володимир Миколайович
Викладено основні відомості про сучасні технології програмування, розглянуто питання створення прикладних та системних програмних продуктів. Матеріал проілюстровано практичними прикладами, до всіх розділів наведено необхідні задачі та вправи. Для студентів спеціальності 123 «Комп’ютерна інженерія».
Проєктування мобільних застосунків
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бречко, Вероніка Олександрівна; Бульба, Сергій Сергійович; Баленко, Олексій Іванович
Розглянуто теоретичні основи розробки додатків, призначених для функціонування на мобільних пристроях під управлінням ОС Android, архітектуру та особливості платформи Android, засоби та можливості середовища Android Studio, зокрема, щодо відлагодження розроблюваних програм з використанням емулятора, основи проектування та розробки рішень під платформу Android на мові програмування Java.
Методи та засоби моделювання складних динамічних об'єктів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Поворознюк, Анатолій Іванович; Поворознюк, Оксана Анатоліївна
Посібник дає системне уявлення про теоретичні основи та інформаційні технології побудови моделей складних динамічних об’єктів та вирішальних правил на вказаних моделях, а також апаратно-програмні засоби реалізації спеціалізованих середовищ. Розглянуто питання синтезу та дослідження моделей складних багаторівневих динамічних об’єктів, включаючи моделі біологічних об’єктів та архітектуру і методи синтезу технічних засобів спеціалізованих середовищ на основі цифрових процесорів обробки сигналів та ПЛІС-пристроїв. Призначено для магістпів спеціальності 123 «Комп’ютерна інженерія» а також може бути корисним для розробників програмного забезпечення медичних діагностичних систем та моделювання складних динамічних біологічних систем.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Системне програмування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
Дисципліна спрямована на розгляд широкого кола питань, починаючи з основ програмування на асемблері з використанням базової системи команд та закінчуючи використанням сучасних технологій обробки даних, таких, як ММХ, SSE та AVX512. Крім того, розглянуто питання керування апаратними пристроями з використанням віконного програмування. Теоретичний матеріал підкріплюється прикладами програмного коду – від простих програм до програм середньої складності, виконаних в макроасемблері.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Реверсне програмування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
Дисципліна спрямована на розгляд широкого кола питань, починаючи з антиналагоджувальних прийомів, дослідження формату РЕ-файлів, втручання в різні секції коду та даних, в тому числі з використанням нової точки входу в програму, збільшення розміру секцій, дослідження динамічних бібліотек та закінчуючи реверсом програм з запитом паролю, шифруванням програми. Крім того, розглядаються питання перекриття коду, самомодифікації коду при виконанні та реверсингом програм з використанням перевірки дати та часу, з розміщенням даних в різних типах секцій, з перетворенням логічних операцій та різних варіантів виклику функцій. Використовується віконний інтерфейс в операційній системі х64. Теоретичний матеріал підкріплюється прикладами програмного коду – від простих програм до програм професійного рівня, таких як пакувальники та протектори, виконаних в макроасемблері.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Низькорівневе програмування апаратних засобів"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
Дисципліна спрямована на розгляд широкого кола питань, починаючи з визначення конфігурації системи, роботи з пристроями в Windows (з мишею, клавіатурою, відеоадаптором, системним динаміком, таймером), обробка файлової системи та закінчуючи роботою з інтернетом. Метою дисципліни є отримання студентами теоретичних відомостей про сучасні методи низькорівневого програмування апаратними засобами; знань та навичок практичного застосування прийомів побудови апаратних засобів для мов програмування при створенні системних програмних продуктів.
Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з навчальної дисципліни "Системне програмування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рисований, Олександр Миколайович
Мета проекту: закріпити теоретичні знання при проектуванні програм мовою асемблер, утиліт, програмування драйверів, дослідження показників продуктивності ОС, аналізу процесів, що виникають у її ядрі та між різними менеджерами та диспетчерами, навчитися самостійно застосовувати отримані знання для постановки та вирішення завдань проектування системних програм різного призначення. При загальному характері питань пояснювальної записки конкретний вид коштів залежить від варіанта завдання. Тому при оформленні пояснювальної записки формулювання розроблених питань може бути конкретизовано. В інтересах кафедри та організацій, які співпрацюють з нею, допускається виконання проекту на ініціативну чи замовну теми. Тема і змістом курсового проекту у разі узгоджується з лектором, як відповідальним за навчальну дисципліну. Завершена курсова робота (проект) подається виконавцем спочатку лектору для перевірки виконання основних питань, а потім керівнику не пізніше як за п'ять днів до захисту та містить текстуальну частину та графічний матеріал, що її ілюструє. На титульному листі має бути два прізвища керівників: лектора та безпосереднього керівника. Курсовий проект із висновками керівника повертається виконавцю не пізніше ніж за день до захисту. У тих випадках, коли курсовий проект не відповідає завданню або містить важливі помилки, він повертається виконавцю на доопрацювання. Обсяг курсового проекту, що орієнтовно визначається складом питань, що підлягають розробці, а також переліком обов'язкових графічних робіт, зазначених у завданні, не повинен перевищувати 40 сторінок.
Технологія автоматизованого проєктування комп'ютерних систем та їх складових
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Леонов, Сергій Юрійович; Гейко, Геннадій Вікторович
Навчальний посібник включає теоретичний і практичний матеріал, пов’язаний із забезпеченням систем автоматизованого проєктування. Наведено основні відомості про склад і принципи функціонування систем автоматизованого проєктування обчислювальної техніки. Описано повний цикл проєктування складних ієрархічних пристроїв – від функціонального моделювання та верифікації до конструкторського проєктування та отримання друкованих плат. Для студентів спеціальності «Комп’ютерна інженерія» та інших технічних спеціальностей.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Проєктування програмного забезпечення мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович
Самостійна робота активізує дослідницьку діяльність студентів та дає можливість набути знання, які необхідні для проведення практичної та наукової діяльності. Метою самостійної роботи є вивчення додаткової інформації, викладеної у літературних джерелах, закріплення отриманих знань з спецкурсу шляхом виконання домашніх завдань з пророблення матеріалу лекцій, оформлення звітів з лабораторних робіт та ін. Значення самостійної роботи полягає в розвитку у студентів мотивації вивчення конкретної теми за різними літературними джерелами, порівняльного аналізу матеріалу, навички формулювання питань для наступної дискусії в колективі та з викладачем. Розвиток необхідної якості фахівця – здатності до самоосвіти – є найважливішою складовою вищої освіти. «Проєктування програмного забезпечення мікроконтролерних пристроїв» є однією з основних дисциплін спеціальності «Комп’ютерна інженерія», яка забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для виконання науково-дослідних та практичних робіт по дослідженню, розробці та експлуатації апаратних та програмних засобів мікроконтролерних пристроїв (МКП) і систем (МКС) різного призначення (засоби та системи керування пристроями інтернету речей (ІоТ); пристрої для систем керування розумним будинком; системи віртуальної реальності на основі мікроконтролерів (МК), пристрої та системи наукового, медичного і промислового призначення), а також для вивчення таких навчальних дисциплін як «Обробка сигналів та зображень», «Апаратні засоби локальних та глобальних мереж», а також для виконання курсового та дипломного проєктування.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Проєктування мікроконтролерних пристроїв"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Скородєлов, Володимир Васильович
Самостійна робота активізує дослідницьку діяльність студентів та дає можливість набути знання, які необхідні для проведення практичної та наукової діяльності. Метою самостійної роботи є вивчення додаткової інформації, викладеної у літературних джерелах, закріплення отриманих знань з спецкурсу шляхом виконання домашніх завдань з пророблення матеріалу лекцій, оформлення звітів з лабораторних робіт та ін. Значення самостійної роботи полягає в розвитку у студентів мотивації вивчення конкретної теми за різними літературними джерелами, порівняльного аналізу матеріалу, навички формулювання питань для наступної дискусії в колективі та з викладачем. Розвиток необхідної якості фахівця – здатності до самоосвіти – є найважливішою складовою вищої освіти. «Проєктування мікроконтролерних пристроїв» є однією з основних дисциплін спеціальності «Комп’ютерна інженерія», яка забезпечує теоретичну та інженерну підготовку, необхідну для виконання науково-дослідних та практичних робіт по дослідженню, розробці та експлуатації апаратних та програмних засобів мікроконтролерних пристроїв (МКП) і систем (МКС) різного призначення (засоби та системи керування пристроями інтернету речей (ІоТ); пристрої для систем керування розумним будинком; системи віртуальної реальності на основі мікроконтролерів (МК), пристрої та системи наукового, медичного і промислового призначення), а також для вивчення таких навчальних дисциплін як «Обробка сигналів та зображень», «Апаратні засоби локальних та глобальних мереж», а також для виконання курсового та дипломного проєктування.